Анотація до роботи:

Степанов А.В. Підвищення ефективності державного механізму валютного регулювання і контролю в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління. Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.

Обґрунтовано необхідність удосконалення діючої державної системи валютного регулювання і контролю. Аргументовано, що вибір методів і напрямків реформування державного механізму валютного регулювання і контролю повинен визначатися виходячи з аналізу трьох взаємопов’язаних аспектів, що беруть участь у побудові валютної політики держави: історичних передумов, факторів зовнішнього та внутрішнього впливу.

Визначено основну мету дослідження головного елемента механізму – побудова організаційної моделі державних інститутів валютного регулювання і контролю, здатної забезпечити підвищення ефективності їх роботи. Запропонована методика проведення аналізу існуючого державного механізму валютного регулювання і контролю за 15 певними кількісними і якісними параметрами оптимізації (шкала переваги Харрінгтона).

Розроблено оптимальну організаційну модель державних інститутів валютного регулювання і контролю. Запропоновано внести певні зміни в деякі законодавчі акти з метою удосконалення правового поля для здійснення зовнішньоекономічних операцій та забезпечення належного валютного контролю над ними.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та вирішено актуальну науково-прикладну задачу обґрунтування нових шляхів підвищення ефективності державного механізму валютного регулювання і контролю в Україні з використанням найбільш дійових методів впливу на суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. У нинішній час вибір методів і напрямків реформування державного механізму валютного регулювання повинний визначатися виходячи з аналізу трьох взаємозалежних аспектів, що впливають на валютну політику держави: історичних передумов, факторів зовнішнього та внутрішнього впливу.

2. У результаті проведеного аналізу літературних джерел за обраною темою встановлено, що глибокому дослідженню і подальшому удосконаленню підлягають такі складові державного механізму валютного регулювання і контролю в Україні:

організаційна структура державних інститутів валютного регулювання і контролю, а також форми і методи їхньої роботи;

правове поле, що регламентує порядок здійснення валютних операцій;

заходи впливу на суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

3. Проведений функціональний аналіз діяльності державних органів валютного регулювання і контролю свідчить про розосередження контрольних функцій у сфері регулювання валютних відносин між різними державними органами влади, що дестабілізує національну валюту; встановлено дублювання різними державними органами валютного контролю 8 функцій. Запропоновано методику оцінки існуючого державного механізму валютного регулювання і контролю (шкала переваги Харрінгтона) за 15 певними кількісними і якісними параметрами оптимізації. Аналіз переваг і недоліків державного механізму дозволяє побачити “вузькі місця” і нейтралізувати їх при побудові оптимальної моделі.

4. Існуюча нормативна база для здійснення експортно-імпортних, бартерних операцій і операцій з давальницькою сировиною чітко визначена. Однак вона має ряд недоліків: велика кількість нормативних аспектів, обмежень і складний документообіг ускладнюють і затягують бюрократичну процедуру для проведення таких операцій. Крім того, суб'єктам валютних відносин складно враховувати часті зміни в законодавстві щодо валютних операцій, що призводить до частих порушень у даній сфері. При цьому слід зазначити, що прогалини в нормативних документах, що регламентують порядок здійснення валютних операцій, усе ще існують. Тому нормативна база вимагає доопрацювання.

5. Для ефективного вирішення проблеми з відшкодуванням ПДВ необхідно створити умови, при яких до відшкодування в принципі може пред'являтися тільки обсяг ПДВ, що вже був або буде сплачений у бюджет на всіх стадіях формування доданої вартості експортованого продукту. Такі умови можуть бути створені шляхом внесення відповідних змін у нормативні документи в частині надання бюджетного відшкодування переважно виробникам і розробки ефективних заходів для контролюючих органів.

