Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Дитяча хірургія


Штикер Станіслав Юрійович. Підвищення ефективності санації черевної порожнини при загальних перитонітах у дітей : Дис... канд. наук: 14.01.09 - 2002.



Анотація до роботи:

Штикер С. Ю. Підвищення ефективності санації черевної порожнини при загальних перитонітах у дітей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.09 - Дитяча хірургія. - Український національний медичний університет ім О.О. Богомольця, Київ, 2001р.

Дисертацію присвячено лікуванню загального перитоніту у дитячому віці. У роботі обґрунтовано і розроблено методи суб- та післяопераційної санації черевної порожнини при перитоніті з використанням озонованого фізіологічного розчину хлориду натрію, який має сильну антисептичну дію, а також метаболічні і антиоксидантні властивості. Мета дослідження - поліпшення результатів лікування загальних перитонітів у дітей, зниження частоти післяопераційних ускладнень шляхом впливу озонованого розчину на черевну порожнину - джерело ендотоксикозу і мікробної інвазії. В експериментальній частині роботи було обґрунтовано параметри застосування озону для санації черевної порожнини, при яких озон має виражену бактерицидну дію з мінімальними побічними ефектами. У результаті проведеної кліничної роботи було встановлено, що застосування озону значно пригнічує патогенну мікрофлору, ефективно ліквідує фібринозні маси. Виявлено профілактичне значення застосування озону по відношенню до спайкоутворення в післяопераційному періоді. Про поліпшення результатів лікування свідчить динаміка ряду клініко-лабораторних показників, зниження частоти післяопераційних ускладнень.

Були сформульовані показання і визначена тактика ведення післяопераційної лапароскопічної санації черевної порожнини з застосуванням озонованого розчину, що дозволило поліпшити якість лікування хворих з найбільш тяжкими формами вторинного і післяопераційного перитоніту і знизити число післяопераційних ускладнень.

Загальна частота післяопераційних ускладнень зменшилася з 18,4±6,5 до 2,9±1,6 %.

1. Озонований фізіологічний розчин хлориду натрію з концентрацією озону 6 - 8 мг/л набуває виражені бактерицидні властивості по відношенню до патогенної мікрофлори, особливо неспороутворюючих анаеробів, при перитонітах у дітей. При санації черевної порожнини озонованим фізіологічним розчином інактивація будь-якої мікрофлори відбувається протягом 10 хвилин.

2. Інтраперитонеальне введення ОФР з вмістом озону в розчині 6-8 мг/л викликало мінімальне пошкодження мезотелію і короткочасні клітинно-запальні реакції.

3. Зміни окиснювального гомеостазу після впливу ОФР в експерименті in vivo мали зворотний і компенсований характер. У відповідь на підсилення процесів перекисного окиснення ліпідів відбувалася активізація різноманітних ланок антиоксидантної системи організму, що має важливе значення для зниження інтенсивності ПОЛ як компоненту ендотоксикозу, а також для оптимізації кисневозалежних процесів.

4. Гістологічні дослідження показали, що застосування ОФР сприяє більш доброякісному перебігу гнійного процесу, з ознаками компенсації функції лімфоїдних органів, перешкоджає формуванню масивних фібринозних нашарувань і спайкоутворенню.

5. Застосування ОФР для субопераційної санації черевної порожнини приводило до значного зниження мікробного забруднення і у дітей з дифузним перитонітом - в 14 разів, а з розлитим перитонітом – у 43 рази було ефективніше використання розчину фурациліну з діоксидином.

6. При запущених формах перитоніту в дітей, коли однократна субопераційна санація може виявитися неадекватною важкості гнійного процесу в черевній порожнині і ендотоксикоза, післяопераційна лапароскопічна санація є ефективним і малотравматичним методом продовженого промивання і дренування черевної порожнини і профілактики післяопераційних ускладнень.

7. Використання озонованого фізіологічного розчину для суб- і післяопераційної санації черевної порожнини при загальних перитонітах у дітей дозволило значно підвищити ефективність комплексного лікування даного захворювання і знизити кількість післяопераційних ускладнень в цілому з 18,4±6,5 % до 2,9±1,6 %.

На підставі отриманих результатів дослідження та підсумкових теоретичних положень сформульовано наступні практичні рекомендаціі щодо запропонованих методів санації:

1. Для субопераційної та післяопераційної лапароскопічної санації черевної порожнини при загальному перитоніті у дітей доцільно використовувати озонований фізіологічний розчин хлориду натрію як промивну рідину, бо він має значну антибактеріальну активність по відношенню до головних аеробних, факультативно- і облігатно-анаеробних збудників перитонітів.

