Анотація до роботи:

Чуб П.М. Підходи до управління кредитним портфелем комерційного банку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит. – Київський національний економічний університет, Київ, 2003.

У дисертації висвітлюються теоретичні засади управління кредитним портфелем комерційного банку; теоретичні, методологічні та прикладні аспекти традиційного і нетрадиційного підходів щодо управління кредитним портфелем комерційного банку.

Найсуттєвіші ідеї та результати дисертаційного дослідження стосуються: сутності понять “кредит як економічна категорія” та “кредитний портфель комерційного банку”; теорій управління кредитним портфелем банку; процесу управління кредитним портфелем банку; методів управління кредитним портфелем банку; контролю та оцінки кредитного портфеля банку; підходів щодо управління кредитним портфелем банку; проблем управління кредитними портфелями вітчизняних банків; методу аналізу показників як основного методу традиційного підходу управління кредитним портфелем банку; доцільності застосування ідей сучасної портфельної теорії (MPT), зокрема моделей Г. Марковіца і У. Шарпа (САРМ), для управління кредитним портфелем комерційного банку; удосконалення обчислення ринкового ризику (“бети”) при нетрадиційному підході управління кредитним портфелем банку; побудови ряду моделей та алгоритмів, що реалізують на практиці нетрадиційний підхід управління кредитним портфелем комерційного банку.

У дисертації наведене узагальнення основ теорії управління кредитним портфелем банку і запропоновано нове вирішення наукової задачі теорії, методології та методики традиційного та нетрадиційного підходів до управління кредитним портфелем комерційного банку. Проведене дисертаційне дослідження дозволило зробити такі загальні висновки та обґрунтувати наступні пропозиції:

1. Даючи визначення поняттю “кредит” як економічної категорії, автор наголошує на його правовій складовій. Щодо сутності кредиту то найповніше вона виражається через кредитні відносини, функції та форми кредиту; опосередковано на суть кредиту впливають його види.

2. Кредитний портфель комерційного банку слід розглядати у двох значеннях – широкому та вузькому. В широкому – як комплексний інструмент управління (активами і пасивами) банку; у вузькому – як набір кредитних інструментів для досягнення основних цілей. Так, основними цілями формування кредитного портфеля є: високий рівень доходу в поточному періоді; високий темп очікуваного доходу в майбутній довгостроковій перспективі; мінімізація рівня ризиків кредитного портфеля; дотримання необхідної ліквідності кредитного портфеля; забезпечення максимального ефекту податкових пільг. Ефективне управління активами власного кредитного портфеля за допомогою використання теорій комерційного кредиту, перетворення (переміщення) активів, очікуваного доходу дозволяє комерційним банкам отримати ліквідний кредитний портфель. Ліквідний кредитний портфель для вітчизняних банків в умовах сьогодення при значному його зростанні є життєво необхідним.

3. Управління кредитним портфелем необхідно розглядати як процес, що складається із п’яти послідовних етапів: першого – вибору кредитної політики; другого – аналізу ринку кредитів; третього – формування кредитного портфеля; четвертого – перегляду кредитного портфеля; п’ятого – оцінки ефективності кредитного портфеля. Лише послідовне і ретельне дотримання вимог кожного з наведених етапів (без ігнорування будь-якого) дозволить банкам поліпшити управління кредитним портфелем та уникнути непередбачуваних збитків.

4. Методи управління кредитним портфелем, які застосовуються на етапі його формування, доцільно досліджувати на трьох ієрархічних рівнях, починаючи з найнижчого – рівня окремої позички через рівень кредитного портфеля і закінчуючи рівнем банку. При цьому пропонуємо використовувати на рівні окремої позички такі методи, як аналіз кредитоспроможності позичальника, аналіз та оцінку кредиту; на рівні кредитного портфеля – диверсифікацію, лімітування, створення резервів, страхування, продаж кредитів, сек’юритизацію; на рівні банку – економічні показники, авторизацію.

5. Контроль та оцінку кредитного портфеля слід проводити від загального до конкретного, на всіх рівнях у такій послідовності: кредитний моніторинг, оцінка і контроль якості кредитного портфеля, управління проблемними кредитами. Зокрема, при управлінні проблемними кредитами доцільно застосовувати розроблений автором алгоритм, який дозволяє прийняти правильне рішення щодо управління процесом проблемних кредитів.

6. Управління кредитним портфелем банку запропоновано розглядати за допомогою двох підходів – традиційного та нетрадиційного. Такий поділ випливає із протилежних способів та методів, які існують в прийнятті рішень щодо управління кредитним портфелем. Традиційній портфельній теорії притаманна інтуїція та суб’єктивізм. Нетрадиційна (сучасна) портфельна теорія базується на економіко-математичних методах та моделях, активно застосовує комп’ютерну техніку.

7. Проблеми управління кредитними портфелями вітчизняних комерційних банків доцільно розділити на зовнішні та внутрішні. На зовнішні фактори комерційні банки безпосереднього впливу не мають, в основному вони можуть тільки їм підпорядковуватись і до них адаптуватись. Опосередкований вплив банків на зовнішні проблемні фактори може проявлятись через лобіювання банківськими групами своїх інтересів на законодавчому та політичному рівнях при наявності і “силі” таких груп. Так, до основних зовнішніх проблемних факторів, що негативно впливають на кредитні портфелі банків України, слід віднести нормативно-правові та загальноекономічні.

