У дисертації наведено теоретичні узагальнення й аналіз експериментальних даних щодо стану та еколого-біологічних особливостей піднаметового трав'яного вкриття культурфітоценозів Західного регіону України. В процесі досліджень з'ясовано вплив умов освітлення на стан піднаметового трав'яного вкриття та його декоративні характеристики, встановлено адаптивні групи найбільш поширених трав'яних видів у конкретних світлових нішах культурфітоценозів, розроблено та науково обґрунтувано концептуальні засади формування оптимальної структури деревних насаджень для забезпечення високого видового різноманіття та декоративності їх піднаметових трав'яних угруповань. 1. В складі піднаметового трав'яного вкриття культурфітоценозів Західного регіону України виявлено 205 видів рослин переважно широкого зонально-географічного ареалу, які належать до 8 класів, 38 порядків, 50 родин і 135 родів. Фоноутворювачами є лісочагарникові, лісові, лісолучні та лучні елементи зі значною домішкою рудеральних видів. Найбагатшою видова насиченість піднаметового трав'яного вкриття виявилася в умовах свіжих та вологих грудів і сугрудів, нижчою – у вологих та свіжих суборах. 2. Найближчими до зональних широколистяних деревостанів є культурфітоценози з перевагою дуба звичайного, в'яза шорсткого, граба звичайного, гіркокаштана кінського. У штучних лісових і паркових насадженнях Заходу України виділено два варіанти регіональних угруповань трав'яного піднаметового вкриття: західне регіональне – Geum urbanum-Quercetum robori (D.s. Geum urbanum, Impatiens parviflora, Aegopodium podagraria, Oxalis acetosella), східне регіональне – Viola odorata-Quercetum robori (D.s. Viola odorata, Asarum europaeum). 3. За величиною відносного освітлення види піднаметового вкриття класифіковано на адаптивні групи: сціофіти екстремально–адаптивно–стенотопні (Pulmonaria obscura, Hedera helix, Asarum europaeum, Galeobdolon luteum); сціофіти екстремально–адаптивно–політопні (Majanthemum bifolium, Dryopteris filix-mas, Polytrichum commune, Circaea lutetiana, Carex pilosa, Vaccinium myrtillus, Viola odorata); сціофіти та субсціофіти екстремально–анадаптивно–евритопні (Viola canina, Ajuga reptans, Stellaria holostea, Oxalis acetosella, Geum urbanum); сціофіти та субсціофіти екстремально–анадаптивно–стенотопні (Cladonia rangiferina, Vaccinium uliginosum, Lamium maculatum, Rhodococcum vitis-idaea, Poa annua, Impatiens noli-tangere, Pleurozium schreberi); субсціофіти та семігеліофіти нормально–адаптивно–політопні (Taraxacum officinale, Glechoma hederacea, Torilis japonica, Impatiens parviflora, Galium odoratum, Chelidonium majus, Aegopodium podagraria, Chaerophyllum aromaticum L., Bromopsis inermis Rubus idaeus, Ranunculus repens); семігеліофіти та субгеліофіти нормально–адаптивно–стенотопні (Rubus caesius, Carex brizoides, Alliaria petiolata , Athyrium filix-femina, Dactylis glomerata, Lysimachia nummularia, Veronica chamaedrys); субгеліофіти екстремально–анадаптивно–політопні (Ranunculus acris, Stellaria media, Plantago major); субгеліофіти екстремально–анадаптивно–стенотопні (Urtica dioica, Fragaria vesca, Geranium robertianum, Veronica officinalis). 4. Розроблено основи формування високодекоративних паркових фітоценозів шляхом регулювання світловим режимом деревостанів. Збереження максимально можливого рослинного різноманіття та високих естетичних характеристик трав'яного вкриття можна досягти при відносному освітленні під наметом деревостанів у межах 8–20 %. 5. З метою підвищення естетичної цінності піднаметового трав'яного вкриття в різних умовах освітлення пропонуємо створювати угруповання лісових трав із високими декоративними якостями та біологічною здатністю протистояти хворобам і шкідникам: в умовах ультратінистого Z-типу та гущавинного тінистого Т-типу режиму освітлення – Asarum europaeum, Dryopteris filix-mas, Athyrium filix-femina, Viola odorata, Pulmonaria obscura, Ajuga reptans; в умовах середньо-тінистого лісового P-типу та тінистого лісового S-типу режимів освітлення – Athyrium filix-femina, Viola canina, Glechoma hedera-cea, Ajuga reptans; в умовах густо-світло лісового N-типу, світло лісового M-типу та розрідженого лісового G-типом режимів освітлення – Veronica officinalis, Veronica chamaedrys, Lysimachia nummularia, Glechoma hederacea, Fragaria vesca, Viola odorata, Galium odoratum. 6. Для збереження високого видового різноманіття у різних типах едафотопів пропонуємо для формації букових лісів в умовах свіжих грудів пропонуємо 15 мікроасоціацій, для формації дубових лісів в умовах свіжих і вологих сугрудів – 28 мікроасоціацій, для формації соснових лісів в умовах свіжих і вологих суборів – 11 мікроасоціацій. У піднаметовому вкритті рекомендуємо наступний склад високодекоративних видів: в умовах свіжих і вологих суборів: Vaccinium myrtillus L. Vaccinium uliginosum, Andromeda polifolia, Rhodococcum vitis-idaea; Calluna vulgaris (L.) Hull, Polytrichum juniperinum Hedw. Polytrichum commune Hedw.; в умовах свіжих і вологих сугрудів: Viola odorata L., Pteridium aquilinum (L.) Kuhn, Lysimachia nummularia , Geranium sanguineum L., Fragaria vesca L., Circaea lutetiana L., Majanthemum bifolium (L.) F. Betonica officinalis L. s.l.; в умовах свіжих і вологих грудів: Asarum europaeum L., Galium odoratum, Pulmonaria obscura Dumort., Paris quadrifolia L, Athyrium filix-femina, Dryopteris filix-mas (L.) Schott., Ajuga reptans L., Sanicula europaea L., Daphne mezereum L., Glechoma hederacea L., Hedera helix, Hepatica nobilis Mill., Poa nemoralis L., Polygonatum multiflorum (L.) All., Carex pilosa Scop., Stellaria holostea L., Oxalis acetosella L., Carex brizoides L. 7. Реінтродукцію високодекоративних лісових видів у паркові фітоценози має пропонуємо здійснювати шляхом поширенням існуючих лісових видів із усуненням рудеральних видів, запобіганням витоптуванню декоративних рослин; підсадкою групами трав'яних видів, здатних створювати агрегації; посадкою цибульками, поділом куща, живцюванням та висівом насіння; посадкою грунтопокривних довгокореневищних рослин на затінених схилах. |
