У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми підготовки вчителя початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних загальноосвітніх навчальних закладах Закарпаття, яке полягає у розкритті педагогічних чинників та педагогічних умов цього процесу, визначенні критеріїв та рівнів сформованості готовності вчителя початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів, виявленні та розкритті шляхів підвищення його ефективності через вдосконалення процесу навчання та виховання за розробленою у досліджені моделлю. Встановлено, що процес цілеспрямованого формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних ЗНЗ є системним педагогічним впливом на свідомість і підсвідомість суб’єктів виховання, оскільки поява зародків національної свідомості пов’язана з утвердженням спочатку на психологічному рівні, а згодом і з усвідомленням індивідом свого “Я” як невід’ємної складової української спільноти (“ми”). Процес підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів вимагає урахування певних функцій, які ми визначили як: соціокультурна, ціннісно-орієнтаційна, проективно-конструктивна, пізнавальна, комунікативно-організаційна, рефлексивна та оцінно-корекційна. Обґрунтовані специфічні принципи підготовки вчителя до формування національної свідомості учнів початкової школи, які розвивають загальнопедагогічні принципи, а саме: гуманізації, природовідповідності та культуровідповідності, органічного поєднання загальнолюдського, національного та етнолокального, гармонізації суспільного і родинного впливів, мультикультурності, наскрізності та поетапності, комплексності, варіабельності змісту та педтехнологій. Розроблена в дослідженні структурно-функціональна модель підготовки вчителя до формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних ЗНЗ розкрила взаємозв’язки мотиваційного, цільового, змістового, діяльнісно-процесуального, результативно-рефлексивного компонентів у цілісній структурі підготовки вчителя до формування національної свідомості молодших школярів угорськомовних ЗНЗ, дозволила обґрунтувати критерії та показники сформованості готовності до формування національної свідомості молодших школярів. Комплексність запропонованої експериментальної моделі підготовки вчителя початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів забезпечує формування у студентів вміння мислити українською мовою, сприяє переосмисленню ментальності, вивченню культури українського народу, розвиває соціальну, мовну, економічну, полікультурну, інформаційну, освітню компетенції. У процесі формувального експерименту доведено, що для одержання позитивних результатів підготовки студентів до формування національної свідомості молодших школярів за розробленою моделлю необхідно: – в організації навчально-виховного процесу враховувати регіональні особливості життя угорськомовної общини, її ментальність, соціальну спрямованість, характерологічні риси; – використовувати розвивальні методики навчання мови; – поетапно запроваджувати інноваційні технології вивчення мови із реалізацією діалогізації змісту навчання та формуванням навичок рефлексії, самооцінки, самоусвідомлення своїх навчальних можливостей і побудови плану самовдосконалення; – ознайомлювати студентів з організацією позакласної та позашкільної роботи, яка передбачає формування національної свідомості угорськомовних молодших школярів. У формувальному експерименті значно вищі результати підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів були досягнуті в експериментальних групах. Ми це пояснюємо комплексним впливом таких чинників: спрямованості підготовки на вирішення конкретних завдань навчання досліджуваної вікової групи школярів, вивчення державної мови, читання та обговорення української літератури, вивчення історії України, Закарпаття в тому числі, ознайомлення з українською культурою, народними звичаями, традиціями, врахування регіональних, етнічних особливостей соціуму; краєзнавчої роботи та організації історико-краєзнавчої роботи. Позитивними виявились результати залучення студентів до конкретних видів діяльності, що передбачають: – самостійний вибір змісту діяльності та стимулюють врахування специфічних історичних, морально-етичних норм етносу, соціально-культурний досвід регіону, особливості культури інших етнічних спільнот і, зокрема, українського етносу, а також до розв’язання ситуацій–дилем, які впливають на формування особистості учня, сприяють розвитку його почуттів і створення моделей поведінки; – застосування методів психолого-педагогічної діагностики з метою формування адекватної самооцінки і адекватного рівня домагань учнів, мотивації досягнень, рефлексивної активності; – системного комплексного впливу на свідомість, волю і почуття вихованців через позакласну та позашкільну роботу. Узагальнення результатів експериментальної роботи дозволяє визначити систему умов ефективності і підготовки майбутнього вчителя початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів в угорсько мовних ЗНЗ Закарпаття, яка включає загальнокультурні, психолого-педагогічні, організаційно-методичні, та матеріально-технічні умови. Результати формувального експерименту довели, що обґрунтована у досліджені структурно-функціональна модель підготовки вчителя початкової школи забезпечує у статистично значущих межах підвищення рівня готовності студентів до формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних загальноосвітніх навчальних закладах Закарпаття. Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем підготовки вчителя до формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних загальноосвітніх навчальних закладах Закарпаття. Перспективними вбачаємо подальші дослідження взаємодії загальноосвітніх навчальних закладів, вищих навчальних закладів та органів управління освіти у справі формування національної свідомості представників національно-етнічних груп. | 