8. Метод аналізу показників, що є основним методом традиційного підходу до управління кредитним портфелем, дає змогу банку всебічно (кількісно та якісно) оцінити роботу з управління власним кредитним портфелем. До складу класифікаційних груп методу аналізу показників включені обов’язкові показники кредитного ризику, встановлені НБУ; агреговані показники якості управління кредитним портфелем; показники достатності резервів банку для покриття збитків; показники дохідності кредитного портфеля; показники, що вимірюють вплив змін процентних ставок на чистий процентний дохід банку та дохідність кредитного портфеля. Кожна із зазначених груп має свій склад та відповідні критеріальні значення, що були переглянуті, враховуючи сучасну економічну ситуацію, в якій функціонують українські банки. У запропонованому варіанті на прикладі АБ “Ажіо” була доведена доцільність застосування методу аналізу показників у практичній діяльності вітчизняних банків.

9. Як підсумок дослідження традиційного підходу до управління кредитним портфелем комерційного банку запропоновано ряд практичних пропозицій щодо: реформування регіональних управлінь банків та їх відділень; реформування організаційної структури управління кредитним портфелем банку; підвищення якості кредитування фізичних осіб; впровадження перспективних кредитних програм; реструктуризації та оптимізації кредитних портфелів банку в межах системи; посилення контролю за якістю кредитного портфеля.

10. Обґрунтована доцільність застосування та вказані шляхи теоретичного впровадження ідей сучасної портфельної теорії (MPT), зокрема моделей Г. Марковіца і У. Шарпа (САРМ) для управління кредитним портфелем комерційного банку. Запропоновано на базі “основних бет” (“історичної”, “ринкової”, “галузевої” та “присвоєної”) розраховувати “похідні (фундаментальні) бети” (“середньозважену”, “скориговану”, “сукупну, або загальну”), що дозволяють точніше розрахувати ринковий ризик (“бету”) кредитного портфеля і позичальника та роблять можливим наближення до “істинної бети”.

11. На основі регресивного аналізу запропоновано дві методики (першу – через загальні суми у програмі Word з застосуванням калькулятора; другу – через середні значення у електронній таблиці Exel з використанням меню Data Analysis) та побудовано ряд моделей, що оцінюють зв’язок між дохідністю гіпотетичного кредитного портфеля (банку “Ажіо”) та ринкового кредитного портфеля (загального кредитного портфеля банків України), статично і у динаміці. Доведено, що саме друга методика дозволяє нам отримати точніші результати, до того ж значно легше та швидше. Для побудованих моделей знайдено кредитні портфелі з мінімальною дисперсією (ризиком) та оптимальні кредитні портфелі. Зазначене проілюстровано за допомогою розрахунків в електронній таблиці Exel та відповідних графіків. За допомогою запропонованого автором алгоритму, орієнтованого на дохідність (“альфу”) кредитного портфеля, та алгоритму, орієнтованого на ризик (“бету”), комерційні банки можуть, відповідно до обраної кредитної політики, ефективно вирішувати питання про можливість включення тієї чи іншої позички до свого кредитного портфеля.

Публікації автора за темою дисертації:

-в наукових фахових виданнях

1. Чуб П.М. Класифікації портфельного ризику комерційного банку // Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 32. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – С. 77-86. – 0,4 д.а.

2. Чуб П.М. Проблеми управління кредитними портфелями комерційних банків України // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. – Вип. 5. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 309-312. – 0,3 д.а.

3. Чуб П.М. Процес управління кредитним портфелем комерційного банку // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. Вип. 9. К.: КНЕУ, 2001. – С. 386-393. – 0,4 д.а.

4. Чуб П.М. Теорія нетрадиційного управління кредитним портфелем комерційного банку // Вісник НБУ, січень 2002. – С. 20-23 – 0,4 д.а.

5. Чуб П.М. Нетрадиційний підхід управління кредитним портфелем комерційного банку (практика) // Ринок цінних паперів України, №7-8. – 2003. – С. 55-61. – 0,5 д.а.

- в інших виданнях

6. Чуб П.М. Шляхи вдосконалення управління кредитним портфелем комерційного банку // Тези доповідей четвертої міжнародної конференції “Наука і освіта 2001”. Том 5. Економічні науки. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – С. 53-54. – 0,1 д.а.

7. Чуб П.М. Структура кредитного портфеля комерційного банку // Матеріали першої всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова”. Том 15. Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – С. 22-23. – 0,1 д.а.

8. Чуб П.М. Шляхи вдосконалення кредитування фізичних осіб установами Ощадбанку // Матеріали науково-практичної конференції “Роль грошових заощаджень населення в розбудові економіки України”. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 191-195. – 0,2 д.а.

9. Чуб П.М. Портфельний ризик комерційного банку // Енциклопедія банківської справи України. Редкол.: В.С. Стельмах (голова) та ін. – К.: Молодь, Ін Юре, 2001. – С. 434-435. – 0,1 д.а.