6. Підвищення ефективності державного механізму валютного регулювання і контролю досягнуто за рахунок:

перетворення організаційної структури державних органів валютного регулювання і контролю з лінійно-штабної на складну;

якісного перерозподілу функціональних обов'язків між державними контролюючими службами, що дозволяє зекономити 652,5 тис. грн. у рік (по Донецькій області);

введення нових елементів: центрального департаменту валютного регулювання і координації валютного контролю, департаментів валютного контролю в містах Донецьку та Маріуполі, центрів обробки даних, кредитно-страхової асоціації учасників ЗЕД, впровадження електронного аудиту суб'єктів зовнішньоекономічних правовідносин.

Вказані аспекти складають основу вертикальної моделі складної організаційної структури державних органів валютного регулювання і контролю та горизонтальної моделі нижнього рівня складної організаційної структури органів валютного контролю.

Завдяки запропонованим нововведенням значення ефективності у відносному вираженні підвищиться з 6,1 до 6,7, а в абсолютному вираженні – з 10,5 до 11,8 млн. грн. у рік (по Донецькій області). Іншими словами, результати роботи органів валютного регулювання і контролю на регіональному рівні (тільки лише по Донецькій області) забезпечать додатковий приріст надходжень у Державний бюджет у розмірі 1,3 млн. грн. за рік.

7. Розроблено і запропоновано дійові методики (з досить гнучким і нескладним математичним апаратом), що є методичною основою експертної системи аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств, а саме: аналіз експортно-імпортних потоків, аналіз рівня цін за операціями у сфері ЗЕД, аналіз легітимності контрагентів-нерезидентів та інші.

З метою максимального поліпшення діючих методик аналізу запропоновано власні варіанти фінансового аналізу, побудови експертних суджень і здійснення експертних висновків.

8. Введення кредитно-страхової асоціації учасників зовнішньоекономічної діяльності в державний механізм валютного регулювання і контролю дозволить:

змінити напрямок валютного регулювання і контролю з наслідків порушень на їхню профілактику і запобігання за рахунок страхування від зовнішньоекономічних ризиків валютних операцій;

активізувати ділову активність у сфері зовнішньоекономічної діяльності резидентів, що входять до складу даного об'єднання, а також зміцнити їхню платіжну дисципліну, підвищити довіру нерезидентів до вітчизняних експортерів і імпортерів за рахунок взаємного кредитування його членів і залучення їхніх вільних коштів на депозит.

9. З метою підвищення ефективності державного механізму валютного регулювання і контролю розроблено пропозиції з удосконалення законодавчої бази по експортно-імпортних і бартерних операціях, які викладено у такій редакції:

закріпити законодавчу норму щодо заборони переуступки права вимоги і переведення боргу при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;

передбачити, що за наявності належним чином підтверджених форс-мажорних обставин, а також у випадку документально підтвердженої невідповідності кількісних або якісних характеристик експортованої продукції вимогам контрактів з вини резидентів переглянути можливість зниження оплати за такий товар;

при відвантаженні морським транспортом датою перетинання митного кордону вважати дату коносамента, а не вантажної митної декларації;

встановити здійснення часткової обов'язкової передоплати за експортовану продукцію, часткового попереднього постачання імпортної продукції або використання такої форми розрахунків, як документарний акредитив;

надати податковим органам права винесення адміністративного штрафу до керівників підприємств, що допустили порушення термінів розрахунків по експортно-імпортних операціях;

розробити компетентним органам механізм законності й еквівалентності визначення вартості послуг нематеріального (нетоварного) характеру типу "ноу-хау", програмного забезпечення, проектно-кошторисної і науково-дослідної документації і закріпити даний механізм законодавчо;

встановити обов'язковість проставлення спеціальної позначки митниці про фактичне перетинання вантажу митного кордону України на екземплярі договору, що знаходиться на підприємстві;

ввести обов'язкове проведення митними органами передекларування експортних вантажів у випадку зміни умов контрактів (експортного або імпортного на бартерний);

ввести спрощену процедуру обов'язкової реєстрації великих договорів (еквівалент по яких перевищує 100 тисяч доларів США);

встановити фінансові санкції за неповернення в Україну отриманих валютних цінностей вітчизняними суб'єктами господарювання у вигляді доходів з інших країн;

заборонити митним органам пропуск на експорт товарів по тих контрактах, а уповноваженим банкам – здійснювати оплату по імпортних контрактах, по яких є непогашена дебіторська заборгованість у великих розмірах і з давнім терміном.

