1. Автор уточнює визначення категорії іноземні інвестиції шляхом включення до неї додаткових характеристик, а також доповнює класифі-кацію наступними ознаками: за об`єктами, формами, періодом та характером інвестування, ступенем і видами ефективності інвестицій, рівнем ризику, видами внесків, впливом на діяльність резидента 2. Враховуючи, що існуюча система показників визначення ефективності прямих іноземних інвестицій, недостатньо відповідає вимо-гам функціонування підприємств переробної галузі, слід використовувати систему показників, заснованих на співставленні грошових потоків. У такому разі буде враховуватися довгостроковий характер процесу інвестування з подальшим реінвестуванням капіталу. Ми вважаємо, що показники ефективності інвестування мають відповідати наступним умовам: показник чистої теперішньої вартості повинен бути більшим нуля; індекс рентабельності інвестицій за розрахунковим показником має бути не нижчим за коефіцієнт рентабельності; внутрішня норма прибутковості повинна бути не нижчою за граничну вартість додаткового залученого капіталу. 3. Сучасні обсяги іноземних інвестицій у продовольчий підкомплекс недостатні і не відповідають потребам його розвитку. Однією з причин недостатньої активності інвестиційного процесу є не досить сприятливий інвестиційний клімат як у цілому в країні, так і в окремих регіонах. Авто-ром пропонується новий підхід до визначення інвестиційного клімату регіону та на основі розрахованих даних, прогнозування інвестиційної активності іноземних інвесторів. Розроблений новий підхід на основі побу-дови п`ятифакторної моделі до оцінки регіональних умов розвитку інвес-тиційної діяльності. Отримані дані дозволили уточнити місце Херсонській області в рейтинзі регіонів та прогнозувати інвестиційну активність на перспективу. Сутність методики полягає у визначенні регіонального індек-су інвестиційного клімату, як середньогеометричне значення найвагоміших 5 факторів інвестиційної активності. Прогнозування пропо-нується здійснювати за трендовою моделлю. Обґрунтована методика визначення регіонального індексу інвестиційного клімату та прогно-зування активності інвестиційного процесу дозволить потенційним інвесторам визначитися з регіоном вкладання капіталу та знизити ступінь ризику інвестицій. 4. Херсонська область, згідно наших розрахунків за п`ятифакторною моделлю визначення регіонального інвестиційного клімату, увійшла до групи з середнім рівнем інвестиційного клімату та має тенденцію до покра-щення цього показника. Питома вага прямих іноземних інвестицій в переробну галузь дося-гає 43,6%. Це більше, ніж по Україні в 2 рази. Аналізуючи інвестиційні процеси в Херсонській області у динаміці за декілька років, спостерігаємо поступове зростання обсягів іноземних вкладень і переважно саме у харчову промисловість. Так, із 25923 тис.дол.США у 2000 р. іноземні інвестиції в області зросли до 45040 тис. дол. США у 2002 р. Прямі іноземні інвестиції в Херсонську область надійшли з 19 країн світу, найбільшими інвесторами є Кіпр (32,7%), Швеція (18,1%), Німеччина (11,7%), США (4,7%). При цьому найбільшу інвестиційну привабливість мають спільні підприємства. 5. Серед факторів, які позитивно оцінюються на інвестиційному клі-маті області, насамперед: зручне транспортно-економічне розташування території для формування оптових спеціалізованих продовольчих ринків; достатнє і, певною мірою, унікальне ресурсне забезпечення переробних галузей рослинно-переробного циклу; рекреаційна спеціалізація області, як додатковий чинник підвищення попиту на продовольчі товари; високий рівень кваліфікації спеціалістів; наявність достатньої кількості трудових ресурсів і підприємств, обслуговуючих харчову промисловість. Негативний вплив на привабливість галузей переробної промисло-вості області справляє різке падіння обсягів виробництва у сільському гос-подарстві; загальні кризові явища в економіці області – криза неплатежів; порушення та нестабільність агропромислових зв'язків; фізичний та моральний знос виробничих фондів галузей АПК; недостатнє забезпечення обіговими коштами. Значною мірою інвестиційну привабливість зменшує наявність потужних регіонів – конкурентів. Крім того, негативними чинниками є незадовільний стан криміногенної та екологічної ситуації, значне безробіття та низька платоспроможність населення. 6. Подолання негативного впливу регіональних факторів на інвести-ційну активність області пропонується шляхом реалізації комплексу захо-дів по реалізації інвестиційної стратегії, пов`язаних із формуванням спри-ятливого інвестиційного клімату і вдосконаленням механізму залучення і реалізації інвестицій безпосередньо на мікрорівні, тобто на рівні спільних підприємств переробного комплексу АПК. 7. Досвід діяльності спільних підприємств, які зосереджують кошти інвесторів у галузі харчової та переробної промисловості, дозволить під-вищити ефективність процесу інвестування. Нами проведений аналіз еко-номічного механізму процесу іноземного інвестування на базі діяльності спільного українсько-шведського ЗАТ Компанії “Чумак”, яка на сьогодні забезпечує 36% обсягу виробництва продукції харчової промисловості Херсонщини. Ми перевірили ефективність запропонованої методики оцінки довго-строкових вкладень іноземних інвесторів з процесом реінвестування капі-талу і підтвердили можливості застосування при розрахунках передінвес-тиційної стадії довгострокових інвестиційних проектів. Крім того, нами розрахований ефект інвестуванням запланованих заходів Компанії “Чумак”, який складає 3570 тис.грн. додаткового доходу. 8. Дослідження стану, тенденцій інвестування переробних галузей у Херсонській області дозволяють виділити в якості пріоритетних заходи економічного, науково-технічного, організаційного характеру. В дисер-тації визначений механізм підвищення ефективності іноземних інвестицій в продовольчий підкомплекс регіону, де обґрунтовано: впровадження ін-вестиційного кооперування у формі спільних підприємств; впровадження і реалізація фінансово-економічних важелів регулювання іноземного інвес-тування; впровадження інвестиційно-інноваційної моделі розвитку галу-зей; подальший розвиток ринкових відносин та продовольчого експортно-го потенціалу; підвищення дієвості нормативно-правової бази. 9. Для швидкого виходу Херсонської області з економічної кризи та досягнення сталого розвитку функціонування галузей АПК, зокрема харчової та переробної промисловості, необхідно удосконалити механізм державного регулювання інвестиційної діяльності на рівні країни та на рівні регіону. Першим кроком у реалізації цього завдання є формування та реалізація “Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2011 року”. В її межах автором здійснений SWOT – аналіз силь-них та слабких сторін, а також аналіз можливостей та загроз підприємств харчової та переробної промисловості області на основі експертної оцінки. Експертна оцінка була зроблена на базі даних діяльності 52 підприємств харчової та переробної промисловості області. Отримані результати були використанні для визначення стратегії розвитку галузей продовольчого підкомплексу Херсонської області. Важливим у реалізації заходів запропонованого механізму є необхідність створення Регіонального агентства сприяння інвестиціям, для вирішення проблем законодавчого, нормативного, методичного характеру. |