Лосицький Олександр Олексійович. Підвищення ефективності лікування апендикулярного перитоніту у дітей. : Дис... канд. наук: 14.01.09 - 2006.
Анотація до роботи:
Лосицький О.О. Підвищення ефективності лікування апендикулярного перитоніту у дітей. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.09 – дитяча хірургія. – Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака АМН України, м. Донецьк, 2006 р.
Дисертація присвячена поліпшенню ефективності діагностики й лікування апендикулярного перитоніту у дітей, розробці способу об'єктивної оцінки виразності ендотоксикозу, оптимізації лікування й моніторингу хворих з перитонітом. На основі клінічного аналізу лікування 158 хворих з апендикулярним перитонітом виявлені прогностично важливі клініко-лабораторні показники, що дозволяють об'єктивізувати діагностику ступеня ендотоксикозу, оптимізувати здійснення передопераційної підготовки. Доведена ефективність застосування на доопераційному періоді еферентних методів детоксикації, комплексу медикаментозних препаратів адаптогенної дії на післяопераційному етапі. Розроблена та застосована схема кількісного моніторингу за перебігом перитоніту. У результаті застосування розробленої схеми лікування кількість ускладнень при апендикулярному перитоніті знижена на 6%, досягнуте зменшення термінів стаціонарного лікування дітей у середньому на 3 ліжко-дні.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в підвищенні ефективності лікування апендикулярного перитоніту у дітей шляхом поліпшення та об'єктивізації діагностики проявів ендотоксикозу, оптимізації методик здійснення дезінтоксикаційної терапії, застосування комплексу реабілітаційної терапії, прогнозування перебігу патологічного процесу.
Клінічний перебіг апендикулярного перитоніту у дітей характеризується вираженими біохімічними, імунологічними, мікробіологічними та морфометричними змінами. Ці зміни носять характер дезадаптаційних реакцій і супроводжуються пригніченням адаптаційних реакцій організму.
Інтегрованим показником тяжкості перебігу апендикулярного перитоніту та можливості несприятливого кінця патологічного процесу є ступінь ендотоксикозу. Кількісна оцінка проявів ендотоксикозу, заснована на комплексі клінічних, біохімічних, імунологічних, мікробіологічних, морфометричних досліджень дозволяє з досить високим ступенем вірогідності прогнозувати ускладнений перебіг захворювання, оптимізувати тактику лікування хворого.
Оптимальною стратегією корекції проявів III-IV ступеня ендотоксикозу у хворих на апендикулярний перитоніт варто визнати максимально раннє застосування еферентних методів детоксикації на доопераційному етапі лікування. Обов'язковим компонентом у лікуванні всіх форм апендикулярного перитоніту повинне бути застосування антибактеріальних препаратів з переважним впливом на анаеробну флору.
Комплексна терапія апендикулярного перитоніту у дітей, поряд із традиційними методами лікування, повинна включати застосування лікарських препаратів, що мають неспецифічну дію на процес адаптації організму до патологічного впливу під час реабілітаційного періоду після перенесеного оперативного втручання. Розроблений комплекс медикаментозної реабілітаційної терапії дозволяє домогтися нормалізації клітинного складу крові й зниження показників ендотоксикозу в більш короткий термін у порівнянні із стандартними методами лікування.
Застосування розробленого комплексу клініко-лабораторної діагностики апендикулярного перитоніту сприяло оптимізації комплексної детоксикаційної терапії у дітей. Застосування комплексу реабілітаційних заходів поліпшило результати лікування й знизило кількість ускладнень у дітей з апендикулярним перитонітом (з 12% до 6%), дозволило скоротити перебування хворого в стаціонарі на 3 ліжко-дні.
Публікації автора:
Москаленко В.З., Минцер О.П., Веселый С.В., Лосицкий А.А. Диагностика, лечение и клиническое прогнозирование осложненного течения острой хирургической патологии живота у детей – Севастополь: «Вебер», 2003. – 282 с.
Москаленко В.З., Весёлый С.В., Турсунова Ю.Д., Сопов Г.А., Лосицкий А.А., Анастасов А.Г. Динамика индукторов стресса, показателей перекисного окисления липидов и компонентов антиоксидантной системы у детей с острыми хирургическими заболеваниями органов брюшной полости // Клінічна хірургія. - 1996. - №7. - С.29-32.
Москаленко В.З., Шлопов В.Г., Весёлый С.В., Шевченко Т.И., Сопов Г.А., Лосицкий А.А., Зайцев В.А. Патоморфология париетальной брюшины у детей с острой хирургической патологией органов брюшной полости // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1996. - Т. 5. - №2. - С.175-178.
Москаленко В.З., Лосицький О.О., Веселий С.В. Етіопатогенез та лікування гнійного перитоніту у дітей (огляд літератури) // Шпитальна хірургія. - 1998.- №1.- С.101-106.
Курапов Є.П., Москаленко В.З., Анастасов А.Г., Лосицький О.О. Інфузійна терапія залежно від тяжкості ендотоксикозу у дітей з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999.- №1.- С.29-32.
Москаленко В.З., Весёлый С.В., Лосицкий А.А., Варенко Ю.С., Ревенко Т.А., Гриценко Л.З. Микробиологическая характеристика и рациональная антибактериальная терапия пельвиоперитонитов у детей // Детская хирургия. – 2000. - №2. – С.26-28.
Лосицький О.О., Москаленко В.З., Омельченко В.В. Емпірична антибактеріальна терапія при апендикулярних перитонітах і оментитах у дітей// Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика., Київ, 2001. – Випуск 10, книга 1. – С.155-161.
Москаленко В.З., Минцер О.П., Весёлый С.В., Сопов Г.А., Моисеев А.М., Лосицкий А.А., Анастасов А.Г. Прогнозирование исхода осложнённого течения острых процессов живота у детей // Методические рекомендации РЦНМИ. - Донецк, 1997. - 22 с.
Москаленко В.З., Веселий С.В., Лосицький О.О. Медикаментозна реабілітація у лікуванні апендикулярного перитоніту у дітей // Хірургія дитячого віку. – 2004. - №2 (3). – С.79-84.
