У дисертаційній роботі приведені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємств на основі визначення оптимальної форми організації підприємств, що дозволяє усунути кризові явища і сприяти стабільному зростанню в розвитку підприємств хімічного комплексу України. Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи дозволили здійснити такі висновки: Дефіцит інвестицій і неефективне управління їхнім використанням у період 1991-2003р. створили проблемну ситуацію в хімічному комплексі, що характеризується ростом технологічної відсталості галузі, перевагою фондо- і енергоємних виробництв, низьким рівнем наукомістких виробництв і технологій, низьким завантаженням діючих потужностей, високим рівнем імпортозалежності, низькою конкурентоспроможністю продукції тощо. Забезпечення зниження собівартості, підвищення якості і конкурентноздатності продукції на основі технічного переоснащення виробництва за рахунок інвестицій можливо тільки шляхом цілеспрямованого управління ними через зменшення матеріалоємності, трудомісткості і фондоємності продукції. Пропоновані в роботі доповнення до системи показників, що відбивають рівень використання основних видів виробничих ресурсів і витрат (жива праця, основні виробничі фонди, матеріальні ресурси) дозволяють оцінити кінцевий результат інвестиційної діяльності через кількісний внесок основних складових одержання цього результату. На окремих підприємствах формування інвестиційних ресурсів, напрямки і форми інвестиційної діяльності істотно розрізняються і як наслідок, різною мірою впливають на ступінь ефективності управління інвестиціями. З метою керованого підвищення ефективності залучення і використання інвестиційних ресурсів у роботі удосконалена класифікаційна структура підприємств як об'єктів інвестиційної діяльності шляхом доповнення нової класифікаційної ознаки «за ступенем економічної інтеграції» і позначені унітарні й асоціативні форми організації підприємств (інтегровані корпоративні структури). Розширення класифікації підприємств дозволить у практиці планування інвестиційної діяльності використовувати нові форми організаційних структур. Умовою економічного зростання на основі капітальних вкладень і поліпшення використання основних фондів, є розвиток форм організації виробництва. У роботі запропоновані інтегровані корпоративні структури (ІКС) які являються новою організаційною формою розвитку концентрації виробництва. Для умов управління інвестиційною діяльністю - даний структурний зміст ІКС, що базується на формах суспільного виробництва на чолі з концентрацією виробництва, на концентрації капіталу у формі фінансово-промислового капіталу, на одержанні синергічного ефекту. Створення ІКС в Україні – об'єктивна необхідність, викликана впливом ряду факторів. Автором зроблений їхній розподіл за ознаками, що характеризують стан виробничої сфери в сучасній економіці України і світові тенденції розвитку економіки. Цей розподіл визначив розв'язувані в них задачі відповідно, як поточного, так і перспективного розвитку, здійснювати які послідовно покликані ІКС. Рішення поточних задач інтегрованими структурами дозволить констатувати про вихід із кризи хімічної промисловості й вирішення її проблемної ситуації, вирішення задач перспективного розвитку – про становлення розвитку галузі на траєкторію стабільного зростання в умовах світового ринку.
6. Запропонована оптимальна форма інтеграції підприємств хімічної промисловості – вертикально-інтегрована промислово-фінансова група (ПФГ) - створює умови для акумулювання і найбільш ефективного використання інвестиційного капіталу. Це обумовлено консолідацією капіталу учасників ПФГ і використанням їх для реалізації інвестиційних проектів у найбільш ефективних напрямках розвитку, наявністю механізмів залучення зовнішніх ресурсів, економією на витратах за рахунок побудови послідовного технологічного ланцюжка у виробничій сфері, кооперацією в маркетинговій діяльності, зниженням потреби в оборотних коштах, трансферним ціноутворенням, перерозподілом податкової відповідальності в рамках ПФГ, перерозподілом ризику усередині ПФГ тощо. Використання запропонованих у роботі методичних положень забезпечення реалізації інтегрованої структури дозволило визначити і підвищити обґрунтованість створення вертикально-інтегрованих ПФГ, їхню ефективність і цілеспрямованість функціонування. Розроблена при цьому концепція по формуванню вертикально-інтегрованої ПФГ визначила перелік задач, поетапний план заходів щодо створення і наступного розвитку ПФГ, умови його функціонування. Діючий Закон України «Про промислово-фінансові групи в Україні» перешкоджає реалізацію запропонованих форм інтеграції для підприємств хімічного комплексу. У роботі дані рекомендації з його удосконалювання шляхом оптимізації процедури реєстрації, структури внутрішньогрупового менеджменту, державної підтримки, контролю і диференціації режиму правового регулювання для ПФГ різних типів. Реалізація цих рекомендацій дасть можливість залучення в ПФГ широкого кола існуючих промислових, фінансових і науково-дослідних структур для одержання всіх переваг, що дає така форма інтегрування і дозволить підвищити ефективність функціонування ПФГ.
|