Анотація до роботи:

Прохна Л.С. Підвищення ефективності лікування хворих в постінфарктному періоді шляхом застосування ліпідкоригуючої терапії протягом шести місяців. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, м. Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню ефективності ліпідкоригуючої терапії у хворих ІМ протягом 6 місяців. Обстежені 119 пацієнтів, що склали три групи. Всі хворі одержували базисну терапію. 41 пацієнт додатково приймав 200 мг фенофібрата, 39 пацієнтів - 20 мг симвастатина.

Найбільш істотна і достовірна динаміка була виявлена при вивченні активності системного запалення, оксидантного стресу, атерогенності плазми. У групі контролю ці показники продовжували наростати до 2-го місяця, незначно знижуючись до 6-го, у той час як фенофібрат і симвастатин приводили до зниження їхніх рівнів, що досягли 42-62 %.

Такі зміни супроводжувались більш сприятливим перебігом постінфарктного періоду, ефективнішим відновленням толерантності до фізичного навантаження і гемодинамічним забезпеченням у хворих на фоні ліпідкоригуючої терапії у порівнянні з групою контролю.

В дисертації проведено теоретичне узагальнення та досягнуто нове рішення наукової задачі кардіології – на підставі виявлення особливостей клінічного перебігу, показників обміну ліпідів та ліпопротеїнів крові, активності системного запалення, відновлення толерантності до фізичного навантаження визначено можливість підвищення ефективності лікування хворих гострим інфарктом міокарда і в постінфарктному періоді шляхом застосування ліпідкоригуючої терапії протягом 6 місяців.

1. Розвиток гострого інфаркту міокарда і подальший перебіг постінфарктного періоду супроводжується активацією показників системного запалення (С-реактивного білка, фібриногена, запальних клітин, підвищенням атерогенності плазми).

2. Перебіг постінфарктного періоду на фоні стандартного лікування протягом шести місяців обстеження характеризується подальшим зростанням атерогенності плазми, ознаками оксидантного стресу.

3.Терапія симвастатином сприяє прогресивному зниженню атерогенності плазми і активності системного запалення вже на другий місяць з максимальним зниженням до кінця шостого місяця від початку обстеження. Стійке зниження рівня модифікованих ліпопротеїнів відбувається навіть при відсутності зниження показників ліпідного обміну.

4. Призначення симвастатина попереджає зростання рівня загального холестерину. В підгрупі хворих з початковим рівнем холестерину, що не перевищував 200 мг/дл в подальшому симвастатин запобігає його підвищенню (а також сприяє збереженню нормальних значень тригліцеридів) на всіх етапах обстеження. У пацієнтів з початково високим рівнем холестерину (більше 200 мг/дл) відбувається його поступове зниження, що однак не досягає рекомендованих рівнів.

5. Терапія симвастатином сприяє більш суттєвому прогресивному зниженню до кінця 6-го місяця рівня С-реактивного білка на 35,8 % (від 9,5 до 6,1 мг/дл ), фібриногена на 23,5 % (від 3,4 до 2,6 г/л), що свідчить про значний протизапальний ефект препарата. Відзначено паралелізм між концентрацією фібриногена і рівнем С-реактивного білка.

6.Терапія фенофібратом впливає на ліпопротеїни крові, приводячи до зниження атерогенності плазми і активності системного запалення, до зниження тригліцеридів, підвищення ліпопротеїнів високої щільності, в меншій мірі – зменшення загального холестерину і ліпопротеїнів низької щільності. Найбільш суттєвий ліпідзнижуючий ефект на фоні застосування 200 мг фенофібрата відзначається на другий місяць. В підгрупі пацієнтів з рівнем тригліцеридів більше 160 мг/дл протягом 2-х місяців терапія призводить до зниження рівня тригліцеридів на 44,1 % (з 313 до 175 мг/дл); в підгрупі хворих з рівнем тригліцеридів менше 161 мг/дл його коливання були в межах норми.

7. Протизапальний ефект фенофібрата більш ранній, ніж у пацієнтів, які отримували симвастатин, і найбільш суттєвий при обстеженні на 2-й місяць, що проявляється зниженням рівня С-реактивного білка на 21,6 % (з 9,7 до 7,6 мг/л) та концентрації фібриногена на 13,5 %.

