Анотація до роботи:

Сотніченко І.І. Підготовка вчителів природничих дисциплін до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04. – теорія і методика професійної освіти. – Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти» АПН України, Київ, 2009.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми підготовки вчителів природничих дисциплін до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації. У роботі здійснено системний теоретичний аналіз профілізації навчання у вітчизняній теорії і практиці та за рубежем, генезису підготовки вчителів природничих дисциплін до реалізації диференційованого підходу; визначено сутність і структуру готовності вчителів природничих дисциплін до профільного навчання старшокласників, складові професійної компетентності вчителя профільної школи; обґрунтовано організаційно-педагогічні засади підготовки педагогів профільної школи в системі підвищення кваліфікації.

Теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено технологію підготовки вчителів природничих дисциплін до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації; розроблено програмно-методичне забезпечення курсового навчання; розкрито зміст і особливості науково-методичного та організаційно-педагогічного супроводу вчителів профільної школи у міжкурсовий період.

У дисертаційному дослідженні проведено науково-теоретичний аналіз проблеми профілізації навчання на старшому ступені загальноосвітніх навчальних закладів і розроблено науково-методичні та практичні рекомендації щодо змісту і організації підготовки вчителів природничих дисциплін до профільного навчання старшокласників у процесі підвищення кваліфікації.

Результати дослідження дають підстави зробити такі висновки:

1. Уявлення про профільне навчання традиційно розвивалося у контексті проблеми диференціації навчання та виховання. Спроби профільної диференціації навчання у вітчизняній педагогічній практиці здійснювалися в системі загальної середньої освіти, починаючи з середини ХІХ століття, але в основному як окремі елементи модернізації освітньої системи, що, зазвичай, не мали масового характеру. Виходячи з розуміння профільної диференціації як поділу учнів на групи залежно від змісту навчання (профіль, спеціальність) відповідно до їх нахилів та інтересів, визначаємо два її види: зовнішня – створення спеціалізованих закладів освіти, що відповідають певному профілю (спеціальності), у навчальних планах яких передбачено поглиблене вивчення циклу профілюючих предметів (класичні гімназії, реальні училища, професійно-заводські семирічки, школи селянської молоді, спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії); внутрішня – розподіл навчального плану закладу освіти за профілями на основі принципу академічної фуркації відповідно до інтересів і нахилів учнів (робітничі факультети, профухили, фуркація у старших класах, класи з поглибленим вивченням предметів, факультативи).

Як показує аналіз, старші середні школи усіх розвинених країн – профільні, їх сучасна структура є результатом генералізації та уніфікації структури і змісту освіти протягом кількох десятиріч. У різних моделях профільної диференціації навчання у загальноосвітніх навчальних закладах зарубіжних країн реалізуються два підходи до організації навчання: інтеграційний – навчання у структурі єдиної школи, на рівні старшого ступеня якої відбувається профілізація на основі фуркації, яка реалізується вільним вибором предметів для вивчення на базі низки обов’язкових дисциплін; сегрегаційний – навчання за певним напрямом у гімназіях, коледжах, ліцеях, спеціалізованих школах після отримання базової загальної освіти.

Становлення і розвиток будь-якої форми диференціації або профілізації навчання, яка повинна забезпечити нову якість освіти, можливий за умови відповідного кадрового забезпечення. Нові підходи до організації освіти у старшій школі на сучасному етапі, її переструктурування, а саме – профілізація навчання – зумовлюють необхідність подальшої модернізації системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, піднесення на вищий рівень функціонування системи післядипломної освіти, що сприятиме розвитку професійної культури, творчого потенціалу, кращих якостей особистості педагога. Домінуючою метою підвищення кваліфікації педагогічних кадрів профільної школи є встановлення співвідношення між соціальними вимогами до професійної діяльності педагога та рівнем його підготовки до виконання професійних функцій в умовах профілізації навчання.

