У дисертації вирішено актуальне наукове завдання – розроблено методологію оцінки ефективності міжнародного податкового договору України. Запропоновано теоретико-методологічні та практичні напрями вдосконалення механізмів державного управління в контексті міжнародних податкових договорів України. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізована мета і завдання дисертаційного дослідження дають змогу сформулювати такі висновки. 1. Аналіз наукової літератури, вітчизняного та зарубіжного досвіду свідчить про те, що процеси економічної інтеграції відбуваються на фоні суперечностей, джерелом яких є економічна конкуренція країн. Загальна конкурентна боротьба знаходить свої прояви в різних сферах економічної політики, у тому числі й у податковій. У боротьбі за отримання більших обсягів іноземних інвестицій держави вдаються до зменшення податкового навантаження, що спричиняє зміни у напрямах руху та обсягах міжнародного капіталу. Представники сучасної наукової думки дійшли висновку, що за таких умов недосконала економічна політика спричиняє посилення негативних факторів податкової конкуренції, а це, в свою чергу, становить суттєву небезпеку для наповнення бюджету держави та виконання нею окремих соціальних програм і функцій соціального захисту взагалі. 2. Найбільш значущими ендогенними факторами при формуванні та застосуванні механізмів державного управління у сфері міжнародних податкових відносин є рівень розвитку економіки держави, який характеризується основними макроекономічними показниками, система оподаткування, розвиток банківського сектора, інфраструктура тощо. Серед екзогенних факторів слід враховувати конкурентну боротьбу за іноземні інвестиції та можливості щодо податкових ухилень, які суттєво руйнують національну базу оподаткування. Дієвим економічним та правовим механізмом подолання негативних тенденцій деформації податкової бази та підвищення інвестиційної привабливості тієї чи іншої країни є міжнародний податковий договір. Цей міжнародний механізм має велике значення для країн з перехідною економікою. 3. Вітчизняні та зарубіжні науковці в своїх працях приділяли суттєву увагу засадам запровадження механізмів державного управління у сфері міжнародного оподаткування, але не визначили теоретико-методологічного інструментарію, який давав би змогу, по-перше, здійснити оцінку обґрунтування вигід та витрат при розробці проекту міжнародного податкового договору, по-друге, визначити ефективність його дії у певному проміжку часу. 4. Формування системи міжнародних податкових договорів України відбувалось на базі чинних угод колишнього СРСР, до яких належали угоди з найбільш розвинутими країнами світу. Зазначена система розширювалась досить динамічно починаючи 1997 р., і на сьогодні сформована майже на необхідному рівні. Методологічною основою для підготовки проектів договорів є модельні конвенції ОЕСР та ООН. Суттєвими недоліками щодо формування системи податкових договорів України залишаються чинні застарілі конвенції з Кіпром, Японією, Іспанією, Малайзією та Монголією. Не набула чинності підписана ще у 1997 р. угода з урядом Великого Герцогства Люксембург. Міжвідомчі договори про обмін податковою інформацією в автоматичному режимі укладаються на недостатньому рівні, що негативно впливає на ефективність захисту податкової бази України. 5. Порівняльний аналіз застосування механізмів державного управління у міжнародних податкових договорах, здійснених Україною та іншими країнами, свідчить про наявність аналогічних принципів. Значною мірою застосування аналогічних механізмів державного управління зумовлено використанням модельних конвенцій ООН та ОЕСР. Однак, ураховуючи особливості національного економічного розвитку, для України залишається актуальним питання щодо розробки власної сучасної моделі конвенції про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленням від сплати податків. 6. Система міжнародних податкових договорів пов’язана з такими напрямами економічної політики, як захист податкової бази держави, формування її інвестиційного середовища, інноваційний розвиток, міжнародні валютно-фінансові відносини, міграція робочої сили, транспортні перевезення, міжнародне співробітництво у виробничих, науково-технічних та культурних сферах тощо. 7. Результатом наукового дослідження є розробка аналізу ефективності міжнародних податкових договорів за допомогою методології вигід і витрат. В основу аналізу покладено застосування даних платіжного балансу держави у її двосторонніх відносинах з відповідної країною та результати міжнародного співробітництва податкових органів. Застосування аналізу вигід і витрат для чинного податкового договору дає змогу чітко обґрунтувати управлінські рішення щодо доцільності внесення необхідних змін в його положення. Це підтверджує досвід багатьох розвинутих країн світу – Великобританії, Канади, Австралії, Австрії, Мексики, США, Швейцарії та інших країн. 8. Підвищувати ефективність механізмів управління з допомогою як елементів системи міжнародних податкових договорів, так і системи в цілому необхідно з урахуванням взаємозв’язку з нормами внутрішнього законодавства держави та тенденцій розвитку зовнішнього економічного простору. Дослідження доводять, що такі механізми державного управління в межах системи міжнародних податкових договорів України, як економічний, інституціональний, адміністративний та правовий, не досить ефективні. Відсутня законодавча норма, яка встановлює необхідність здійснення центральними органами виконавчої влади аналізу результатів дії міжнародних податкових договорів. До елементів системи – положень тих чи інших договорів не вносяться корективи, які мають на меті досягнення кращих економічних результатів. Реалізація взятих на себе зобов’язань за міжнародними податковими угодами потребує їх подальшої чіткої та послідовної реалізації у внутрішньому законодавстві України. Важливим питанням у зазначеному аспекті залишається вивчення прогресивного досвіду розвинутих країн світу. 9. Серед основних напрямів підвищення ефективності механізмів державного управління в контексті міжнародних податкових договорів слід виділити: - закріплення на законодавчому рівні механізму оцінки ефективності дії міжнародного податкового договору; - денонсацію чи ініціювання внесення змін до положень тих міжнародних податкових договорів, які не відповідають економічним інтересам України або справляють негативний вплив на їх захист; - подальший розвиток системи міжнародних договорів з оподаткування у контексті підвищення рівня ефективності за рахунок укладання додаткових угод зі співробітництва щодо обміну податковою інформацією. Такі договори мають забезпечити обмін інформацією переважно для автоматичних та спонтанних запитів; - досягнення повної узгодженості норм внутрішнього законодавства України з положеннями відповідних міжнародних податкових угод як необхідної умови функціонування цілісної системи державного управління в зазначеній сфері; - постійне дотримання взятих на себе зобов’язань за міжнародними договорами з оподаткування. | 