8. Включення фенофібрата або симвастатина додатково до базисної терапії у хворих ІМ сприяє збільшенню обсягу виконаної роботи на всіх етапах протягом шести місяців спостереження й ефективному гемодинамічному забезпеченню. Ліпідкоригуюча терапія сприяє відновленню толерантності до фізичного навантаження достовірно ефективніше у порівнянні з групою контролю: до 6-го місяця приріст обсягу виконаної роботи становив у групі контролю 62,5 %, у хворих, які отримували фенофібрат – 84,3 % і тих, що приймали симвастатин – 102,6%.

Публікації автора:

1. Шумаков В.О., Малиновська І.Е., Прохна Л.С., Голуб Н.С., Кісілевич Л.Ф., Щербак Я.Ю., Горинська С.В. Вплив трьохмісячного курсу фібратів у відновленні працездатності та функціонального стану лівого шлуночка у хворих, що перенесли інфаркт міокарда // Буковинський медичний вісник. – 2000. -№ 3. – С.162-165. (Особистий внесок здобувача полягає у лікуванні та клінічному обстеженні 20 хворих, обробці та аналізі результатів впливу трьохмісячного курсу фібратів у відновленні працездатності хворих, що перенесли гострий інфаркт міокарда).

2. Шумаков В.О., Малиновська І.Е., Прохна Л.С. Оцінка функціонального резерву лівого шлуночка у хворих гострим інфарктом міокарда // Український кард. журнал. – 2001. - № 6. – С. 10-13. (Особистий внесок здобувача полягає у лікуванні та клінічному обстеженні хворих, оцінці показників за даними ЕхоКГ при серійному їх визначенні в строки гострого періоду ІМ 2, 3 та 6 місяців, статистичній обробці даних, участі в аналізі отриманих результатів та оформленні їх у вигляді статті).

3. Прохна Л.С., Шумаков В.А. , Малиновская И.Э. Динамика толерантности к физической нагрузке у больных, перенесших инфаркт миокарда (на фоне применения гиполипидемической терапии). // Український кард. журнал. – 2002. - № 4. – С.22-25. (Особистий внесок здобувача полягає у лікуванні та клінічному моніторингу обстежених хворих, оцінці підвищення толерантності до фізичного навантаження за даними ВЕМ в гострому періоді ІМ в терміни 2, 3, 6 місяців, статистичній обробці даних, оформленні результатів дослідження у вигляді статті).

4. Шумаков В.О., Братусь В.В., Талаєва Т.В., Малиновська І.Е., Прохна Л.С. Протизапальна дія симвастатину у хворих з гострим інфарктом міокарда // Український кард. журнал. – 2002. - № 5. – С.33-37. (Особистий внесок здобувача полягає у лікуванні та спостереженні за клінічним перебігом 40 хворих, аналізі ліпідів крові і ліпідного спектру, а також показників системного запалення, які визначали співробітники лабораторії патологічної фізіології).

5. Шумаков В.А., Малиновская И.Э., Соколов Ю.Н., Атанасова Н.В., Голубь Н.С., Хоменко Ю.О., Прохна Л.С., Причина Ю.Э., Щербак Я.Ю. Взаимосвязь характера поражения венечного русла с особенностями гемодинамики и коронарного резерва у больных с ранней постинфарктной стенокардией // Український кард. журнал. – 2000. - № 3. – С.8-9. (Особистий внесок здобувача полягає у лікуванні та клінічному моніторингу частини обстежуваних хворих, оцінці коронарного резерву за даними ВЕМ).

6. Шумаков В.А., Малиновская И.Э., Следзевская И.К., Атанасова Н.В., Бабий Л.Н., Голубь Н.С., Хоменко Ю.О., Прохна Л.С., Причина Ю.Э., Щербак Я.Ю. Особенности клинического течения острого инфаркта миокарда, осложненного ранней постинфарктной стенокардией // Український кард. журнал. – 2000. - № 4. – С.39-41. (Особистий внесок здобувача полягає у лікуванні та клінічному аналізі частини обстежених хворих, статистичній обробці даних, підготовці статті до друку).

7.Шумаков В.А., Малиновская И.Э., Атанасова Н.В., Хоменко Ю.О., Бабий Л.Н., Прохна Л.С. , Щербак Я.Ю. Ранняя постинфарктная стенокардия: диагностическая ценность холтеровского мониторирования // Український кард. журнал. – 2001. - № 2. – С.45-47. (Особистий внесок здобувача полягає у лікуванні та клінічному моніторингу частини обстежуваних хворих, аналізі результатів холтеровського моніторування, статистичній обробці даних та оформленні отриманих результатів).

