У дисертаційній роботі узагальнено теоретичні та методичні положення, розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ефективності використання оборотних коштів промислових підприємств. Основні висновки: 1. Досліджено економічну сутність оборотних коштів та встановлено закономірності використання оборотних коштів в економіці України, які полягають у більш тривалому перебуванні оборотних коштів на стадії обігу порівняно зі стадією виробництва, зменшенні питомої ваги в структурі оборотних коштів складової товарно-матеріальних цінностей і збільшенні дебіторської заборгованості. На основі чого запропоновано таке визначення: оборотні кошти - це кошти, вкладені в оборотні фонди та фонди обігу, що розподілилися в даний момент на всіх стадіях кругообігу. Виявлено особливості використання оборотних коштів досліджуваних підприємств: ВАТ „Електрометалургійний завод „Дніпроспецсталь”, ВАТ „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ВАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат». Запропоновано систему заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання оборотних коштів промислових підприємств і посилення режиму економії в структурних підрозділах. 2. Встановлено кореляційну залежність між показниками оборотності оборотних коштів і рентабельністю продажів. Для проведення поглибленого аналізу ефективності використання оборотних коштів промислових підприємств запропоновано розраховувати показники точкової та дугової еластичності рентабельності продажів за коефіцієнтом оборотності оборотних коштів, що дозволяє встановлювати наявність залежності між показниками оборотності та рентабельністю продажів на підприємствах гірничо-металургійного комплексу. 3. Запропоновано алгоритм оцінки ефективності використання і планування оборотних коштів та мінімально допустимий норматив ефективного використання оборотних коштів підприємства. Застосування удосконаленої методики аналізу, нормування і планування оборотних коштів підприємства дозволяє оцінити ефективність використання оборотних коштів, коригувати планові показники використання оборотних коштів на основі закону випередження темпів зростання обсягу виробництва над темпами зростання оборотних коштів і спрямувати її на постійну мінімізацію витрат, що припадають на одиницю кінцевих результатів виробництва. 4. Удосконалено методику аналізу, нормування та планування оборотних коштів підприємства, яка на відміну від існуючих враховує мінімально допустимий норматив ефективного використання оборотних коштів підприємства та алгоритм оцінки ефективності використання і планування оборотних коштів. Методика ґрунтується на економічному законі випередження темпів зростання обсягу виробництва над темпами зростання оборотних коштів, спрямованому на постійну мінімізацію оборотних коштів, що припадають на одиницю кінцевих результатів виробництва. 5. В результаті проведених досліджень обґрунтовано, що ефективність оцінки дебіторської заборгованості підприємства виявляється в синергетичній взаємодії процедур її постатейного аналізу, визначенні витрат на її фінансування, а також розрахунку оптимального терміну скорочення оборотності дебіторської заборгованості залежно від поставлених перед організацією стратегічних цілей (фінансових, технологічних, соціальних та ін.). Пропонується не розглядати високий рівень дебіторської заборгованості як виключно негативне явище, зважаючи на такий аргумент: якщо середній термін погашення такої заборгованості укладається в рамки кредитної політики, застосування якої виправдане з позиції довгострокового зростання прибутку, тоді збільшення дебіторської заборгованості не може розглядатися як негативне. 6. Удосконалено критерій, який оптимізує витрати виробництва (інтервал між постачаннями й обсяг партії) при плануванні матеріально-технічного постачання і збуту. Запропонована в дисертації модель оптимізації управління виробничими запасами є чотирифакторною, і в сукупності враховує витрати на закупівлю, транспортування, відстань між постачальником та підприємством, витрати на підготовчо-заключні операції та на збереження запасів. На відміну від інших розробок запропонована методика відрізняється більш повним обліком фактичних витрат. До того ж вона універсальна як для постачання матеріалів, так і для збуту продукції. У світовій практиці накопичено значний досвід управління запасами сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і інших матеріальних цінностей. Наявність на промисловому підприємстві виробничих запасів є необхідною, проте, як свідчить світовий досвід управління запасами, мінімізація цього виду витрат можлива і є життєво необхідною умовою функціонування підприємства в умовах ринку. 7. Класифіковано основні фактори, які впливають на ефективність використання оборотних коштів гірничо-металургійних підприємств. Зазначено, що до зовнішніх факторів необхідно віднести загальну економічну ситуацію в країні, особливості податкового законодавства, темпи інфляції (дефляції), рівень ставок банківського кредитування, тенденції розвитку інвестиційного ринку (інвестиційний клімат), економічний потенціал регіону, розташування контрагентів. Серед внутрішніх факторів треба виділити організацію складського господарства, масштаб діяльності підприємства, кількість і різноманітність споживаних видів ресурсів, темпи зростання виробництва і реалізації продукції, частка доданої вартості в ціні продукту (за винятком податку на додану вартість), облікову політику підприємства, якість роботи топ-менеджерів, персоналу підприємства тощо. |
