Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економічна теорія


Самійленко Андрій Петрович. Підприємництво в економічній системі : Дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. — К., 2006. — 188арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 170-184.



Анотація до роботи:

Самійленко А.П. Підприємництво в економічній системі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю – 08.01.01 – Економічна теорія. – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2006.

Дисертація присвячена теоретико-методологічному дослідженню відносин підприємництва та виявленню їх особливостей становлення, функціонування та розвитку в умовах трансформаційної економіки. Розкрита структура відносин підприємництва та проаналізована взаємодія між його елементами. Підприємництво як тип господарської поведінки розкрито через дві групи функцій: реагування та трансформації.

Виявлено основні тенденції становлення підприємництва в Україні, визначено особливості формування та проблеми його розвитку. Встановлено основні теоретичні положення щодо ролі підприємництва в трансформаційній економічній системі.

У дисертації розкрито організаційно-економічний механізм регулювання підприємницької діяльності. Обгрунтована ключова роль державного підприємництва при визначенні напрямів соціально-економічного розвитку країни в умовах ринкової трансформації. Доведена об’єктивна необхідність державного регулювання підприємницької діяльності і узагальнені основні напрями державної підтримки підприємницького сектора.

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо системного дослідження процесів становлення, функціонування і розвитку підприємництва в сучасній економічній системі. Основні результати теоретико-методологічного і науково-практичного спрямування є такими:

  1. На основі узагальнення теоретико-методологічних принципів та грунтуючись на аналізі різних точок зору щодо сутності підприємництва, дається таке його визначення: підприємництво - це специфічний тип господарювання, де головним суб’єктом є підприємець, який здатний розпоряджатися капіталом на основі нових комбінацій факторів виробництва та реалізації нововведень і тим самим забезпечити розширене як індивідуальне, так і суспільне відтворення виробництва. Обгрунтовано авторське визначення підприємництва у політекономічному аспекті як системи відносин між суб’єктами господарювання з приводу здійснення нових комбінацій ресурсів у відтворювальному процесі і забезпечення на цій основі динамічного зростання виробництва як важливої умови для отримання максимуму прибутку і досягнення соціального ефекту.

  2. Системний підхід до розв’язання комплексу проблем становлення і розвитку суб’єктів підприємництва здійснено на основі дослідження змісту систем господарювання, її складових, а також впливу на внутрішньогосподарське управління, здійснюваних інституціональних та організаційно-економічних перетворень при переході до ринку в Україні. При цьому аналіз суб’єктів підприємницької діяльності (підприємців, держави, найманих працівників), інтереси яких об’єктивно перетинаються у процесі реалізації економічних відносин, дозволяє логічно виокремити відповідну домінантну роль підприємницьких інтересів. Структурно-функціональна взаємодія та взаємовплив вказаних суб’єктів утворюють своєрідну економічну мікросистему, в межах якої відбувається формування, функціонування та розвиток підприємницької організації. При цьому систему підприємницька діяльність формує тоді, коли вона розглядається не ізольовано сама по собі, а як комплексна діяльність, де враховується всю сукупність прояву факторів внутрішнього і зовнішнього, конкурентно-ринкового середовища.

  3. Оскільки підприємництво за своєю функціональною природою є дуже чутливим соціально-економічним організмом щодо впливу різних зовнішніх чинників і регуляторів, то в дисертації розкриваються напрями, форми, методи формування цивілізованого бізнес-середовища в Україні. Поки що національний бізнес приречений, в основному, на власне виживання. Це обумовлено тим, що даний вид діяльності знаходиться в досить агресивному середовищі, в тому числі – у досить масовидній взаємодії з “нецивілізованими” підприємцями. Суттєвим гальмом стрімкого зростання ділової активності є як інституціонально-правова неврегульованість процесів ринкової трансформації в Україні в цілому, так і в сфері підприємництва зокрема. Не сприяє його розвитку низький рівень доходів більшості громадян країни. Широкий процес приватизації поки що не надав широким верствам населенню суттєвих можливостей зайнятися бізнесом у формі стартового капіталу, оскільки кількісно-якісна аналітична наша оцінка показує, що паліативний характер української приватизації, в процесі якої було реалізовано мету: сформувати “капітал-власність”, але не було забезпечено головну складову цього процесу – “капітал-функцію”, що є квінтесенцією підприємництва. Головна мета приватизації – формування не лише реальних приватних власників, а й ефективного і відповідального власника, в своїй масі не була досягнута. Первісне нагромадження капіталу тісно переплітається з перерозподілом власності. Враховуючи ці обставини, в роботі обгрунтовується, що головним джерелом легального нагромадження капіталу в сучасних умовах правомірно вважати прибуток самого бізнесу, а це потребує від законодавчої і виконавчої влади визнати необхідність подальшого формування прозорих взаємовідносин в системі “бізнес – держава”.