8.Деклараційний патент України 49300 А №7А61В5.00.2002. Спосіб контролю за ефективністю медикаментозної терапії у хворих на інфаркт міокарда. / Шумаков В.О., Малиновська І.Е., Прохна Л.С., Тащук В.К., Полянська О.С. Бюл. №9. (Автором особисто зроблено теоретичне обгрунтування лікування ліпідокоректорами при оцінці прихованої серцевої недостатності, брала участь в оформленні заявки та отриманні деклараційного патенту України на винахід).

9.Малиновская И.Э., Шумаков В.А., Прохна Л.С., Голубь Н.С., Хоменко Ю. О., Кисилевич Л.Ф. Влияние липидкорригирующей терапии на эффективность восстановления физической работоспособности у больных, перенесших острый инфаркт миокарда // Мат. VI Конгр. Кард. України.- 18-21.09.2000.-Киев.-С.124-125 (Автор особисто лікувала та брала участь в обстеженні тематичних хворих - спостерігала за клінічним станом, розробляла схеми лікування, які передбачали призначення різних груп гіполіпідемічних препаратів, самостійно виконувала неінвазивне обстеження, яке полягало в проведенні ВЕМ в динаміці – гострий період ІМ та в строки 2, 3 та 6 місяців, здійснювала статистичну обробку даних роботи, брала участь в аналізі отриманих даних і оформленні їх у вигляді тез).

10.Шумаков В.А., Малиновская И.Э., Прохна Л.С., Голубь Н.С., Хоменко Ю.О., Щербак Я.Ю., Кисилевич Л.Ф. Ремоделирование левого желудочка на фоне короткого курса липидснижающей терапии у больных, перенесших инфаркт миокарда // Мат. VI Конгр. Кард. України.- 18-21.09.2000.- С.137-138 ( Здобувач проводила клінічну курацію обстежених хворих; розробляла схеми лікування, оцінювала зміни гемодинамічних показників в динаміці їх визначення в строки гострого періоду ІМ та в 2, 3 та 6 місяців, здійснювала статистичну обробку даних роботи, проводила аналіз отриманих результатів)

11.Малиновская И.Э. , Шумаков В.А., Щербак Я.Ю., Прохна Л.С., Кисилевич Л.Ф.. Влияние липидкорригирующей терапии на течение инфаркта миокарда и постинфарктного периода. // Тези допов. "Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів".-Київ.- 2001.-С.68-69. ( Здобувач лікувала та проводила клінічний аналіз тематичних хворих; здійснювала статистичну обробку даних роботи, оцінювала динаміку показників ліпідного спектра).

12.Шумаков В.А., Малиновская И.Э., Кисилевич Л.Ф., Прохна Л.С., Голубь Н.С. Влияние блокаторов рецепторов ангиотензина II (АТ₁) и ингибиторов АПФ на ремоделирование левого желудочка и функциональный резерв левого желудочка у больных, перенесших острый инфаркт миокарда. // Тези допов. "Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів".-Київ.- 2001.-С.74-75. ( Автор лікувала та проводила курацію тематичних хворих; оцінювала зміни гемодинамічних показників за даними ЕхоКГ на фоні застосування інгібіторів АПФ (обстежувані пацієнти склали групу контролю), здійснювала статистичну обробку даних, брала участь в аналізі отриманих результатів та оформленні тез).

13.Прохна Л.С., Шумаков В.О., Братусь В.В., Талаєва Т.В., Шевченко А.А., Малиновська И.Э. Клинико-функциональные особенности течения инфаркта миокарда на фоне липидснижающей терапии. // Тез.допов. "Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії".-Киів.-2001.-С.73-74. (Здобувач лікувала та проводила клінічний моніторинг обстежених хворих; оцінювала зміни гемодинамічних показників та визначала толерантність до фізичного навантаження в динаміці, здійснювала статистичну обробку даних роботи, брала участь в аналізі отриманих результатів, оформила їх у вигляді тез).

14.Шумаков В.А., Малиновская И.Э., Прохна Л.С.. Нагрузка объемом у больных инфарктом миокарда:целесообразность и информативность // "Серцева недостатність-сучасний стан проблеми".-Тез.допов. об'єднаного пленуму правлінь наук. товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів.- Київ.-2002.-С.133-134. (Здобувач лікувала та спостерігала за клінічним перебігом гострого ІМ, самостійно оцінювала гемодинамічні показники в динаміці, самостійно проводила навантаження об'ємом шляхом підняття нижніх кінцівок з оцінкою зсувів гемодинаміки, здійснювала статистичну обробку даних роботи, оформила їх у вигляді тез).

