Анотація до роботи:

Мокряк Е.В. Підтримання і розвиток потенціалу працездатності у великій міській агломерації (на прикладі м. Кривого Рога). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою. – Дніпропетровський національний університет. Дніпропетровськ, 2001.

У роботі досліджуються чинники, які впливають на ефективність трудової діяльності в промисловому секторі міської агломерації. Обгрунтовується доцільність використання поняття “потенціал працездатності міської агломерації”, як інтегральної характеристики реальної здатності до продуктивної трудової діяльності. Визначено головні чинники, які впливають на стан та динаміку потенціалу працездатності: кількісні параметри трудових ресурсів, рівень зайнятості, якісні характеристики особистісного трудового потенціалу, якість робочих місць, рівень збалансованості попиту та пропозиції на робочі послуги. Аналіз динаміки трудоресурсного потенціалу Криворізької міської агломерації за період з 1990 по 2000 рр. свідчить про те, що резерви екстенсивного розширеного відтворення потенціалу працездатності вичерпані і його підтримання та подальший розвиток можливі тільки за рахунок підвищення якісних характеристик особистісного трудового потенціалу працівників, системних якісних характеристик трудової діяльності в регіоні і, зокрема, якісних характеристик робочих місць. Розроблені пропозиції по підвищенню якісних характеристик та вдосконаленню механізмів регулювання потенціалу працездатності в міській агломерації.

Теоретичне узагальнення чинників, які впливають на потенціал працездатності міської агломерації та обгрунтування перспективних напрямків його підтримання та розвитку дають підстави зробити такі висновки:

1. Потенціал працездатності міської агломерації є інтегральним поняттям, що характеризує реальну здатність її населення до продуктивної трудової діяльності, яка є головним джерелом економічної могутності, життєвого добробуту та особистісного соціально-професійного самоствердження.

2. Об’ємні кількісні параметри трудоресурсного потенціалу міста визначаються чисельністю та рівнем зайнятості трудових ресурсів.

3. В сучасних умовах вичерпані можливості для екстенсивного розвитку трудоресурсного потенціалу за рахунок зростання чисельності населення та розширення масштабів зайнятості. Підтримання та розвиток потенціалу працездатності міської агломерації можливі тільки на основі підвищення якісних характеристик як пропозиції, так і попиту на робочі послуги.

4. Суттєвий вплив на потенціал працездатності міської агломерації мають чотири тісно пов’язані і постійно взаємодіючі між собою групи якісних характеристик: рівень розвитку особистісного трудового потенціалу працівників, системні якісні характеристики трудового потенціалу міської агломерації, рівень гармонічності місцевого ринку праці, рівень якості робочих місць на підприємствах міста.

5. Значне підвищення вимог до якісних характеристик трудоресурсного потенціалу, які можна підтримати та розвинути тільки на основі системного, комплексного підходу, вимагає суттєвих змін в структурі, змісті та методах діяльності всіх регіональних соціальних інститутів та організацій, причетних до формування та реалізації трудового потенціалу. Назріла потреба в більш тісній координації діяльності всіх цих інститутів з орієнтацією на виявлення, максимальний розвиток та найбільш продуктивне використання особистих здібностей, талантів кожної людини. Особливої уваги, зокрема, заслуговують проблеми значного підвищення культурно-освітнього рівня та інтелектуально-креативних здібностей потенційних працівників, підвищення конкурентоспроможності, продуктивності та мотиваційного потенціалу робочих місць на провідних підприємствах міста, вдосконалення діяльності служб зайнятості, як посередників на місцевому ринку праці.

6. В умовах відкритої ринкової економіки значно зростає роль регіонального рівня регулювання процесів формування, розподілу, ефективного використання та розвитку трудоресурсного потенціалу. Це вимагає розбудови принципово нових регіональних механізмів такого регулювання, які спираються не стільки на централізоване адміністративне командування з боку галузевих та місцевих владних органів, скільки на постійне узгодження інтересів, координацію та стимулювання зусиль всіх суб’єктів, причетних до процесів формування, реалізації та розвитку трудоресурсного потенціалу регіону. Важливе значення, зокрема, має створення громадської координаційної ради по проблемам підтримання та розвитку потенціалу працездатності міської агломерації з підпорядкованим їй інформаційно-аналітичним центром, який повинен здійснювати постійний моніторинг чинників, які впливають на реальну напругу трудової діяльності в місті у відповідності з певною системою взаємопов’язаних економіко-статистичних та соціодіагностичних показників.

7. Система інформації, яка характеризує стан та динаміку потенціалу працездатності міської агломерації складається з семи блоків, які характеризують загальний інтегральний рівень працездатності, динаміку демографічних процесів, показники, які характеризують можливості відтворення життєздатності трудових ресурсів, якісні характеристики особистісного трудового потенціалу працівників, системні якісні характеристики трудового потенціалу міста, показники гармонічності, збалансованості зайнятості, комплексні показники якості робочих місць. Багатопланова статистична, аналітична та діагностична інформація на основі певних еталонних чи “проектних” значень, які служать критеріями для оцінок, інтегрується експертами в комплекс узагальнюючих показників, які можуть служити орієнтирами, “дороговказами” в практиці регулятивної діяльності місцевих органів влади та основних інституцій, причетних до формування, розподілу, підтриманню та розвитку трудоресурсного потенціалу міської агломерації.

Публікації автора:

1. Мокряк Э.В. Специфика управления персоналом в условиях трудодефицитного и трудоизбыточного рынков труда. // Придніпровський науковий вісник. Економіка. – 1998. – № 48. – С. 58-68.

2. Мокряк Э.В. Эффективная занятость – основа экономического могущества страны. // Придніпровський науковий вісник. Економіка. – 1998. – № 49. – С. 8-20

3. Мокряк Е.В. Ринкова орієнтація базової освіти та виховання потенційних суб’єктів ринку праці. // Економіка: Проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 5. – Дніпропетровськ: Наука і освіта”, 2000, С. 3-14.

4. Мокряк Е.В. Особливості формування, розподілу та використання трудового потенціалу в ринкових умовах. // Економіка: Проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 9. – Дніпропетровськ: Наука і освіта”, 2000, С. 33-43.

5. Мокряк Е.В. Дослідження чинників, які впливають на потенціал працездатності міської агломерації. // Економіка: Проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 112. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001, С. 103-110.

6. Васильєв В.В., Василенко В.М, Мокряк Е.В. Формування професійного потенціалу робітників металургійних підприємств. // Придніпровський науковий вісник: Історія і соціологія. – 1998. – № 79. – С. 7-19.

7. Мокряк Э.В, Лобанова А.С. Социокультурный аспект рынков труда, формирующихся в постсоциалистических странах. // Productywnosc i wydajnosc w okresie transformacji gospodarki polskiej. / pod redakcja naukowa J. Jagasa. – Opole: Uniwersytet Opolski, 2001, С. 194-208.

8. Мокряк Э.В. Открытая и скрытая безработица на рынках труда Украины. // IV Международная конференция “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу наіональних культур”. Матеріали. Том 2. Частина 1. Стратегія економічного розвитку промислових регіонів України. – Дніпропетровськ: “Поліграфіст”, 1997. – С. 22-24.

9. Мокряк Э.В. Динамика эффективности использования трудового потенциала на горно-металлургических предприятиях Кривбасса в ходе первого десятилетия реформ (1990-2000). // Суспільне життя Криворіжжя на межі тисячоліть. Матеріали першої Криворізької міської науково-практичної конференції. – Кривий Ріг: Видавництво ІВІ, 2000., С. 26-29.