В дисертації розв'язано актуальне наукове завдання обгрунтування методичних підходів до управління витратами підприємств на основі системного підходу до процесу управління витратами, що має істотне значення для розвитку економічної науки і підвищення ефективності діяльності і конкурентоспроможності продукції вітчизняних підприємств. Основні наукові висновки, які отримані в роботі зводяться до наступного: для управління витратами необхідно комплексне сумісне використання зарубіжних методів управління витратами (системи “стандарт-кост” та “директ-кост”) з методом пошуку резервів зниження витрат (інверсного ФВА). Суть інверсного ФВА полягає в системному застосуванні інверсного функціонального принципу з метою більш ефективного використання функцій економічної системи, витрати якої згруповані за рівнями ієрархії. Поєднання переваг методів управління витратами з урахуванням їх адаптації до різних організаційних структур підприємств та факторів, що впливають на рівень собівартості, забезпечує підвищення ефективності процесу управління витратами; підприємства - це економічні системи з властивими їм закономірностями, які розвиваються під впливом імовірносних факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, мають певну ступінь невизначеності та унікальність при прогнозуванні їх поведінки, здатність до зміни структури без порушення цілісності та до адаптації в змінюючихся умовах, що диктує необхідність застосування системного підходу до управління витратами; з метою забезпечення прийняття оперативних рішень з управління витратами по різних напрямках діяльності підприємства необхідна концентрація функцій формування потоку оперативної інформації, структурованої за місцями виникнення, статтями, елементами, оперативної обробки та підготовки управлінських рішень з використанням персонального комп’ютеру. Удосконалена система організації інформаційних потоків забезпечує спрощення структури фінансово-економічного департаменту; упорядкування інформаційних потоків економічного напрямку діяльності; виключення перекручування інформації та її різне тлумачення внаслідок відсутності зворотних зв’язків; аналіз інформаційних зв’язків показав доцільність ранжирування підсистем за інформаційною цінністю та їх групування в однорідні сукупності за наступними якісними ознаками: “функція в діяльності підприємства” та “ступінь участі у виробництві продукції”. Розроблена структурно-функціональна модель джерел виникнення витрат за рівнями ієрархії дозволяє встановити взаємозв’язки між витратами структурних підрозділів підприємства, основного і допоміжного виробництва; запропонована економіко-математична модель формування собівартості в умовах багатономенклатурного виробництва забезпечує можливість алгоритмізації процесу управління витратами за місцями виникнення та рівнями ієрархії шляхом впливу на регульовані фактори (норми та ціни на матеріальні витрати; обсяг діяльності цеху, обсяг послуг виробничого характеру; умови оплати праці робітників підприємства); існуючий метод розподілу непрямих витрат виробничого характеру в умовах багатономенклатурного виробництва веде до значних помилок у визначенні собівартості продукції. Удосконалений метод розподілу непрямих витрат за типовиконаннями окремих видів продукції дозволяє більш точно врахувати вплив рівня непрямих витрат на виробничу собівартість; використання інверсного ФВА забезпечує виявлення пріоритетних напрямків управління витратами підсистем кожного з рівнів ієрархії. Визначений вплив витрат підсистеми, згрупованих за рівнями ієрархії, дозволяє здійснювати оперативне планування та прогнозування обсягу витрат по підсистемах кожного з рівнів ієрархії з метою розробки гнучкої цінової політики підприємства. |