Крім того, по операціях з давальницькою сировиною запропоновано:

ввести обов'язкове митне оформлення сировини при закупівлі її за іноземну валюту на території України (без фактичного ввозу);

передбачити фінансову відповідальність українських переробників за неоформлення письмових зобов'язань, порушення термінів вивозу готової продукції, що зроблена з давальницької сировини іноземного замовника, або її реалізації на території України;

передбачити у відповідних нормативних документах механізм стягнення заборгованості перед вітчизняними підприємствами з банківських рахунків нерезидентів на території України або за її межами.

10. З метою запобігання незаконного відшкодування з Державного бюджету податку на додану вартість суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності запропоновано два альтернативних шляхи:

перший – внесення конкретних змін у Закон України “Про податок на додану вартість” у частині надання бюджетного відшкодування тільки виробникам продукції та суб’єктам підприємницької діяльності, що фактично здійснюють експорт товарів (робіт, послуг), власниками яких вони є.

другий – розробка ефективного алгоритму проведення зустрічних перевірок контрагентів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Публікації автора:

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Степанов А.В. Основные предпосылки оттока за рубеж и невозврата в Украину валютных ценностей // Сб. науч. трудов ДонГАУ „Менеджмент ВЭД предприятий в условиях рыночной экономики”: Серия „Государственное управление”. – Т. ІІІ. – Вып. 13. – Донецк: ДонГАУ. – 2002. – С. 144-150.

2. Степанов А.В. Функционально-структурный анализ органов валютного регулирования и контроля в Украине // Зб. наук. праць ДонДУУ „Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: Серія „Державне управління”. – Т. V. – Вип. 50. – Донецьк: ДонДУУ. – 2004. – С. 142-150.

3. Степанов А.В. Эвристический метод повышения эффективности механизма валютного регулирования и контроля // Зб. наук. праць ДонДУУ „Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: Серія „Державне управління”. – Т. VІ. – Вип. 51. – Донецьк: ДонДУУ. – 2005. – С. 351-359.

4.Степанов А.В. Экспертная система – основа електронного аудита валютних правоотношений // Зб. наук. праць ДонДУУ „Державне регулювання економічного розвитку регіонів та підприємств”: Серія „Державне управління”. – Т.V. – Вип.42. – Донецьк: ДонДУУ. – 2005. – С. 148-154.

Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях:

1. Батченко Л.В., Степанов А.В. Общегосударственные проблемы реформирования механизма валютного регулирования // Сб. науч. трудов „Регион, город, предприятие в условиях переходной экономики” / Под общ. ред. Мамутова В.К. – Донецк: НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследов. – 2000. – С. 18-23.

Особистий внесок: проаналізовано вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на валютну політику України.

2. Янукович В.Ф., Батченко Л.В., Степанов А.В. Проблемы государственного управления бартерными операциями в сфере внешнеэкономической деятельности // Сб. науч. трудов „Экономико-управленческие аспекты повышения эффективности производства” / Под общ. ред. Поклонского Ф.Е. – Донецк: ДонГАУ, ИЭП НАН Украины. – 2000. – С. 120-125.

Особистий внесок: проведено аналіз заходів, що регулюють бартерні операції у зовнішньоекономічній сфері.

3. Батченко Л.В., Степанов А.В. Современные тенденции валютного регулирования и контроля за экспортно-импортными операциями в Украине. // Сб. науч. трудов „Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект”. – Донецк: ДонНУ. – 2002. – С. 610-612.

Особистий внесок: відображено специфіку валютного контролю саме за експортно-імпортними операціями.

4. Степанов А. Дуализм влияния налога на добавленную стоимость на эффективность экспортно-импортных операций // Материалы третьей межрегиональной науч.-практ. конф. „Налогообложение в промышленном регионе: теория, практика и перспективы развития”. – Донецк: ДонГУЭТ им. Туган-Барановского. – 2003. – С. 383-387.