Анотація до роботи:

Жечева І.І. Підвищення ефективності лікування хворих з васкуляризовани-ми більмами після наскрізної кератопластикипри застосуванні імуносупресантів за різним механізмом дії - дексаметазона і селлсепта. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - очні хвороби. - Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2002.

Дисертація присвячена питанням профілактики розвитку реакції тканинної антигенної несумсності після наскрізної кератопластики хворих з васкуляри-зованими більмами. Oбстежено 103 пацієнти (103 ока) з васкуляризованими біль-мами після наскрізної кератопластики "ризика". Встановлено, що пероральне за-стосування дексаметазону з метою профілактики розвитку імунопатологічних ре-акцій після наскрзної кератопластики "ризика" вірогідно ефективніше у порів-нянні з його застосуванням з метою лікування. Доведено, що у хворих після нас-крізної кератопластики "з високим ризиком" пероральне застосування селлсепта по 2,0г на добу протягом 3 місяців значно знижує частоту розвитку імунопатоло-гічних реакцій кумулятивна імовірність виживаємості трансплантатів без роз-витку імунопатологічних реакцій вірогідно вища у групі хворих, які приймали селлсепт - 62,7%, у порівнянні з групою хворих, що приймали дексаметазон 8,3%.

1. Реакція тканинної антигенної несумісності спостерігається у 75%-100% випадків після наскрізної кератопластики з "високим ризиком" та є основною причиною помутніння рогівкового трансплантату при васкуляризованих більмах, тому пошук нових імуносупресантів і підвищення ефективності імуносупресивної терапії є актуальною проблемою клінічної офтальмопатології.

2. Пероральне застосування дексаметазону з метою профілактики вірогідно ефективніше у порівнянні з його застосуванням з метою лікування реакції тканинної антигенної несумісності після наскрізної кератопластики "ризику" імунопатологічні реакції були оборотні у 66,7% і в 23,1% випадків відповідно.

3. У хворих з інфекційною етіологією васкуляризованих більм, які приймали дексаметазон з метою профілактики розвитку реакції тканинної антигенної несумісності, виявлено вірогідно більшу кількість імунопатологічних реакцій (60,0%), у порівнянні з більмами дистрофічної етіології (15,0%).

4. Застосування селлсепту у комплексному лікуванні хворих після кератопластики "з високим ризиком" з метою профілактики розвитку реакції тканинної антигенної несумісності більш ефективні імунопатологічні реакції зареєстровані у 36,4% випадків і відрізнялись меншою інтесивністю - у середньому 1,25 бали, у порівнянні з пероральним застосуванням дексаметазону 92,3% імунопатологічних реакцій та інтенсивністю 2,15 бали.

5. Ефективність селлсепту після наскрізної кератопластики "з високим ризиком" обумовлена нормалізацією імунорегуляторного індексу і пригніченням активності спеціалізованих Т-лімфоцитів, що реагують на тканеспецифічні антигени рогівки.

6. Місцевим виявленням імуносупресивного впливу селлсепту є зменшення, аж до повного зникнення, числа імунокомпетентних клітин у кон’юнктивальній тканині, що забезпечують імунну відповідь у передньому відділі ока.

7. Удосконалений спосіб профілактики розвитку реакції тканинної антигенної несумісності у хворих з васкулярисованими більмами після наскрізної кератопластики "з високим ризиком" розвитку імунопатологічних реакцій на основі використання у комплексному лікуванні нового імуносупресанта селлсепту перорально з дозуванням 2,0 г. на добу протягом трьох місяців після кератопластики.

Публікації автора:

1. Г.И. Дрожжина, И.И. Жечева. Эффективность перорального применения дексаметазона в комплексном лечении больных с васкуляризированными бельмами с целью профилактики реакции тканевой антигенной несовместимости после сквозной кератопластики // Офтальмол.журн. - 2000г. - №6. - С.66-70.

2. Г.И. Дрожжина, И.И. Жечева. Новый иммунодепрессант - микофенолата мофетил (селлсепт) в профилактике развития реакции тканевой антигенной несовместимости у больных с васкуляризированными бельмами // Офтальмол.журн. - 2001. - №2. - С.62-66.

3. Г.И. Дрожжина, И.И. Жечева. Сравнительная эффективность перорального применения дексаметазона и нового иммуносупрессанта селлсепта у больных с васкуляризированными бельмами после сквозной кератопластики // Офтальмол.журн. - 2001. - №6. - С.19-23.

4. Т.В. Дегтяренко, Г.И. Дрожжина, И.И. Жечева. Иммуносупрессивное воздействие селлсепта после сквозной кератопластики у больных с васкуляризированными бельмами // Офтальмол.журн. - 2001. - №3. - С.33-37.

5. І.І. Жечева, Г.І. Дрожжіна. Попередні результати застосування нового імунодепресанту мікофенолату мофетилу (селлсепту) для профілактики реакції відторгнення трансплантатау хворих з васкуляризованими більмами // Трансплантология. - 2000. - Том 1. - №1. - 189-191.

6. G.I. Drozhina, I.I. Zhecheva. The MMF effectivity in a high-risk keratoplasty- a preliminary study // VII Национален конгрес по офталмология. Актуални проблеми в офталмологията. - София, България. - 2000. - С.65

7. И.И. Жечева, Г.И. Дрожжина. Влияние нового иммуносупрессанта селлсепт (мофетила микофенолата) на биологические результаты сквозной кератопластики у больных с васкуляризированными бельмами // XII Міжнародний офтальмологічний симпозіум Одеса - Генуя "Хірургічне та медикаментозне відновлення зору". - Чернівці, Україна. - 2001. - С.30.

8. G. Drozhina, I. Zhecheva, T. Gaydamaka, E. Ivanovskaya. The effectivity of systemic corticosteroids in prophilactic of immunologic reactions in patients with corneal vascular leucomas // XIII Congress of the europian society of ophthalmology. - Istanbul, Turkey. - 2001. -P.251.

9. I. Zhecheva, G. Drozhina, I. Logay. The effectivity of mycophenolate mofetil monotherapy in a high-risk keratoplasty - a prospective clinical trial // XIII Congress of the europian society of ophthalmology. - Istanbul, Turkey. - 2001. -P.246.