Анотація до роботи:

Чернишова Л.Є. Підвищення ефективності лікування безпліддя методом екстракорпорального запліднення з урахуванням імунологічних змін в організмі жінки. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 — акушерство та гінекологія. Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України. Донецьк, 2004.

Дисертація присвячена рішенню одного з актуальних питань акушерства і гінекології — підвищенню частоти імплантації ембріонів в програмі екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) шляхом розробки науково обґрунтованих схем імунодіагностики та імунокорекції. Наукова новизна проведених досліджень полягає у вивченні частоти виявлення антиспермальних антитіл у пацієнток з безпліддям, яка склала 16,2 %. Вперше вивчено показники Т- і В-ланки імунної системи у жінок з антиспермальними антитілами, які увійшли до програми ЕКЗ. Застосування реакції пригнічення прилипання лімфоцитів дозволило вперше впровадити її як тест для визначення настання вагітності і обґрунтувати необхідність проведення імунокорекції для пацієнток з імунними порушеннями, які увійшли до програми ЕКЗ. Розробка і впровадження схем діагностики і лікування сприяли покращенню процесу імплантації ембріонів, настанню вагітності — в 48,1 % та народженню дітей — в 38,9 % випадків.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми лікування безпліддя з використанням допоміжних репродуктивних технологій, що ураховує імунологічні зміни в організмі жінки, які негативно впливають на завершення ЕКЗ. Для підвищення частоти імплантації в програмі ЕКЗ були розроблені науково обґрунтовані схеми імунодіагностики та імунокорекції, які дозволили поліпшити ефективність лікування безпліддя.

1. Встановлено, що у жінок з безпліддям, які увійшли до програми ЕКЗ, в 16,2 % випадків виявляються антиспермальні антитіла, рівень яких був достовірно (P<0,05) вищим, ніж у здорових жінок (в 10,7 раза у пацієнток основної групи і в 11,5 раза — групи порівняння).

2. Імунний статус у пацієнток з безпліддям характеризувався дефіцитом Т-клітинної ланки (CD₃₊, CD₄₊, CD₈₊, CD₄₊/CD₈₊), збільшенням натуральних кілерів (CD₁₆₊) (основна група — в 1,6, група порівняння — в 1,5 раза), В-лімфоцитів (CD₂₂₊) (в 1,4 і 1,3 раза) і циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) (в 2,0 і 1,8 раза відповідно).

3. Мало місце співпадання за HLA-антигенами у 28 (77,8 %) із 36 подружжів, з них: у 12 (42,9 %) пар встановлено співпадання за одним антигеном, що не є причиною безпліддя, у 9 (32,1 %) пар — співпадання за двома антигенами, за трьома — у 3 (10,7 %), перехреснореагуючі антигени і співпадання за двома антигенами — у 4 (14,3 %).

4. Особливостями гормонального фону було підвищення рівня пролактину в основній групі в 3,2 раза, в групі порівняння — в 3,0 рази та зниження прогестерону в 2,0 і 2,5 раза відповідно.

5. Встановлена наявність прямого кореляційного зв’язку між рівнем антиспермальних антитіл та кількістю невдалих спроб ЕКЗ (r=0,61, P<0,05), ЦІК і рівнем антиспермальних антитіл (r=0,74, Р<0,05), ЦІК і кількістю невдалих спроб ЕКЗ (r=0,59, P<0,05).

6. Доведена інформативність запропонованого діагностичного тесту — реакції пригнічення прилипання лімфоцитів для прогнозування завершення ЕКЗ. З 11 (20,4 %) пацієнток з позитивним прогнозом у всіх жінок настала клінічна вагітність, із 21 (38,9 %) з сумнівним тестом — клінічна вагітність зареєстрована у 15 (27,8 %), «біохімічна» — у 6 (11,1 %), із 22 (40,7 %) з негативним — у 1 (1,9 %) зафіксована «біохімічна» вагітність, у 21 (38,9 %) — вагітність не настала.

7. Розроблений і впроваджений комплекс лікувально-діагностичних заходів, який включає проведення лімфоцитотерапії, сприяв покращенню процесу імплантації ембріонів, настанню вагітності — в 48,1 % і народженню дітей в 38,9 % випадків.

Практичні рекомендації

1. Для підвищення ефективності лікування безпліддя методом ЕКЗ необхідно досліджувати імунологічний стан пацієнток, який включає визначення рівня антиспермальних антитіл, показників клітинного і гуморального імунітету; всім подружжям з невдалими спробами ЕКЗ та антенатальними втратами в анамнезі проводити визначення HLA-фенотипу.

2. При виявленні змін імунного стану та гормонального фону на етапі підготовки до ЕКЗ поряд із загальноприйнятою терапією доцільно використовувати наступні лікувальні заходи: плазмаферез, плазмосорбцію, автоінфузію ультрафіолетом опроміненої крові; трансплантацію гетерогенної кріоконсервованої тканини плаценти; лімфоцитотерапію (при збігу подружжя за двома і більше антигенами за системою HLA).

3. Використання РППЛ в програмі ЕКЗ як діагностичного тесту настання вагітності доцільно проводити на 7–8-й день після ПЕ. При сумнівних значеннях тесту слід застосовувати лімфоцитотерапію.

