У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні сутності підприємницького інтересу як рушійної сили сучасного господарювання та трудової активності особистості. Висновки дисертаційного дослідження можуть бути сформульовані таким чином: 1. Для досягнення поставленої мети був проаналізований реальний стан дослідження підприємницького інтересу в сучасній суспільствознавчій думці. Визначено, що проблема підприємницького інтересу в суспільствознавчій літературі є малодосліджуваною, тематично розпорошеною в окремих галузях гуманітарного знання. Основну увагу науковці зосереджували на з’ясуванні сутності та виявленні головних ознак підприємництва, аналізі характерних рис підприємців як відносно нової верстви в соціальній структурі українського суспільства. Поза увагою фахівців залишився людиновимірчий аспект зазначеної проблеми. 2. Використання в дослідженні діалектичного, системного, феноменологічного підходів дозволило розглянути підприємницький інтерес як складне соціальне явище, як прояв взаємозв’язку світоглядних орієнтацій суб’єкта підприємницької діяльності та господарської свідомості соціуму; як результат впливу стану розвитку підприємницького простору в певній соціокультурній системі на спрямованість трудової активності особистості. 3. Підприємницький інтерес як соціальний феномен, з одного боку, має об'єктивовану в словесні, мовні форми предметно-процесуальну трудову діяльність, з іншого, суб'єктивне проявлення у вигляді переживань, емоцій, почуттів підприємця. У його структурі можна виокремити два аспекти - економічний, пов'язаний з ринковою оцінкою діяльності, розмірами винагороди у формі прибутку, та людиновимірчий, пов'язаний з реалізацією індивідуальних здібностей, можливостями прояву свободи щодо задоволення потреби до самостійної ініціативної діяльності. 4. Формування інтересів підприємця здійснюється як шляхом соціалізації та передачі соціального досвіду попередніх поколінь, так і шляхом набуття власного підприємницького досвіду. Підприємницький інтерес містить в собі соціально-типове, індивідуальне та специфічне. Інтереси як елемент свідомості відображають внутрішню готовність людини до дій по задоволенню її потреб і досягненню цілей засобами підприємницької активності. 5. Підприємницький інтерес віддзеркалює інтереси як особистості, так і певних соціальних груп. Це відбивається: а) в артикулюванні особою або групою своїх підприємницьких інтересів, тобто перетворенні соціальних емоцій і очікувань, почуттів незадоволеності чи солідарності громадян у певні політичні вимоги щодо умов підприємницької діяльності; б) в агрегуванні підприємницьких інтересів, тобто їх упорядкованості, погодженості, ієрархізації за пріоритетністю та створенні підприємницької ідеології; в) у трансляції до органів влади та інших інститутів громадянського суспільства інформації про перешкоди в здійсненні підприємницького інтересу; г) в участі різноманітних груп підприємницьких інтересів в процесі формування політичних еліт, владних структур суспільства та впливових інституцій громадянського суспільства. 6. До основних детермінант формування підприємницького інтересу відносяться: рівень соціально-економічного і політичного розвитку суспільства, рівень розвитку підприємницького простору і стабільність ринкових відносин, підприємницька спрямованість господарського менталітету спільноти, соціальна зрілість суб'єктів підприємницької діяльності, ступінь сформованості їхніх особистісних якостей і мотивів діяльності, наявність соціально конструктивних світоглядних орієнтацій та моральних настанов щодо підприємницької діяльності в суспільстві. 7. Підприємницький простір виступає невід’ємною складовою cучасного соціального простору і містить у собі соціальні інститути, норми, що регулюють підприємницькі відносини та діяльність суб'єктів підприємницької активності. Підприємницький простір обумовлює виконання підприємцями свого основного соціального призначення – створення суспільно затребуваних матеріальних та духовних благ. 8. Закономірною є тенденція, яка проявляється в тому, що з розвитком підприємницького інтересу, зумовленого вдосконаленням ринкового механізму господарювання, зростає масштаб підприємницької активності людей та їх угруповань, посилюється вплив підприємництва на всі сфери життєдіяльності суспільства та реалізацію творчого потенціалу особистості, на розширення меж її індивідуальної свободи, поширюється соціальна спрямованість підприємницької діяльності та зростає її ефективність, що характеризує підприємницький інтерес як визначальну рушійну силу суспільного виробництва та трудової активності сучасної особистості. 9. Зростання масштабів підприємницької діяльності та прагнення до прибутку відіграють важливу роль, але вони не виступають єдиними складовими підприємницького інтересу і винятковим критерієм підприємницького успіху. Підприємницький інтерес проявляється в прагненні особистості до: соціального успіху та визнання суспільством; підвищення її соціального статусу; володіння технологією прибуткової справи; системою значущих соціальних зв'язків, що забезпечують підприємницьку діяльность ресурсами і сприятливими умовами; свого і родини життєзабезпечення; свободи вибору форм і сфер самоствердження та реалізації творчого потенціалу особистості; приналежності, співучасті, причетності до важливих соціальних процесів; володіння соціально визнаними формами реалізації підприємницького інтересу. | 