На основі аналізу філософської, педагогічної, психологічної, соціологічної та музикознавчої літератури, проведення дослідницько-експериментальної роботи визначено категоріальний і критеріальний апарат дисертаційного дослідження та запропоновано нове вирішення проблеми підготовки майбутніх учителів до ВМЗС ФС учнів. Доведено, що підготовка майбутнього вчителя початкових класів до ВМЗС ФС молодших школярів сприяє творчій самореалізації студентів в подальшій професійній діяльності. Підґрунтям окресленої підготовки є пріоритетні положення гуманістичної, особистісно орієнтованої парадигми сучасної освіти у вищій школі, а саме: вивчення особистісних якостей майбутнього вчителя початкових класів, його стартових можливостей та динаміки розвитку готовності до використання музики в навчальному процесі; створення умов для вибору студентом інформації з різних дисциплін, сучасних форм і методів організації музичних комунікацій; актуалізація суб’єктивного музично-перцептивного досвіду майбутнього вчителя. Розроблено модель підготовки майбутнього вчителя до ВМЗС ФС учнів, яка складається з цільового, мотиваційно-смислового, когнітивного, методичного компонентів. Виявлено, що метою та результатом даної підготовки є готовність студентів до ВМЗС ФС учнів, що забезпечується стимулюванням мотивації вчителя до актуалізації регулятивного потенціалу музичного мистецтва, формуванням інтегративної єдності особистісно й професійно значущих знань і умінь, передбачає інтерналізацію студентами структурних компонентів діяльності вчителя з ВМЗС ФС учнів (мотиваційно-смислового, когнітивного та методичного). Згідно з компонентами моделі підготовки визначено критерії та показники готовності майбутніх учителів початкових класів до ВМЗС ФС учнів; розроблено та апробовано авторську діагностичну методику, що дозволило виявити рівні готовності майбутнього вчителя початкових класів до використання регулятивного потенціалу музичного мистецтва в реальному навчальному процесі (низький, середній і високий), а також їхні змістові характеристики. Проведене експериментальне дослідження дає підстави стверджувати, що ефективність авторської моделі підготовки майбутніх учителів до ВМЗС ФС учнів забезпечується застосуванням загальнодидактичних принципів (активності та свідомості, систематичності та послідовності; інтеграції знань; єдності теорії та практики); різноманітних форм (збагачених лекцій, практичних і лабораторних занять з фахових дисциплін, методичних семінарів; спецкурсу, експериментально-дослідної, самостійної, творчої роботи студентів, музичного лекторію, педагогічної практики) та комплексом сучасних методів (загальнопедагогічних, музично-педагогічних, музикотерапевтичних) упродовж ціннісно-орієнтаційного, процесуально-операційного та творчо-синтезуючого етапів. Результати дослідницько-експериментальної роботи підтвердили сформульовану на початку дослідження гіпотезу, що дає підстави вважати запропоновану модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до ВМЗС ФС учнів ефективною, доцільною, відповідною сучасним вимогам особистісно орієнтованої освіти у вищій школі. Згідно з авторською моделлю підготовки майбутнього вчителя початкових класів до ВМЗС ФС молодших школярів, розроблені методичні рекомендації. Вони розкривають принципи організації (інформаційності, оптимальності й поетапності) і зміст діяльності вчителя з ВМЗС ФС учнів, яка спрямована на оптимізацію ФС учнів, де суб’єктом виступає майбутній учитель, предметом – ФС учнів, засобами – рецептивні та активні музичні комунікації. Процедурою даної діяльності є створення музично-комунікативного поля «учні – музика – навчання» за своєрідними «формулами»: учні + музика; навчання + музика; музика + учні. Ефективність окресленої діяльності забезпечується створенням психолого-педагогічних умов: добір музичного репертуару за прикладним, сугестивним, гедоністичним, естетичним критеріями; урахування періодів розумової працездатності (установчий, напрацювання, максимальної працездатності, прогресивного зниження працездатності, кінцевого прориву); дотримання психогігієнічних вимог щодо звучання музики (гучність, тривалість); аналіз виду навчальної діяльності. Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми, бо музичні комунікації, крім оптимізації ФС, опосередковано впливають на виховання особистості й розвиток її культури, стимулюють самопізнання, прагнення до самовдосконалення, тому перспективними напрямами подальшого наукового пошуку можуть стати: естетичний, емоційний, комунікативний аспекти підготовки майбутніх учителів до використання мистецьких засобів у навчально-виховному процесі сучасної школи у контексті психотерапевтичного підходу. |