Анотація до роботи:

Гудзь А.С. Підвищення ефективності лікування вікової катаракти шляхом оптимізації хірургічно зумовленого астигматизму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 – очні хвороби. – Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім.В.П.Філатова АМН України, Одеса, 2002.

Дисертація присвячена питанню покращення ефективності лікування вікової катаракти. Автором вдосконалено метод екстракапсулярної екстракції катаракти шляхом зменшення довжини тунельного розтину до 6,5 мм, незалежно від щільності ядра кришталика, що досягається шляхом виконання нуклеофрактісних процедур, при цьому частота ускладнень не перевищує існуючих при інших методах, і має місце низький ступінь хірургічно зумовленого астигматизму. Доведено, шо хірургічно зумовлений астигматизм залежить від існуючого до операції рогівкового астигматизму. Встановлено, що сама наявність шовної фіксації, веде до характерних особливостей рубцювання операційного розтину. З метою отримання максимальної гостроти зору без корекції при віковій катаракті автором запропоновано застосовувати метод селективної шовної фіксації в залежності від існуючого до операції рогівкового астигматизму.

1. Хірургічне лікування вікової катаракти дозволяє отримати значне покращення зорових функцій, одним з основних критеріїв яких є максимальна гострота зору без корекції оперованого ока, на яку негативний вплив має післяопераційний рогівковий астигматизм, зумовлений технологією оперативного втручання, тому пошук нових напрямів розв’язання цієї проблеми є актуальним завданням клінічної офтальмохірургії.

2. Вдосконалено метод екстракапсулярної екстракції катаракти шляхом зменшення довжини тунельного розтину до 6,5 мм, незалежно від щільності ядра кришталика, що досягається шляхом виконання комплексу процедур розламування ядра (краєвий, центральний, тунельний ротаційний, тунельний бісекційний нуклеофрактіси), а частота ускладнень при якому не перевищує існуючих при інших методах видалення катаракти.

3. При запропонованому методі операції з безшовною герметизацією розтину має місце індукція низького ступеню хірургічно зумовленого астигматизму, що проявляється в послабленні вертикального меридіану рефракції рогівки на 0,55 дптр, і дозволяє, таким чином, прогнозувати післяопераційний рогівковий астигматизм.

4. Встановлено, що сама наявність шовної фіксації, внаслідок додаткової операційної травми, веде до характерних особливостей рубцювання операційного розтину, що приводить до наростання хірургічно зумовленого астигматизму протягом перших двох місяців після операції.

5. Доведено, шо хірургічно зумовлений астигматизм залежить від існуючого до операції рогівкового астигматизму.

6. Отримання максимальної гостроти зору без корекції при екстракапсулярній екстракції катаракти через тунельний розтин у вертикальному меридіані швидше досягається при наявності до операції прямого рогівкового астигматизму.

7. Запропоновано, з метою отримання максимальної гостроти зору без корекції при віковій катаракті, застосовувати метод екстракапсулярної екстракції катаракти через тунельний розтин завдовжки 6,5 мм у вертикальному меридіані з безшовною герметизацією при наявності до операції прямого рогівкового астигматизму, і з шовною фіксацією – при наявності до операції зворотнього рогівкового астигматизму, який не вимагає додаткового устаткування.

Публікації автора:

1. Гудзь А.С. Аналіз ускладнень при малорозтиновій екстракапсулярній екстракції катаракти з імплантацією інтраокулярних лінз // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія – 1999. – №4. – С.97-101.

   Н.М.Сергиенко, Ю.Н.Кондратенко, А.Н.Новицкий, А.С.Гудзь. Особенности туннельного разреза и его влияние на послеоперационный астигматизм // Офтальмол. журн. – 1999. – №4. – С.220-223.

   А.Гудзь. Особливості зорової реабілітації пацієнтів після малорозтинової екстракапсулярної екстракції катаракти з імплантацією інтраокулярних лінз // Ліки України – 2000. – №5. – С.41-43.

   А.С.Гудзь. Вплив шовної фіксації на хірургічно зумовлений астигматизм та гостроту зору без корекції при екстракапсулярній екстракції катаракти через корнеосклеральний тунельний розтин // Офтальмол. журн. – 2001. – №5. – С.24-27.

   Гудзь А.С. Особливості перебігу післяопераційного астигматизму за малорозтинової безшовної хірургії катаракти // Актуальні питання практичної медицини – 1996. – №1-2. – С.3.

   Риков С.О., Гудзь А.С., Гудзь Г.З. Безшовна малорозтинова екстракапсулярна екстракція катаракти з ендокапсулярною імплантацією ІОЛ // Тези доп. дев’ятого з`їзду офтальмологів України – Одеса, 1996. – С.73.

   Гудзь А.С. Особливості перебігу змін кривизни рогівки після малорозтинових безшовних операцій видалення катаракти в залежності від доопераційного рогівкового астигматизму // Тези доп. наукової конференції офтальмологів, присвяченої 90–річчю акад. Н.О.Пучковської – Одеса, 1998. – С.380-382.

   Гудзь А.С., Гудзь Г.З., Лакіза В.В., Меренюк Н.В. Профілактика ендотеліально–епітеліальної дистрофії рогівки після операції екстракції катаракти // Тези доп. наукової конференції офтальмологів, присвяченої 90–річчю акад. Н.О.Пучковської – Одеса, 1998. – С.383-384.

   Гудзь А.С., Гудзь Г.З., Лакіза В.В., Меренюк Н.В., Хлібцевич М.Ю. Одномоментна малорозтинова хірургія катаракти і астигматична кератотомія // Тези доп. IV Міжнародної конференції з офтальмології – Київ, 1998. – С.70.

   Гудзь А.С., Пасічнюк М.А. Зорова реабілітація пацієнтів з одномоментною екстракцією катаракти з імплантацією ІОЛ та астигматичною кератотомією // Тези доп. II Українсько–польської конференції з офтальмології – Трускавець, 1999. – С.81.

   Гудзь А.С., Гудзь Г.З., Яценяк Ю.С., Лакіза В.В., Степась Н.Є. Екстракапсулярна екстракція кришталика з імплантацією ІОЛ як альтернативний метод хірургічного лікування хворих з вузькокутовою глаукомою // Тези доп. II Українсько–польської конференції з офтальмології – Трускавець, 1999. – С.81.

   Гудзь А.С., Гудзь Г.З., Лакіза В.В., Меренюк Н.В., Хоміцька Н.М., Степась Н.Є. Рефракційні аспекти малорозтинової екстракапсулярної екстракції катаракти із застосуванням тонельних розтинів та імплантацією інтраокулярних лінз // Тези доп. I конференції дитячих офтальмологів – Ялта, Крим, 2000. – С. 164-168.