15.Малиновская И.Э., Шумаков В.А., Талаева Т.В., Прохна Л.С. Восстановление физической работоспособности у больных, перенесших острый инфаркт миокарда, в процессе гиполипидемической терапии. Российский национальный конгресс кардиологов."От исследований к клинической практике" - Санкт-Петербург, 2002. Сб.тез. конгр.-С.247. (Автор проводила корекцію терапії та спостерігала за обстеженими хворими, оцінювала толерантність до фізичного навантаження на фоні застосування різних груп ліпідокоректорів, брала участь в аналізі отриманих результатів, статистичній обробці отриманих даних)

16.Shumakov V.A., Malinovskaya I.E., Prohna L.S., Golub N.S., Kisilevitch L.F., Shcherbak Y.Y. Dynamics of pump function of left ventricular in patients with acute myocardial infarction during lipid-lowering therapy // Europ.J.of Heart Failure.-2000.-Vol.2, Suppl.2.- P.97. (Автор лікувала та брала участь в обстеженні хворих - моніторинг клінічного стану, розрахунок гемодинамічних показників, оцінка їх динаміки, самостійне проведення навантаження об'ємом шляхом підняття нижніх кінцівок з оцінкою зсувів гемодинаміки, здійснювала статистичну обробку даних роботи, проводила аналіз отриманих результатів)

17.Shumakov V.A., Malinovskaya I.E., Kisilevitch L.F., Prohna L.S., Golub N.S., Shcherback Y.Y. Assosiation between hyperlipidemia and inflammatory factors in patients in postinfarction period. // In:18^th European Congress of the International Society of Non-Invasive Cardiology.-Кrakow.- 2001.-Р19 (Автор лікувала та спостерігала за клінічним перебігом обстежуваних хворих; проводила оцінку ліпідного спектра, аналізувала динаміку окремих показників системного запального процесу в гострому періоді ІМ та в строки 2, 3 та 6 місяців).

18.Shumakov V.A., Malinovskaya I.E., Kisilevitch L.F., Prohna L.S., Shcherback Y.Y. Volume load in evaluation of remodelling of left ventricle and functional reserve in patients with myocardial infarction // In:18^th European Congress of the International Society of Non-Invasive Cardiology.- Кrakow.- 2001.- Р.165 (Здобувач лікувала та проводила клінічний моніторинг обстежуваних хворих; оцінювала зміни гемодинамічних показників за даними ЕхоКГ в гострому періоді ІМ та брала участь в аналізі отриманих результатів).

19.Shumakov V.A., Bratus V.V., Parhomenko A.N., Malinovskaya I.E., Prohna L.S., Shcherback Y.Y. Fibrinogen concentration in patients with ischemic heart disease: baselinе serum level and dynamics during destabilization // In:18^th European Congress of the International Society of Non-Invasive Cardiology.-Кrakow.- 2001.-Р.105. (Здобувач лікувала та спостерігала за клінічним перебігом обстежуваних хворих; проводила оцінку динаміки окремих показників системного запального процесу в гострому періоді ІМ та в строки 2, 3 та 6 місяців у порівнянні з хворими на нестабільну стенокардію).

20.Shumakov V.A., Malinovskaya I.E., Prohna L.S., Shevchenko A.A.. Evaluation of functional reserve of left ventricle in patient with acute myocardial infarction during different therapeutic approaches // In:"Managmment of coronary heart disease".-2^nd European conferencе.- Nice, France, 2002.- S.245 (Автор оцінювала клінічний перебіг гострого інфаркту міокарда, самостійно проводила навантаження об'ємом шляхом підняття нижніх кінцівок з оцінкою зсувів гемодинаміки на фоні прийому різних фармакологічних препаратів, оцінювала ефективність впливу на приховану серцеву недостатність, здійснювала статистичну обробку даних роботи.).

21.Shumakov V.A., Malinovskaya I.E., Prohna L.S. Prognosis of myocardial insufficiency by evaluation of functional rеserve in patients with myocardial infarction Euroecho6, Munchen, Germany, 2002.- P.96 (Автор самостійно виконувала навантаження об'ємом у хворих гострим ІМ та в постінфарктному періоді).