2. Застосування розчину з концентрацією озону 6 - 8 мг/л дозволяє досягнути значного бактерицидного ефекту на патогенну мікрофлору, ефективно вилучати токсичний вміст і фібринозні маси з черевної порожнини, попереджаючи завдяки цьому патологічне спайкоутворення в післяопераційному періоді.

3. Використання більших концентрацій озону в промивному розчині не є доцільним, тому що в даному випадку виникає значна десквамація мезотеліального покриву, клітинно-запальні й дистрофічні зміни в тканинах.

4. Тривалість одномоментної санації черевної порожнини з використанням ОФР повинна складати не менш 10 хв., оскільки саме протягом цього часу розчинений у рідині озон повністю виявляє свої інгибуючі властивості по відношенню до патогенної мікрофлори.

5. ОФР потрібно готувати ex tempore і використовувати протягом 30 хв. після приготування внаслідок його нестійкості.

6. Метод післяопераційних лапароскопічних санацій вимагає чіткого обгрунтування необхідності і кратності застосування, заснованого на сполученні субопераційних, ендоскопічних і клініко-лабораторних критеріїв, що дозволить раціонально використовувати його як альтернативу релапаротомії.

Публікації автора:

  1. Давиденко В.Б., Минухин В.В., Штыкер С.Ю. Влияние внутрибрюшинного введения озонированного физиологического раствора на показатели перекисного окисления липидов при остром экспериментальном перитоните // Експериментальна і клінічна медицина.- 1999.- №2.- С.159-164.

  2. Штыкер С.Ю. Экспериментальное обоснование использования озонированного физиологического раствора для лечения перитонитов у детей // Експериментальна і клінічна медицина.- 2000.- №2.- С.118-120.

  3. Морозов Є.В., Штикер С.Ю., Безкоровайний М.В. Шляхи посилення етіотропної та імунокоригуючої терапії при перитонітах у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2000.- №3.- С.79.

Автор особисто виконав клінічні спостереження, аналіз етіології та етіотропної терапії, порівняльний аналіз хірургічних втручань при перитонітах у дітей.

  1. Штикер С.Ю. Використання озонованого фізіологічного розчину для санації черевної порожнини у дітей з генералізованими формами перитоніту // Медицина сьогодні і завтра.- 2000.- №1.- С. 89-91.

  2. Давиденко В.Б., Штикер С.Ю. Можливості патогенетичного впливу санації черевної порожнини при загальних перитонітах у дітей // Врачебная практика. - 2000. - №6 -. С. 40 – 44.

  3. Штыкер С.Ю., Губина-Вакулик Г.И. Влияние озонотерапии на гистологические показатели печени и других органов на модели экспериментального перитонита // Материалы научно-практической конференции с международным участием "Современные проблемы диагностики и терапии гепатитов" (приложение к журналу "School of Fundamental Medicine Journal", December 1999, Vol.5, №2).- Харьков.- 2000.- С. 152-154.

Автор провів роботу з лабораторними тваринами, моделював експериментальний перитоніт та його лікування, виконав забір матеріалу для гістологічного дослідження.

  1. Штыкер С.Ю., Морозов Е.В. Резервные возможности лечения распространенных форм перитонита у детей // Матеріали ХІХ з’їзду хірургів України (збірник наукових статей).- Харків.- 2000.- С.266.

Особисто автором було проведено експериментальне дослідження терапевтичних властивостей озонованих розчинів при перитоніті та виконаний аналіз результатів лікування дітей з загальними перитонитіми в клініці за 5 років.

  1. Романова Н. В., Штыкер С. Ю. Обоснование использования озонированных растворов в лечении экспериментального перитонита // Матеріали першого симпозіуму дитячих хірургів України "Вади розвитку грудної клітки та її органів".- Дніпропетровськ.- 1999.- С.56-57.

Автором проведені експериментальні дослідження, інтерпретація одержаних даних та обгрунтування можливості використання озонованих розчинів при перитонітах у дітей.

  1. Штыкер С.Ю. Новые подходы к санации брюшной полости при остром разлитом перитоните у детей // Материалы конференции "Инфекции не знают границ" (приложение к журналу "School of Fundamental Medicine Journal", March 1999, Vol.5, №1).- Харьков.- 1999.- С. 109-110.

  2. Штыкер С.Ю. Клиническое обоснование использования озонированного физиологического раствора для санации брюшной полости при перитоните у детей // Матеріали науково-практичної конференції молодых вчених “Медицина на межі століть: відкриття та перспективи”.-Харків.- 1999.- С.50-51.

  3. Штыкер С.Ю. Экспериментальное обоснование использования озонированного физиологического раствора для лечения острого общего перитонита // Матеріали конференції "Актуальні питання медицини".- Харків.- 1998.- С.117-119.