Публікації автора:

1. Чернышева Л.Е. Критерии исследования основных показателей фертильности спермы в клинической и лабораторной практике // Медико-социальные проблемы семьи. — 1999. — Т. 4, № 2. — С. 96–99 (Виконала самостійно).

2. Чайка В.К., Чернышева Л.Е. Экстракорпоральное оплодотворение и бесплодие иммунологического генеза (история вопроса, обзор литературы) // Український медичний альманах. — 2001. — Т. 4, № 4. — С. 223–226 (Зробила літературний пошук та огляд, присвячений ЕКЗ у жінок з безпліддям імунологічного генезу, взяла участь у дискусії, зробила висновки, підготувала до друку).

3. Чернышова Л.Е., Гюльмамедова И.Д., Акимова И.К., Айзятулова Э.М. Влияние иммунного статуса женщин, включенных в программу IVF, на эффективность лечения // Медико-соціальні проблеми сім’ї. — 2001. — Т. 6, № 2, спец. випуск. — С. 94–95 (Провела імунологічне обстеження, проаналізувала зміни показників, сформулювала висновки, підготувала до друку).

4. Гюльмамедова И.Д., Чернышова Л.Е., Яковец А.М. Современные индукции суперовуляции в программе вспомогательной репродукции // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. — К.: Фенікс, 2001. — С. 194–197 (Провела обстеження 70 пар, які проходили лікування за методом ЕКЗ, призначала лікування, взяла участь у дискусії, зробила висновки, підготувала до друку).

5. Чернышева Л.Е. Роль совместимости по антигенам HLA-системы у бесплодных супружеских пар, включенных в программу экстракорпорального оплодотворения // Медико-соціальні проблеми сім’ї. — 2002. — Т. 7, № 2. — С. 24–27 (Виконала самостійно).

6. Чернишова Л.Є. Імплантуюча здатність ембріонів у жінок з безпліддям трубного генезу зі змінами імунного стану, які увійшли до програми екстракорпорального запліднення // Вісник наукових досліджень. — 2002. — № 2. — С. 127–128 (Виконала самостійно).

7. Айзятулова Э.М., Чернышова Л.Е., Чайка А.В. Течение и исход гетеротопической беременности после экстракорпорального оплодотворения // Вісник проблем біології і медицини. — 2002. — Вип. 6. — С. 62–65 (Провела лабораторні дослідження, взяла участь у дискусії, підготувала до друку).

8. Прилуцький О.С., Чернишова Л.Є. Частота виявлення антиспермальних антитіл і стан імунного статусу у жінок з трубно-перитонеальною формою безпліддя, які були включені до програми екстракорпорального запліднення // Імунологія та алергологія. — 2002. — № 1. — С. 47–49 (Провела дослідження, проаналізувала отримані дані, сформулювала висновки, підготувала до друку).

9. Чайка В.К., Чернышова Л.Е. Роль эндокринных нарушений у пациенток с антиспермальными антителами, включенных в программу экстракорпорального оплодотворения // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. — К.: Інтермед, 2003. — С. 319–322 (Провела обстеження, зробила висновки, підготувала до друку).

10. Чайка В.К., Чернишова Л.Є., Гюльмамедова І.Д., Айзятулова Е.М. Спосіб ранньої діагностики загрози переривання вагітності після екстракорпорального запліднення. Патент України 43266 А, МПК⁷ G01N33/53, Заявка 2001053249, Заявлено 15.05.2001, 15.11.2001, Бюл. 10. — 4 с (Розробила та впровадила імунологічне тестування, яке діагностує достовірність настання вагітності та вказує на необхідність проведення терапії, взяла участь у дискусії, разом зі співавторами зробила заяву на патент).

11. Чайка В.К., Акимова И.К., Чернышева Л.Е., Быкова Е.Я., Айзятулова Э.М. Иммунотерапия у женщин с излеченным бесплодием методом экстракорпорального оплодотворения в ранние сроки беременности // Ранние сроки беременности: проблемы, пути решения, перспективы: Материалы I Международной конференции. — М.: Изд-во РУДН, 2002. — С. 215–218 (Підібрала пацієнток з безпліддям, після їх лікування методом ЕКЗ провела реакцію пригнічення приліпання лімфоцитів, проаналізувала дані та сформулювала висновки, підготувала до друку).

12. Прилуцкий А.С., Чернышева Л.Е. Изменение показателей иммунного статуса при наличии антиспермальных антител у женщин с трубно-перитонеальной формой бесплодия, включенных в программу ЭКО // Современные проблемы аллергологии, иммунологии и иммунофармакологии: Сборник трудов 5 Конгресса. — М., 2002. — С. 122 (Підібрала пацієнток, провела дослідження, проаналізувала дані, підготувала до друку).

13. Chernishova L., Azyatulova A., Miroshnikova T. The usage of non-specific immunosorbents and estrogents before artificial insemination of husband sperm at immunological infertility // International symposium «Immunology of reproduction». — Ukraine, Kiev, 1996. — P. 21 (Зібрала матеріал, провела дослідження, призначила лікування, взяла участь у дискусії, підготувала до друку).

14. Miroshnikova T., Chernyshova L. Is there a connection between immunity response of women with chlamydia trachomatis infections of the genital tract and serum or cervical mucus antiseminal antibodies // International Simposium «International Group for Research in the Immunopathogenesis of Genital Infections». — USA, New York, 1996. — P. 190 (Зібрала матеріал, провела дослідження, призначила лікування, взяла участь у дискусії).