Анотація до роботи:

Кресюн Н.В. Підвищення ефективності діагностики, моніторингу перебігу та медичної реабілітації хворих на непроліферативну діабетичну ретинопатію. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 – очні хвороби. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2005.

Вперше показано, що метод ЛКС є ефективним для ранньої діагностики непроліферативної ДР. За допомогою флуоресцентного зондування проведено вивчення морфофункціонального стану мембран еритроцитів при ДР, що виявило одну з провідних патогенетичних ланок, яка полягає у вираженій зміні ліпідного матриксу. Проведені дослідження дозволили розробити і запропонувати для впровадження в клінічну практику новий патогенетично обґрунтований метод комплексного лікування хворих на ДР з включенням вітчизняного мембранопротектора тіотриазоліну та трансплантації препарату кордової крові людини – «Гемокорда» з вираженими біостимулювальними властивостями. Дані офтальмологічних, клінічних і біохімічних досліджень, які отримані в результаті комплексного лікування хворих на ДР, свідчать про його високу терапевтичну ефективність, яка проявлялась в покращенні зорових функцій, поліпшенні стану очного дна та запобіганні розвитку подальших ускладнень. Ці дані корелюють з результатами ЛКС сироватки крові і флуоресцентного зондування мембран. Крім цього, віддалені спостереження свідчать, що у переважного числа пацієнтів після лікування запропонованим методом відзначалася позитивна офтальмологічна динаміка як у ранні (до 3 міс), так і у віддалені (до 12 міс) терміни.

1. Діабетична ретинопатія (ДР) є одним з частих проявів цукрового діабету (ЦД), що призводить до значного зниження гостроти зору, сліпоти. Встановлено чітку залежність між тривалістю захворювання ЦД і ступенем виразності непроліферативної ДР: зі збільшенням тривалості захворювання частота ДР-1 зменшується з 36,5 до 7,3 %, а частота ДР-3 збільшується, досягаючи у осіб, які хворіють на ЦД більше 15 років, 89,5 %.

2. Вперше проведена лазерна кореляційна спектроскопія (ЛКС) сироватки крові хворих на ЦД. Цей метод дозволяє в 93,2 % випадків диференціювати її субфракційний склад від сироватки здорових донорів, а в 76,2 % випадків вірогідно відрізнити ЦД I від II типу. Класифікаційний аналіз дозволив у 79,6 % випадків виявити ДР у хворих на ЦД і в 83,7 % дав вірогідні відмінності ЛК-спектрів при їх порівнянні зі здоровими донорами.

3. Основними змінами субфракційного складу сироватки крові хворих на ДР були: на 171, 1 % збільшення внеску у світлорозсіювання частинок низькомолекулярної фракції (від 11 до 37 нм); на 220,0 % збільшення катаболічних зрушень за ліпопротеїновим типом; зростання інтоксикаційних і автоалергічних процесів у організмі.

4. Вперше встановлено, що метод ЛКС дозволяє в 62,2 % розпізнати початкову васкулярну фазу ДР, що дає можливість використовувати ЛКС як скринінговий метод раннього виявлення діабетичних ангіопатій при масових обстеженнях і диспансеризації.

5. За допомогою флуоресцентного зондування мембран еритроцитів виявлено, що одним з провідних патогенетичних ланцюгів при ДР є зміни їх ліпідного матриксу. Це підтверджується вірогідним зменшенням в них вмісту фосфоліпідів (на 21,3 %), збільшенням вмісту холестерину (на 18,6 %), і як наслідок збільшенням на 50,6 % коефіцієнта їх співвідношення, а також кількісною зміною співвідношення фракцій фосфоліпідів зі значним підвищенням вмісту лізоформ, зміною їх «плинності». Виразність цих зрушень зростала з погіршенням перебігу ДР, що дозволяє рекомендувати флуоресцентне зондування мембран еритроцитів як скринінговий метод для раннього виявлення, оцінки тяжкості захворювання та ефективності терапії, яка проводиться.

6. Порівняльний аналіз ефективності запропонованого алгоритму діагностики та лікування ДР з включенням тіотриазоліну і препарату кордової крові людини «Гемокорда» показав, що після лікування поліпшення гостроти зору спостерігалось у 83,8 % хворих (у контрольній групі – 63,1 %). У залежності від стану очного дна цей показник коливався від 95,1 % при ДР-1 до 79,5 % при ДР-3 (у контролі 84,5 і 56,3 %). Ефективність даного методу підтверджується також збільшенням числа хворих з гостротою зору 0,9-1,0 з 10,6 до 34,4 % (у контролі 15,0 і 16,3 %). Більш, ніж у половини хворих (59,1 %) було відзначено розширення периферичного поля зору (у тому числі у 37,2 % воно відновилося до показників здорових), а також у 64,7 % хворих поліпшувався стан очного дна. Одержані дані корелюють з результатами ЛКС та флуоресцентного зондування, які підтверджують нормалізацію субфракційного складу сироватки крові та морфофункціонального стану мембран.

7. Встановлена позитивна офтальмологічна динаміка після лікування запропонованим методом як у ранні терміни (до 3 міс), так і у віддалені (до 12 міс). Прогресування непроліферативної ДР відмічалося тільки у 2,7 % спостережень (у порівнянні з 11,5 % у контролі), а відсоток стабілізації або навіть поліпшення стану сітківки досягав 97,0 % (при 78,3 % у контрольній групі).

Публікації автора:

1. Венгер Г.Ю., Кресюн Н.В. Скринінг ретинопатій діабетичного генезу з використанням методу лазерної кореляційної спектроскопії // Одеський медичний журнал.-1999.- № 6 (56).- С. 34-36. Пошукувачем проведено 100 % клінічного обстеження хворих, розроблено алгоритм ЛКС-досліджень та проведені самі дослідження, що дозволило рекомендувати даний метод для скринінгу ЦД, фаз ДР. Венгер Г.Ю. проведена клінічна оцінка результатів обстеження хворих.

