У дисертації дано нове вирішення науково-практичної задачі, що складається з теоретичного обґрунтування, методичної проробки та емпіричного підтвердження основних засад використання енергопотенціалу регіону та забезпечення на його основі стійкого розвитку регіональної економіки. На основі проведеного дослідження сформульовані наступні висновки: 1. Сутність поняття енергетичного потенціалу регіону запропоновано визначати наступним чином: енергетичний потенціал регіону – це сукупність розвіданих запасів енергетичних корисних копалин (вугілля, нафти, газу, сланців, торфу), гідроресурсів, нетрадиційних джерел енергії (термальні води, енергія прибою, вітрова енергія і т.д.), комплексу інженерних споруд і технологій, кадрової складової, що дозволяють здійснювати одержання, передачу і доведення до кінцевого користувача усіх видів енергії. Визначення сутності енергетичного потенціалу дозволяє конкретизувати дослідження його стану в регіоні, перспектив та шляхів підвищення ефективності використання. 2. На основі аналізу наявних ресурсів Донецької області зроблено висновок про те, що енергетичний потенціал достатній для ефективного функціонування виробничого комплексу регіону і забезпечення потреб комунально-побутового сектора і населення. Поряд із цим підвищення ефективності використання енергетичного потенціалу є нагальною необхідністю, оскільки за умов виснаження традиційних видів палива і неможливості подальшого екстенсивного розвитку паливно-енергетичного комплексу лише цей шлях може забезпечити достатнє і безперервне забезпечення енергією всі галузі господарства та населення. Найбільш перспективними напрямками вирішення проблеми підвищення ефективності використання енергетичного потенціалу регіону є диверсифікація джерел енергії, у першу чергу, використання нетрадиційних, та впровадження енергозбереження на всіх стадіях її виробництва, транспортування та використання. 3. Істотне значення для визначення ефективності процесів регіонального управління має визначення енергоефективності як зниження витрати енергоресурсів при неухильному зростанні і підвищенні якості виробленої продукції і послуг, що надаються, що позитивно впливає на якість життя населення у регіоні. Саме енергоефективність є важливим фактором енергетичної безпеки регіону, також цей показник впливає на рівень економічного розвитку регіону та соціальну стабільність, що, у свою чергу, обумовлюють підвищення якості життя. 4. Визначено, що соціальна ефективність енергозбереження міститься у забезпеченні й укріпленні соціальної стабільності шляхом постійного зростання реального рівня життя населення за рахунок зниження обсягу коштів на оплату за енергоносії, а також поліпшення стану довкілля і обумовленого цим покращення показників здоров'я. Якщо питання оплати енергоносіїв та комунальних послуг є актуальним для всієї держави, то для такого регіону, як Донецька область, є виключно важливим вирішення екологічних проблем, тому що саме підприємства, які є найбільш значимими у структурі енергетичного потенціалу (підприємства видобувної промисловості та теплові електростанції) завдають найбільшої шкоди довкіллю. 5. Механізм фінансування енергозбереження в регіоні не повністю відповідає сучасним вимогам і має бути удосконалений, оскільки на даному етапі недостатньо розвинена система відповідних організаційних структур та правових актів, які б забезпечували підвищення ефективності використання енергопотенціалу регіону. З метою удосконалення інвестиційної діяльності та вирішення практичних завдань щодо впровадження енергозберігаючих технологій доцільно було б розширити функції "Фонду енергозбереження ім. В.І. Вернадського", який має достатній кадровий потенціал для реалізації відповідних заходів. 6. Заходи щодо активізації джерел енергозбереження повинні прийматися як на державному рівні, так і на рівні регіону, у зв'язку з чим особлива увага повинна приділятися підвищенню економічної самостійності регіонів. Так, доцільно розробляти регіональні програми підвищення ефективності використання енергетичного потенціалу регіону з виділенням відповідних заходів, джерел фінансування та організаційного забезпечення в залежності від пріоритетів та потреб регіону. Можна стверджувати, що саме регіональний рівень у питаннях підвищення ефективності використання енергетичного потенціалу має вирішальне значення, і лише за умови відповідної енергоефективності можна вирішувати питання про використання енергетичного потенціалу країни в цілому. 7. Система правової регламентації заходів з енергозбереження у регіоні є необхідною складовою підвищення ефективності використання енергетичного потенціалу. У зв'язку з цим запропоновано місцевим органам влади розробити низку документів, які б регламентували всі аспекти даного питання, включаючи створення і функціонування відповідних організаційних структур, а також механізми фінансування заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання енергетичного потенціалу і, в першу чергу, на енергозбереження. 8. З огляду на достатній ступінь розвіданості запасів енергетичних корисних копалин у регіоні, особливої уваги заслуговує розвиток нетрадиційних видів енергії, а також удосконалення технологій, спрямованих на енергозбереження у традиційних галузях енергетики. Упровадження нетрадиційних технологій, зокрема, використання сонячної енергії та енергії вітру, здатне підвищити конкурентоспроможність продукції, при виробництві якої особливе значення мають екологічні фактори. Позитивну роль у можливості поширення робіт у цьому напрямку відіграє певна забезпеченість Донецької області такими джерелами нетрадиційної енергії. Отримані залежності, закономірності, сформульовані визначення, принципи і вимоги до методичних засад підвищення ефективності використання енергопотенціалу регіону визначають наукову новизну проведеного дослідження. Отримані результати, виявлені недоліки, розроблені заходи щодо підвищення ефективності використання енергопотенціалу регіону шляхом енергозбереження становлять практичну площину наукової значущості проведеного дослідження. |