2. Сутність і структуру готовності вчителя до профільного навчання старшокласників визначаємо як складну, динамічну якість особистості педагога в єдності її компонентів: мотиваційно-вольового, когнітивно-методичного, операційно-технологічного, комунікативно-організаційного, оцінно-рефлексивного, які формуються на основі набуття і розвитку складових професійної компетентності вчителя профільної школи – соціально-громадянської, спеціально-предметної, методично-функціональної, психолого-комунікативної, диференційно-педагогічної, аутопсихологічної.

За результатами анкетування і вхідної діагностики встановлено достатньо низький рівень готовності вчителів-практиків до забезпечення варіативності та особистої орієнтації навчально-виховного процесу в профільній школі, що базуються на високому інтелектуальному потенціалі педагога, його науково-методологічній і психолого-педагогічній компетентності і реалізується через педагогічно доцільне використання ефективних технологій навчання, проектно-дослідницьких методів, поширення навчального співробітництва, вміння здійснювати допрофільне і допрофесійне навчання. Отримані дані підтвердили необхідність спеціальної підготовки вчителів в системі підвищення кваліфікації.

3. Підготовку вчителів до профільного навчання старшокласників розглядаємо як цілісну, засновану на досягненнях науки, педагогічного досвіду і на конкретному аналізі навчально-виховного процесу у профільній школі систему взаємопов'язаних дій і заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації і професійної майстерності вчителя, що забезпечить його готовність до реалізації завдань профільного навчання.

Основні організаційно-педагогічні засади підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації, зумовлені особливостями процесу профілізації на сучасному етапі модернізації освіти та вимогами до його кадрового забезпечення, за сутністю і характером свого прояву об’єднано у дві групи: предметно-функціональні та організаційно-технологічні.

4. На основі структурного і функціонального аналізу підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників її представлено як складну, відкриту, цілісну і динамічну систему, що активно взаємодіє з навколишнім середовищем і є складовою системи безперервної освіти.

Модель підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації визначено як відкритий і здатний до саморозвитку багатовимірний двокомпонентний цілісний педагогічний процес, що включає курсове підвищення кваліфікації та науково-методичний і організаційно-педагогічний супровід вчителя профільної школи у міжкурсовий період. Зазначена діяльність ґрунтується на основі комплексу сучасних науково обґрунтованих підходів і на системі методологічних, загальнопедагогічних, андрагогічних, дидактичних і психологічних принципів.

Результати дослідження довели, що запропонована модель підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації як основної ланки п’ятирівневої структури (освітній простір України, освітній простір області, освітній простір району (міста), освітній простір навчального закладу, освітній простір вчителя) організації безперервної професійної освіти педагогів профільної школи створює умови для вдосконалення і систематичного розвитку професійної компетентності вчителів, підвищення їхньої майстерності та загальної культури, оперативного використання у практичній діяльності надбань психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду. За результатами дослідження установлено значне підвищення рівня професійної компетентності педагогів, яка, в складі основних компонентів, визначає готовність вчителя до профільного навчання старшокласників. Вірогідність і достовірність результатів підтверджується отриманими статистичними даними: після проведення експерименту середній бал в експериментальних групах становив 8,7, в контрольних – 7,1; мода і медіана відповідно – 9 і 7; математичне чекання величини відмітки – 8,4 та 7,1 за майже однакових вихідних показниках.

5. У межах дослідження було розроблено програмно-методичне забезпечення процесу підготовки вчителів природничих дисциплін до профільного навчання старшокласників на етапі курсового навчання (створено навчальну програму проблемно-тематичних курсів «Особливості викладання природничих дисциплін в умовах профільної школи», розроблено діагностико-аналітичні матеріали, підготовлено навчально-методичний посібник «Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів в профільній школі»). Спеціальна організація змісту, форм і методів навчального процесу на курсах підвищення кваліфікації в умовах модернізації системи освіти були спрямовані на пробудження у педагога профільної школи потреби в оновленні свого педагогічного мислення, підвищення мотиваційної готовності до здійснення профільного навчання; на підвищення рівня науково-методологічної компетентності; на розвиток стійкої потреби вчителя до оволодіння новими педагогічними технологіями; на набуття комунікативних умінь і навичок, прийомів саморегуляції, рефлексії, самоаналізу; на формування установки на саморозвиток, розроблення і створення авторських педагогічних систем.

