Результати нашого дослідження свідчать про досягнення мети, виконання поставлених завдань, підтвердження гіпотези і є підставою для висновків: 1. Показано, що потреба саморозуміння, самопізнання, самоактуалізації, самоздійснення й інших феноменів самозростає разом з розширенням знань людини про світ й про себе, разом із зростанням суб’єктивних можливостей й ускладненням завдань, що постають перед людиною. До ряду найбільш актуальних понять останнього часу входять поняття “самоактуалізація” та “самореалізація”, що мають тісний зв’язок між собою, але які мають різне змістове навантаження, які у дослідженнях не лише часто чітко не розводяться, а перекривають один одного або мають різні нюанси у їх характеристиці. 2. Проаналізовано й визначено сутність поняття “професійна самореалізація майбутніх учителів іноземних мов”, що розуміється як інтегративна характеристика особистості, яка фіксує стан її розвитку як професіонала, за допомогою професійної свідомості, мотивів досягнень у професії, спрямованості її діяльності на реалізацію професійного ідеалу у відповідних соціальних умовах, засобами професійної самоосвіти, самовиховання, саморозвитку та самоствердження. Відповідно, готовність до професійної самореалізації майбутнього учителя іноземних мов є якісним станом розвитку особистості, що фіксує його рівень розвитку як професіонала, визначається сформованістю професійної свідомості, мотивів досягнень у професії, спрямованістю на реалізацію професійного ідеалу у відповідних соціальних умовах, професійною компетентністю та працездатністю. 3. Визначено, що основними компонентами готовності до професійної самореалізації майбутніх учителів іноземних мов є професійна активність, професійна працездатність, професійні здібності. 4. Розроблені основні критерії готовності до професійної самореалізації майбутніх учителів іноземних мов: професійне самовизначення, активність у професійному зростанні, професійна компетентність, професійні та комунікативні уміння, педагогічні та комунікативні здібності. 5. Виокремлено три рівні розвитку професійної самореалізації особистості майбутнього учителя іноземних мов: елементарний, проблемно-пошуковий, творчий. Основою обґрунтування рівнів є їх кількісні та якісні характеристики. 6. Запропоновано удосконалений варіант методики діагностики процесу становлення професійної самореалізації майбутнього вчителя іноземних мов на основі діагностування факту зростання або зниження інтенсивності вияву якостей особистості, що розвиваються залежно від педагогічних впливів. 7. Обґрунтовано модель формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійної самореалізації у процесі вивчення фахових дисциплін. 8. Визначено педагогічні умови (соціально-професійна комунікація, організаторські здібності та професійна працездатність) та проведено їх дослідно-експериментальну перевірку стосовно ефективної підготовки до професійної самореалізації майбутніх учителів іноземних мов. 9. Результати реалізації дослідно-експериментальної програми дозволили визначити наступне: а) визначальне значення у розвитку активної взаємодії студентів, майбутніх учителів іноземних мов стосовно розвитку соціально-професійної комунікації має їхня активна участь у життєдіяльності свого мікросередовища, зацікавленість проблемами його взаємин, розвитку, баченням та розумінням його особливостей. Активність майбутнього вчителя формується однаковою мірою незалежно від активності студентів щодо розвитку соціально-професійної комунікації; б) інтенсивність розвитку соціально-професійної комунікації прямо пропорційна зростанню їхньої готовності до професійної самореалізації, а обумовлені індикаторами види діяльності у системі навчання студентів у педагогічному університеті по-різному формують самовизначення та активність; в) спостерігається пряма кореляційна залежність – чим інтенсивніша зайнятість студентів громадською діяльністю, тим вищі значення рівня професійної самореалізації вони мають; г) рівень удосконалення професійної працездатності (довершеності) спостерігається залежно від наявного соціально-професійного досвіду та здобутих професійних знань і відповідно зростає залежно від курсу навчання. 10. Розроблено та апробовано методичні рекомендації щодо розвитку професійної самореалізації студентів – майбутніх учителів іноземних мов у навчально-виховному процесі педагогічного навчального закладу. 11. Дисертаційне дослідження не вичерпує проблеми дослідження самореалізації особистості. Перспективи подальших досліджень пов’язані з обґрунтуванням інших наукових підходів до процесу становлення самореалізації особистості під впливом різних умов: взаємодією середовища та особистості, взаємовпливом особистостей тощо. |