Анотація до роботи:

Білецька М.Г. Піднебінно-носовий комплекс ссавців (порівняльна анатомія, ембріологія, еволюція). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 – зоологія. Інститут зоології ім.І.І. Шмальгаузена НАН України, Київ, 2004.

Проведено комплексне дослідження вторинного кісткового піднебіння (ВКП) ссавців (в онтогенезі і філогенезі) паралельно з розвитком носової порожнини, тобто ці структури розглядаються як єдиний піднебінно-носовий комплекс. Встановлені терміни, джерела і особливості розвитку цих структур у пренатальному онтогенезі. Матеріали дослідження дозволяють розглядати ВКП ссавців як структуру поліфункціональну. Особливістю структури ВКП є те, що, розмежувавши трофічний і респіраторний шляхи та посиливши щелепний апарат (механічна функція), воно зберегло функціональні зв’язки між ротовою і носовою порожнинами (об’єднуюча функція). Показано, що вторинне кісткове піднебіння ссавців всупереч уявленням про його „монотонність” проявляє мінливість за такими ознаками як кількість елементів, що його утворюють; наявність чи відсутність лемеша в його структурі; дольова участь окремих елементів. Встановлено, що у будові ВКП різних представників класу ссавців беруть участь майже всі компоненти, що входять до складу вторинного піднебіння теріоморфних плазунів. Виявлено і описано 14 варіантів будови вторинного кісткового піднебіння у досліджених видів ссавців.

1. Носова і ротова порожнини у пренатальному онтогенезі ссавців закладаються і розвиваються (до 17-18 стадій нормального розвитку) незалежно: перша у своєму розвитку пов’язана з елементами нейральної природи (нюхові плакоди, ямки, мішки) і тяжіє до центральної нервової системи, друга – з похідними головної або передньої кишки і тяжіє до травної системи. Незалежний розвиток цих порожнин простежується й у філогенезі – примітивний зв’язок між ними з’являється лише у кистеперих і дводишних риб.

2. У пренатальному онтогенезі ссавців існує короткий період (пов’язаний з 18 стадією нормального розвитку), коли шар ембріональної тканини що до цього часу розмежовував носову і ротову порожнини розсмоктується і утворюється спільна рото-носова порожнина (у філогенезі це спостерігається у деяких земноводних).

3. Розмежування рото-носової порожнини ссавців на вторинні ротову і носову, але вже на новій основі, відбувається протягом 19-22 стадій нормального розвитку у процесі формування вторинного кісткового піднебіння (ВКП) (у філогенезі таке розмежування започатковується вищими теріодонтами і завершується у класі Mammalia).

4. У процесі утворення ВКП формуються і зберігаються також структури, що функціонально поєднують вторинні ротову і носову порожнини (хоани, канал вомеро-назального органа, або різцеві отвори, носо-піднебінний канал). Тобто еволюційна стратегія „розмежування” очевидно ніколи не мала на меті ізоляції ротової і носової порожнин, а швидше навпаки, еволюційні пошуки були спрямовані одночасно по двох напрямках: посилення щелепного апарату та становлення і збереження морфо-функціональних зв’язків між ротовою і носовою порожнинами.

5. ВКП ссавців – поліфункціональна структура, яка виконує механічну, об’єднуючу і розмежувальну функції і яка формувалася під контролем принаймні трьох первинних функцій: трофічної, респіраторної і нюхової.

6. Всупереч усталеній уяві про монотонність ВКП ссавців, наші матеріали засвідчують мінливість його будови принаймні за трьома групами ознак: загальній кількості кісток, які беруть участь в його будові; наявності чи відсутності лемеша у його структурі; дольовій участі різних елементів у будові ВКП. Найпомітнішими відхиленнями від типової „маммальної” конструкції ВКП є відсутність у його будові щелепної (вампір звичайний) або передщелепної (більшість Microchiroptera) кісток та наявність елементів криловидної кістки і передлемеша (однопрохідні, китоподібні, неповнозубі). Найбільшу долю у мінливість вносить леміш; нами наведено 14 варіантів конструкції ВКП у класі ссавців.

7. Вставка лемеша трапляється у ВКП майже 30% із досліджених нами видів ссавців, але чіткої закономірності в її наявності у складі піднебіння ссавців не встановлено. Останнє свідчить, що вставка лемеша не є ознакою стабільною, яка б характеризувала певний таксономічний статус різних груп ссавців і тому вона не має суттєвого значення як ознака таксономічна; разом з тим філогенетичне значення її незаперечне.