4. Особливості становлення суб’єктів підприємницької діяльності в умовах трансформаційної економіки обумовлені специфікою економічних відносин, характерних для даного етапу розвитку. Діяльність підприємницької структури виражається в адекватному її пристосуванні до організаційно-інституціональних змін ринкових умов, або, навпаки – у пристосуванні самих ринкових умов господарювання згідно потреб підприємницьких інститутів. Це свідчить про те, що діяльність підприємця орієнтована на завоювання конкурентних переваг шляхом відповідної раціональної поведінки, а не на особисті зв’язки з органами виконавчої влади, де головним інструментом конкуренції виступає можливість реалізації адміністративного ресурсу. Таким чином, буде формуватись підприємницьке середовище, яке містить ознаки деформованих відносин підприємництва, що, на жаль, і нині має місце в Україні.

  1. Механізм регулювання підприємницької діяльності визначено як комплекс двох взаємопов’язаних блоків, і включає поєднання децентралізованого саморегулювання та державного регулювання.

При цьому зазначено, що в державному секторі прерогатива управління, контролю і регулювання належить державі цілком. Водночас ринковий сектор також має бути охоплений системою державного регулювання. А враховуючи те, що ринковий сектор, де органічна складова – це підприємницьке середовище, тому функції держави, перш за все, зводяться до регулювання підприємництва, що проявляється в економічних і правових відносинах між державою і підприємцями, де першість, звичайно, належить державі як інституту, що представляє загальнонаціональні інтереси. Виходячи з теоретичної значимості системного аналізу даної проблеми, в роботі досліджено механізм державного регулювання підприємництва у взаємодії 2-х основних методів – економічного та нормативно - правового.

  1. Як показав аналіз, механізм підприємницького регулювання включає як комплекс форм і засобів координації дій суб’єктів підприємницької діяльності, спрямованих на встановлення порядку як у власній організації, так і навколо себе, динамізуючи процес змін функцій та своїх господарських зв’язків. Метою такого системного регулювання є забезпечення оптимальної діяльності і раціональної організації економічних зв’язків в структурі відносин підприємництва. Дисертант акцентує увагу на тому, що основною рисою даного механізму є саморегуляція та оптимізація, які визначаються як реакція підприємницької організації на динамічні зміни у зовнішньому середовищі.

  2. Обгрунтовано основну суперечність державного підприємництва, істотними моментами якої є два аспекти: підприємницький, представлений приватним інтересом комерційного державного підприємства як відокремленого товаровиробника, і державний, який охоплює суспільний інтерес. Формою виразу вищезазначних інтересів стають відповідно соціально-економічні і комерційні цілі державного підприємництва, які знаходяться в діалектичному взаємозв’язку, сутність якого зводиться до наступного: первинність суспільних завдань забезпечується наявністю державної власності. Однак в силу “атомізованого” характеру державної власності в умовах ринкової економіки соціально-економічний ефект не досягається поза реалізацією комерційних цілей держпідприємств. Оптимальною може вважатися система державного підприємництва, яка, з одного боку, обмежує груповий егоїзм державних комерційних підприємств і, з іншого - не припускає гіпертрофії суспільного інтересу.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Самійленко А.П. Сутність підприємницької функції в економічній системі //Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. Вип. 10. – К.: КНЕУ, 2002 – С.42-47. - 0,4 друк.арк.

2. Самійленко А.П. Підприємництво як фактор економічного зростання //Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. Вип. 7. – К.: КНЕУ, 2003 – С.57-65. – 0,6 друк.арк.

3. Диба М.І., Самійленко А.П. Загальні основи функціонування ринку та підприємницьке регулювання. //Вчені записки: Наук. зб. – Вип. 5. – К.: КНЕУ, 2003 – С.27-33. - 0,4 друк.арк (особисто автору належать 0,15 друк арк..; автором проаналізована специфіка підприємницького регулювання через аналіз зв’язків і залежностей між суб’єктами підприємницької діяльності).

4. Диба М.І., Самійленко А.П., Данилюк І.В. Державне підприємництво за умов трансформації економічної системи. //Вчені записки: Наук. Зб. – Вип. 6. – К.: КНЕУ, 2004 – С.8-14. - 0,45 друк.арк. (особисто автору належить 0,15 друк.арк.; автором проаналізовано функціональні особливості державного підприємництва, а також об’єктивна необхідність його функціонування в трансформаційній економіці).

В інших виданнях:

5. Самійленко А.П. Відносини підприємництва в економічній системі //Вчені записки. Ін-т економіки та права “КРОК”. – Вип. 8. – 2003 – С. 42-48. – 0,4 друк. арк.

6. Самійленко А.П. Соціально-економічна еволюція підприємництва. //Науковий вісник. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – Науки: економіка, політологія, історія. Одеса 2003 - №2(7) - С.10-15. – 0,3 друк. арк.

7. Самійленко А.П. Сучасні аспекти соціалізації підприємницької діяльності. //Науковий потенціал світу 2004. Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції 1-15 листопада 2004 року. Том 26. Економічна теорія. Дніпропетровськ, 2004 – С.54-56. – 0,2 друк. арк.

8. Самійленко А.П. Деякі аспекти методології дослідження підприємництва. //Наука і освіта 2005. Матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції 7-21 лютого 2005 року. Том 96. Економічна теорія. Дніпропетровськ, 2005 - С.24-27. – 0,2 друк. арк.