Результати проведеного дисертаційного дослідження дають змогу зробити такі висновки: 1. Оновлені цілі сучасної освіти зумовлюють актуальність проблеми реалізації інтерактивного підходу в педагогічній діяльності вчителя початкових класів. Вирішення цього завдання потребує вдосконалення професійної підготовки майбутніх педагогів шляхом формування в них готовності до використання інтерактивних педагогічних технологій. Теоретичні основи підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій визначаються результатами наукових досліджень з проблем філософії освіти, інтерактивного та рефлексивного навчання, розвитку особистості молодшого школяра в процесі взаємодії та конкретизуються в положеннях про доцільність гармонізації навчально-виховного процесу; активізації навчально-пізнавальної діяльності кожного учасника навчально-виховного процесу шляхом стимулювання його рефлексії та залучення до активної взаємодії, створення позитивного навчального середовища, комфортних умов для розвитку та самовираження особистості, стабілізації фізичного та психоемоційного здоров’я. Визначальним компонентом теоретичних основ підготовки майбутніх учителів на інтерактивних засадах є теорія педагогічної майстерності І. Зязюна, в якій наголошується, що ефективне гуманістично спрямоване навчання й виховання може забезпечити лише вчитель-майстер, який володіє професійно-особистісними дидактичними, організаторськими, комунікативними вміннями, має високий рівень педагогічної уяви, емпатії, рефлексії, творчості. Конкретизація теорії педагогічної майстерності в інтерактивному контексті знайшла своє відображення у концепціях: творення позитивної навчально-пізнавальної реальності, розвитку педагогічної творчості, формування педагогічної майстерності вчителя предметника, організації самостійної пізнавальної діяльності, формування культури педагогічного спілкування, єдності теоретичної й практичної складових педагогічної освіти. Серед зарубіжних концепцій підготовки вчителів до застосування інтерактивних педагогічних технологій особливе місце займає німецька наукова школа, яка виокремлює рефлексивну педагогіку як важливу дисципліну, що забезпечує розвиток інтерактивно-рефлексивних умінь учителів в ході педагогічної взаємодії. 2. Особливості використання вчителем початкових класів інтерактивних педагогічних технологій виявлені на основі аналізу поглядів видатних педагогів і психологів, сучасних науковців на специфіку організації навчання, виховання і розвитку молодших школярів, а також дослідження результатів констатувального експерименту стосовно практики організації інтерактивної педагогічної взаємодії з учнями початкових класів. До особливостей використання вчителем початкових класів інтерактивних педагогічних технологій належать такі: цілеспрямоване забезпечення емоційних контактів і позитивних комунікативних переживань у процесі взаємодії з метою творення позитивного навчального середовища; гармонійне поєднання пізнавальної та фізичної активності учнів; мотивація й активізація рефлексії учнів у навчально-виховному процесі; системне навчання молодших школярів різних форм і методів навчальної взаємодії; створення казкової навчально-пізнавальної реальності; формування навичок соціальної взаємодії учнів; стимулювання батьків до інтерактивного спілкування в родинах (тренінги для батьків, організація інтерактивного спілкування через творчі завдання для спільної роботи дітей і батьків). 3. Теоретико-практична готовність майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій визначається за трьома критеріями: прогностичної, комунікативно-рефлексивної компетенцій і креативно-інтерактивної педагогічної майстерності. Показниками першого критерію прогностичної компетенції є: інформаційна насиченість, здатність визначати відповідність змісту навчального матеріалу рефлексивно-інтерактивній діяльності учнів, уміння діагностувати стан особливої необхідності застосування інтерактивних педагогічних технологій. До показників другого критерію комунікативно-рефлексивної компетенції належать здатність створювати позитивне комунікативне поле, вміння діагностувати ситуацію спілкування, володіння комунікативними стратегіями. Показниками третього критерію креативно-інтерактивної педагогічної майстерності визначено такі вміння: добирати оптимальні інтерактивні педагогічні технології, адаптувати відомі до конкретних педагогічних ситуацій, створювати авторські. 4. Комплекс педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій складається з компонентів, кожний з яких має інтерактивно-рефлексивне спрямування: спрямованість навчально-виховного процесу на формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій; стимулювання та мотивація навчальної активності студентів, спрямована на розвиток позитивної рефлексії щодо використання ІПТ; доповнення і розширення змісту курсів психолого-педагогічних дисциплін щодо формування знань, умінь і навичок використання ІПТ у початковій школі, реалізація спецкурсу “Інтерактивно-рефлексивний підхід у педагогічній діяльності вчителя початкових класів”; забезпечення практико-орієнтованого підходу професійної підготовки майбутніх учителів до використання ІПТ, який полягає у застосуванні педагогічних форм і методів інтерактивно-рефлексивного спрямування: ділових ігор, тренінгів, ситуативного моделювання, створення казково-пізнавальної реальності, педагогічного консультування, діалогів, полілогів, дискусій; поєднання контролю та самоконтролю за якістю вирішення поставлених завдань, а також оцінювання викладачем навчальних досягнень студентів і самооцінки ними власних результатів. Експериментальна перевірка визначених педагогічних умов засвідчила їхню ефективність, про що свідчить значне зростання показників рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій. 5. Розроблено методичні рекомендації для студентів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації щодо використання інтерактивних педагогічних технологій, що характеризують шляхи здійснення навчально-виховного процесу в початковій школі на засадах інтерактивності, особливості використання інтерактивних педагогічних технологій у початковій школі, алгоритм інтерактивного спілкування та розвиток педагогічної рефлексії, прогностики, креативності як важливих компонентів педагогічної майстерності майбутнього вчителя початкових класів. Проведене дослідження дало змогу сформулювати пропозиції щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання ІПТ: доповнити зміст курсів психолого-педагогічного циклу додатковою теоретичною інформацією та практичною діяльністю; включити спецкурс “Інтерактивно-рефлексивний підхід у педагогічній діяльності вчителя початкових класів” до навчальних планів факультетів підготовки майбутніх учителів початкових класів; доповнити змістовий компонент післядипломної освіти вчителів початкових класів спеціальним курсом “Інтерактивно-рефлексивний підхід у педагогічній діяльності вчителя початкових класів”. Дослідження з проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтерактивних педагогічних технологій не вичерпуються цією роботою. Подальшого вирішення потребують питання підготовки майбутніх учителів до застосування новітніх інформаційних технологій в інтерактивному навчанні, до використання різних видів мистецтва на інтерактивних заняттях у початковій школі, до застосування інтерактивних педагогічних технологій у процесі навчання та виховання дітей з особливими потребами. | 