8. Те, що у класі Mammalia зберігається весь спектр елементів, притаманних піднебінню плазунів, дозволяє стверджувати, що ВКП не є новоутворенням класу ссавців, а успадковане від теріоморфних плазунів.

Публікації автора:

1. Білецька М.Г. Особливості будови вторинного кісткового піднебіння у парнокопитних // Вестник зоологии. – 1997. – Т. 3, вып. 31. – С. 54 – 59.

2. Білецька М.Г. Особливості ембріонального розвитку носової капсули рукокрилих // Вісник Львівського університету. Серія біологічна.- 2002.- Вип. 31. – С. 140 -145.

3. Лихотоп Р.Й., Билецкая М.Г. Новый тип строения вторичного костного нёба у млекопитающих // Доповіді НАН України. Серія: математика, природознавство, технічні науки. – 1995 - № 10.– С. 135–137.

4. Білецька М.Г., Ковтун М.Ф., Лихотоп Р.Й. Вторинне кісткове піднебіння деяких ссавців (порівняльний аналіз) // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. – 2002. – № 6. – С. 79 – 84.

5. Білецька М.Г., Лихотоп Р.Й., Треус М.Ю. Морфологічні особливості організації вторинного кісткового піднебіння у деяких порожнисторогих // Науковий вісник ВДУ. Журнал Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Серія: Біологія, медицина. – 1997. - № 1. – С. 25 – 28.

6. Білецька М.Г., Лихотоп Р.Й. Екологічні адаптації вторинного кісткового піднебіння однопрохідних, сумчастих, неповнозубих, комахоїдних, рукокрилих, приматів. // Науковий вісник ВДУ. Журнал Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Серія: Біологічні науки. – 1999. – № 4. – С. 105 – 107.

7. Білецька М.Г., Лихотоп Р.Й. Особливості будови вторинного кісткового піднебіння у новонароджених особин тигра // Матеріали XLI наукової конференції проф.-виклад. складу і студентів Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Ч. III. – Луцьк: в-во ВДУ “Вежа”, 1995. – С. 39.

8. Лихотоп Р.Й., Білецька М.Г. Особливості конструкції вторинного кісткового піднебіння у благородного оленя // Морфофункциональный статус млекопитающих и птиц: Тез. 3-й научн. конф. морфологов Украины (июнь, 1995 г. Симферополь). – Симферополь, 1995 – С. 25 – 26.

9. Ковтун М.Ф., Лихотоп Р.Й., Білецька М.Г. Морфофункціональні особливості будови вторинного кісткового піднебіння у ссавців // Міжнар. конф. „Актуальні питання морфології”, присвячена пам’яті акад. Сморщка С.А. ( 6-7 травня 1996, Тернопіль, Україна): Збірник наук. робіт (матеріали конф.). Т. II. – Тернопіль, 1996. – С. 310 – 312.

10. Білецька М.Г., Лихотоп Р.Й., Треус М.Ю. Формування вторинного кісткового піднебіння у Bovini з участю передньої вставки лемеша // Матеріали XLII наукової конф. проф.-виклад. складу і студентів Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Ч. I. – Луцьк: в-во ВДУ “Вежа”, 1996. – С. 62.

11. Білецька М.Г., Лихотоп Р.Й., Треус М.Ю. Нові варіанти будови вторинного кісткового піднебіння у ссавців// Матеріали XLII наукової конф. проф.-викл. складу і студентів Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Ч. I. – Луцьк: в-во ВДУ “Вежа”, 1996. – С. 63.

12. Билецкая М.Г., Лихотоп Р.И. Морфофункциональные особенности строения вторичного костного нёба у Bison bonasus L. // Редкие виды млекопитающих России и сопредельных территорий: Тезисы Международного совещания 9 -11 апреля 1997 г., Москва. - М., 1997. – С. 12.

13. Білецька М.Г., Ковтун М.Ф., Лихотоп Р.Й., Треус М.Ю. Морфофункціональні особливості будови вторинного кісткового піднебіння у деяких кенгурових (Marsupialia, Macropodidae) // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. Морфологія – практичній ветеринарії та медицині: наукові статті міжн. наук.-виробн. конф., присв. пам’яті проф. П.О.Ковальського (м.Біла Церква, 22 -24 жовтня 1998). – Біла Церква, 1998. – Вип.6., ч.2.– С. 5–9.

14. Likhotop R.J., Biletska M.G. Variability of secondary bony palate structure in mammals // J. Morphology. - 1997. – Vol. 232, № 3. – P. 286.