У дисертації наведено теоретичне узагальнення та наукове вирішення актуальної та соціально значущої проблеми педагогічного забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи. Результати теоретичного та експериментального дослідження підтвердили гіпотезу дисертаційної роботи, забезпечили виконання поставлених завдань та дали підстави сформулювати такі висновки: Розвиток ідеї краєзнавчої діяльності має певну загальнокультурну, історико-педагогічну традицію, що співвідноситься з основними історичними періодами становлення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. За результатами теоретичного аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду встановлено, що перехід до систематичної краєзнавчої роботи у системі початкової освіти зумовлений конкретними історичними подіями, закономірностями соціально-політичного, культурного розвитку суспільства, динамікою системи освіти у її спрямуванні на виховання почуття патріотизму шляхом використання краєзнавчого потенціалу. У дослідженні визначено три етапи осмислення проблеми: донауковий, просвітницький, науково-методичний та розвитку та становлення професійної краєзнавчої підготовки майбутнього вчителя початкових класів. За результатами дослідження виявлено та конкретизовано базові категорії дослідження: „краєзнавство”, „краєзнавча робота”, „готовність майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи” (як складне соціально-педагогічне утворення, що містить у собі комплекс індивідуально-психологічних якостей особистості та систему професійно-педагогічних знань, умінь і навичок організації краєзнавчої роботи на основі усвідомлення значущості шкільного краєзнавства як засобу соціалізації особистості). Визначено провідні освітньо-виховні функції шкільного краєзнавства. У дослідженні теоретично обґрунтовано й визначено зміст, форми й методи підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи, які забезпечили б їх ефективність у практиці організації краєзнавчої роботи у школі. Вони склали основу представленої у дослідженні моделі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи. Зміст моделі реалізується у двох площинах: структурних компонентів (потребнісно-мотиваційного, змістового, практично-діяльнісного, контрольно-оцінного), та комплексу педагогічних умов. Базовим критерієм оцінки результативності запропонованої в дослідженні поетапної методики визначено рівень готовності майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи. У дослідженні представлено чотири рівні готовності: високий (творчий), достатній (репродуктивно-творчий), середній (репродуктивний), та низький (початковий). Поетапна методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи включає актуалізаційний, навчально-інформаційний, систематизуючий, пошуково-дослідницький та реалізаційний етапи.
Теоретично обґрунтовано й експериментально доведено, що визначені зміст, структура і методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи виявилися ефективними. Результати формувального етапу експерименту дають підстави стверджувати, що рівень готовності майбутніх учителів початкової школи до організації краєзнавчої роботи залежить від оптимального впровадження моделі в єдності всіх її компонентів. Дані формувального етапу експерименту засвідчили стійкі тенденції щодо підвищення рівня методичних знань та вмінь майбутніх учителів початкових класів експериментальних груп з організації краєзнавчої роботи. До високого, середнього, достатнього рівнів сформованості готовності студентів ЕГ до означеної роботи віднесено – 95,0 %, порівняно з КГ – 76,9 % . Розгляд досліджуваної проблеми дозволяє виявити особливості даного процесу та стверджувати, що продуктивність означеної підготовки в педагогічному ВНЗ стає можливою за умов визначення змісту і структури підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи, впровадження розроблених спецкурсу та навчально-методичного посібника „Організація краєзнавчої роботи в початковій школі” та здійснення педагогічно доцільного відбору форм, методів і засобів навчання, які забезпечили б їх відповідність практиці.
На основі вивчення змісту підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи у структурі педагогічного факультету вищого педагогічного навчального закладу доведено, що вона є її ключовою складовою, яка вимагає від учителя професійно значущих знань, умінь і навичок, спеціальних якостей і здібностей для успішної організації краєзнавчої роботи з молодшими школярами. Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв’язання поставленої проблеми. Багатоаспектність підготовки майбутніх учителів початкової школи відкриває перспективу подальшої роботи для її вивчення в контексті краєзнавчої діяльності. Передбачається продовження наукового пошуку за такими напрямками: удосконалення нормативно-методичного забезпечення (створення підручників, аудіовізуальних засобів, комп’ютерних програм з урахуванням вимог сучасних концепцій розвиваючого навчання і програм розвитку національного компоненту змісту освіти); введення краєзнавчої підготовки до структури змісту вищої педагогічної освіти. Основні положення та результати дослідження відображено в таких публікаціях автора: 1. Люріна Т.І., Молодиченко В.В., Танана С.М. Організація краєзнавчої роботи в початковій школі: Навчально-методичний посібник для студентів спеціальності „Початкове навчання”. – Мелітополь: Вид-во „Мелітополь”, 2006. – 86 с. 2. Танана С.М. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи // Наукові записки: Зб. наук. ст. НПУ ім. М.П. Драгоманова. – К., 2006. – С. 147-153. 3. Танана С.М. Використання прикладної спрямованості іноземних мов у процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання. – 2006. – № 1. – С. 102-105. 4. Танана С.М. Актуальні проблеми підготовки вчителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2006. – № 2. –С. 107-110. 5. Танана С.М. Роль краєзнавчої роботи в професійному становленні вчителя початкових класів // Гуманітарний вісник ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г. Сковороди”: Наук.-теор. зб.: Спец.випуск: Педагогіка. – Тернопіль, Вид-тво „Астон”, 2006. – С. 356-364. 6. Танана С.М. Особливості педагогічної підготовки вчителя початкової школи // Школа першого ступеня: теорія і практика: Зб. наук. пр. Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Г. Сковороди. – Вип. 17-18. – 2006. – С. 237-243. 7. Танана С.М. Мовленнєва взаємодія майбутніх організаторів туристської роботи у процесі навчання іноземної мови // Наукові записки: Зб. наук. пр. НДУ ім. М. Гоголя. – Ніжин: Вид-во НДУ, 2006. – С. 79-83. 8. Танана С.М. Особистісна орієнтація навчання як педагогічна умова компетентності студентів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід: Зб. наук. пр. – Випуск 6. – Київ – Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2004. – С. 609-614. 9. Танана С.М. Вчити дитину робити добро // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції „Традиції родинного виховання в Україні та сучасність”. – К.: Екмо, 2004. – С. 81-82. 10. Танана С.М. Система засобів активізації навчання майбутніх учителів початкової школи у процесі підготовки до організації краєзнавчої роботи // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції „Гуманізм та освіта”. – Вінниця: Універсам „Вінниця”, 2006. – С. 359-360. 11. Танана С.М. Використання інноваційних технологій у підготовці майбутнього вчителя початкових класів до організації краєзнавчої роботи // Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції „Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця”. – К.: НАУ, 2006. – С. 112-115. |