2. Кресюн Н.В. Особливості морфофункціонального стану мембран еритроцитів у хворих з простою формою діабетичної ретинопатії // Одеський медичний журнал.-2003.-№ 6 (80).- С. 84-87.

3. Досвід клінічного застосування препарату “Гемокорд” в офтальмологічній практиці / Венгер Г.Ю., Солдатова А.М., Ульянова Н.А., Косаківська В.М., Венгер Л.В., Кресюн Н.В. // Трансплантологія.- 2003.- Т. 4, № 1.- С. 7-9. Пошукувачем проведено обстеження та лікування 80 % хворих з ДР, збір матеріалу, аналіз та статистичну обробку результатів. Венгер Г.Ю. запропоновано новий метод лікування з застосуванням „Гемокорда”. Солдатовою А.М. проведено порівняння з традиційними методами лікування. Ульяновою Н.А. та Венгер Л.В. проведено 20 % обстеження та лікування хворих.

4. Кресюн Н.В., Венгер Г.Ю. Ефективність комплексного лікування хворих на діабетичну ретинопатію з використанням трансплантації “Гемокорда” // Офтальмологічний журнал.- 2003.- № 6.- С. 70-72. Пошукувачем проведено 100% клінічного обстеження та лікування хворих з ДР, збір матеріалу, аналіз та статистичну обробку результатів. Венгер Г.Ю. запропоновано метод лікування з застосуванням „Гемокорда”.

5. Кресюн Н.В. Тіотріазолін у лікуванні діабетичної ретинопатії // Одеський медичний журнал.-2004.- № 3.- С. 83-85.

6. Патент України № 67703А від 15.06.04.; МПК: А61F9/00. Спосіб діагностики діабетичної ретинопатії / Венгер Г.Ю., Кресюн Н.В. – Заявл. 30.12.03, опубл. 01.03.04 (Бюл. № 6). Пошукувачем проведено 100 % клінічного обстеження хворих з ДР, збір матеріалу, аналіз та статистичну обробку результатів. Венгер Г.Ю. проведено клінічне порівняно з традиційними методами.

7. Патент України № 3561 від 15.11.04.; МПК: А61F9/00, А61К35/16. Спосіб лікування діабетичної ретинопатії / Венгер Г.Ю., Кресюн Н.В.- Заявл. 02.08.04, опубл. 15.11.04 (Бюл. № 11). Пошукувачем проведено 100 % клінічного обстеження та лікування хворих з ДР, збір матеріалу, аналіз та статистичну обробку результатів. Венгер Г.Ю. запропоновано метод лікування з застосуванням „Гемокорда”.

8. Венгер Г.Ю., Кресюн Н.В. Застосування лазерної кореляційної спектроскопії для діагностики ретинопатії / Інформаційний лист МОЗ України №264-2003.- Київ, Укрмедпатентінформ.- Вип.5. Пошукувачем проведено збір матеріалу, аналіз та статистична обробка результатів для ЛКС-досліджень. Венгер Г.Ю. запропоновано алгоритм досліджень.

9. Кresyun N.V., Godovan V.V. Laser correlative spectroscopy in evalution of homeostasis in diabetes mellitus ill patients // Abstracts XIV Internаtional Sсhool-Seminar “Spectroscopy of Molecules and Crystals”.- Odessa, 1999.- Р.152. Пошукувачем проведено збір матеріалу, аналіз та статистичну обробку результатів для ЛКС-досліджень. Годован В.В. проведено порівняльний аналіз ЛК-спектрів при інших захворюваннях.

10. Кресюн Н.В. Можливі механізми розвитку діабетичних ретинопатій // Тези доп. ювілейної підсумкової наук. конф. студентів і молодих вчених «100 років Одеському державному медичному університету».- Одеса, 2000.- С.157.

11. Кресюн Н.В. Возможности лазерной корреляционной спектроскопии в диагностике патологии глаза при сахарном диабете // Праці 4-го міжнарод. медичного конгресу студентів і молодих вчених.- Тернопіль, 2000.- С. 60.

12. Кресюн Н.В. Диференціальна діагностика цукрового діабету та діабетичних ретинопатій за допомогою лазерної кореляційної спектроскопії // Праці VIII Конгресу СФУЛТ.- Львів; Трускавець, 2000.- С. 266.

13. Кресюн Н.В., Косаковская В.Н., Солдатова А.М. Опыт применения 1 % тиотриазолина в комплексной терапии диабетических поражений сетчатки // Тези доп. наук.-практ. конф. “Досягнення та перспективи розвитку сучасної офтальмології”.- Одеса, 2003.- С. 163-164. Пошукувачем проведено 100 % клінічного обстеження та лікування хворих з ДР, збір матеріалу, аналіз та статистичну обробку результатів. Косаківська В.Н. взяла участь в розробці режиму дозування тіотриазоліну. Солдатова А.М. провела клінічну оцінку ефективності нового засобу.

14. Кресюн Н.В. Застосування тіотриазоліну при діабетичних ретинопатіях // Матеріали VII міжнародн. наук.-практ. конф. “Наука і освіта, 2004”.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.- Т. 48 “Медицина”.- С. 33

15. Кресюн Н.В. Скринінг ретинопатій діабетичного генезу з використанням лазерної кореляційної спектроскопії // Праці Х ювілейної міжнародн. наук.-практ. конф. “Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини”.- Одеса: ОДМУ, 2004.- С. 224-225.