Дослідження підтвердило необхідність науково-методичного і організаційно-педагогічного супроводу вчителя профільної школи в міжкурсовий період, який розглядається в широкому соціальному, професійному і педагогічному контекстах, дає змогу забезпечити неформальну неперервність післядипломної освіти педагогічних кадрів профільної школи, дозволяє залучити до вирішення педагогічних проблем профілізації навчання широке коло фахівців-практиків, організувати обмін думками, досвідом, інформацією, що уможливлює всебічне обговорення проблем профільного навчання та можливих способів їх розв’язання. Такі підходи дають можливість поєднати змістову і процесуальну сторони педагогічного процесу, включення вчителів в інноваційну діяльність з реалізації ідей профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах. Підготовка вчителів до профільного навчання старшокласників розглядається як неперервний професійний розвиток.

Проведене дослідження не претендує на всебічне висвітлення проблеми підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації.

Перспективними надалі вбачаються дослідження з таких актуальних напрямів у межах зазначеної проблематики: розроблення і апробація альтернативних моделей підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників у системі підвищення кваліфікації; розроблення і впровадження диференційованих навчально-тематичних планів і програм, що забезпечать реалізацію рівневого підходу до змісту підвищення кваліфікації вчителів природничих дисциплін профільної школи (за кваліфікаційними категоріями і, можливо, за напрямами профілізації); розроблення спеціальної моделі підготовки вчителів у системі підвищення кваліфікації до профільного навчання старшокласників в загальноосвітніх закладах сільської місцевості.

Основний зміст дисертації відображено в таких працях:

1. Сотніченко І. І. Модель підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників в системі підвищення кваліфікації [Електронний ресурс] / І. І. Сотніченко // Народна освіта – 2008 - №1(4). – Режим доступу до журналу: http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/4/statti/2sotnichenko.htm – Заголовок з екрана.

2. Сотніченко І. І. Наукові підходи в системі підготовки вчителів до профільного навчання старшокласників / І. І. Сотніченко // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць / ред. кол.: В.В. Олійник (гол. ред.) та ін.– К.: Геопринт, 2008. – Вип. 7. – С.94-106.

3. Сотніченко І. І. Природнича освіта в системі профільного навчання / І. І. Сотніченко // Біологія і хімія в школі. – 2006. – №6. – С. 48-50.

4. Сотніченко І. І. Про деякі аспекти підготовки вчителів до профільного навчання в старшій школі / І. І. Сотніченко // Нива знань. – 2005. – №1. – С.32-34.

5. Сотніченко І. І. Професійно-педагогічні компетенції у структурі готовності педагога до профільного навчання старшокласників [Електронний ресурс] / І. І. Сотніченко // Народна освіта – 2008 – №2(5). – Режим доступу до журналу: http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/5/statti/2sotnichenko.htm – Заголовок з екрана

6. Сотніченко І. І. Профільна школа як необхідна складова освіти європейського рівня / І. І. Сотніченко // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць / ред. кол.: В.В. Олійник (гол. ред.) та ін. – К.: Міленіум, 2006. – Випуск 3. – С. 203-210.

7. Сотніченко І. І. Сутність і структура готовності вчителя хімії до профільного навчання старшокласників / І. І. Сотніченко // Педагогічні науки. Стан і перспективи шкільної хімічної освіти: зб. наук. праць. – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренко, 2005. – С. 163-169.

8. Сотніченко І.І. Підготовка вчителя до профільного навчання старшокласників в системі підвищення кваліфікації: організаційно-педагогічні засади / І. І. Сотніченко // Становлення якісного освітнього середовища, як об'єкт педагогічного дослідження: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Херсон: Айлант, 2006. – Випуск 9. – С. 49-52.