1. Недостатньо висока ефективність використання вторинних енергоресурсів СЕУ викликана значними втратами теплоти з парою вторинного скипання від випарних апаратів РМУ, на які подається пара від утилізаційних котлів, та "пролітною" парою, що надходить від РМУ до холодильників забортної води. Такі значні втрати, що сягають 20...30 % теплоспоживання РМУ, зумовлені відсутністю технічних рішень, які забезпечували б комплексне використанням теплоти для виробництва як пари, так і холоду, розробка яких неможлива без створення надійної теоретичної бази проектування теплогідродинамічно вдосконалених тепловикористовуючих ежекторних паро- та холодовиробляючих контурів. 2. У дисертації вирішено важливу для суднової енергетики науково-прикладну задачу створення теплогідродинамічно вдосконалених ежекторних паро- та холодовиробляючих контурів суднових РМУ та теоретичної бази їхнього раціонального проектування, що забезпечує комплексне використання вторинних енергоресурсів СЕУ і, як наслідок, ефективне споживання паливно-енергетичних ресурсів рибопромисловим судном у цілому. 3. Задачу підвищення ефективності використання вторинних енергоресурсів СЕУ вирішено в комплексній постановці - із використанням теплоти пари вторинного скипання та "пролітної" пари для виробництва пари і холоду, що забезпечує зменшення споживання пари самими РМУ та електроенергії системами кондиціонування для охолодження рибної муки. 4. Розроблено методику теплогідродинамічного розрахунку та математичну модель тепловикористовуючих ежекторних паро- та холодовиробляючих контурів суднових РМУ, що становлять теоретичну базу раціонального проектування контурів. Створений програмний комплекс дозволяє моделювати теплогідродинамічні процеси в ежекторних холодовиробляючих контурах на розрахунковому та часткових режимах, визначати оптимальні параметри роботи контурів та їх теплообмінних апаратів. 5. Виявлено резерви підвищення енергетичної ефективності ежекторних холодовиробляючих контурів РМУ, які пов’язані з інтенсифікацією теплообміну в конденсаторах і випарниках шляхом їх переходу на неповний фазовий перехід або рециркуляцію та забезпечують приріст теплових коефіцієнтів на 20...40 % і відповідно скорочення споживання пари та палива судновими РМУ порівняно з традиційною роботою. Встановлено, що застосування в ежекторних паро- та холодовиробляючих контурах двоступінчастого ежектування забезпечує скорочення споживання пари та палива судновими РМУ на 10…20 % порівняно з одноступінчастим. 6. Розроблено раціональні схемні рішення тепловикористовуючих ежекторних контурів РМУ. Встановлено, що проста регенеративна схема забезпечує приріст теплового коефіцієнта на 20 %, а з подвійною регенерацією – 30 % порівняно з циклом без регенерації. 7. Вперше виявлено закономірності впливу інтенсивності теплообміну у випарниках і конденсаторах ежекторних тепловикористовуючих холодильних контурів суднових РМУ та двоступінчастого ежектування на енергетичну ефективність контурів. Встановлено, що з підвищенням температури конденсації (температури забортної води) абсолютний приріст теплових коефіцієнтів ежекторних контурів, зумовлений інтенсифікацією теплообміну в апаратах шляхом їх переведення на неповний фазовий перехід, дещо зменшується, а приріст завдяки двоступінчастому ежектуванню, навпаки, зростає, сягаючи 30...50 % порівняно з традиційним одноступінчастим. Отже з погіршенням умов експлуатації суднових систем кондиціонування (підвищенням температури забортної води) доцільний перехід на двоступінчасте ежектування. 8. Розроблено та реалізовано у схемно-конструктивних рішеннях раціональні принципи утилізації теплоти вторинних енергоресурсів. Встановлено, що ступінчасте ежектування з проміжним охолодженням забезпечує скорочення витрат палива на РПС на 1…2 %. 9. Окрім суднової енергетики, отримані результати можуть бути використані в стаціонарній енергетиці, а також в тепловикористовуючих контурах випарних установок підприємств хімічної, рибної, цукрової, переробної та інших галузей промисловості. Основні результати дисертації опубліковані в наукових спеціалізованих виданнях: 1. Коновалов Д.В. Современное состояние и перспективы потребления топливно-энергетических ресурсов рыбомучными установками промысловых судов // Зб. наук. праць. – Миколаїв: НУК, 2006. – № 1 (406). – С. 115 123. 2. Захаров Ю.В., Коновалов Д.В. Математическая модель теплоиспользующей эжекторной холодильной машины и результаты ее апробации // Зб. наук. праць. – Миколаїв: НУК, 2006. – № 2 (407). – С. 8796. 3. Сирота А.А., Коновалов Д.В., Радченко Н.И. Утилизация теплоты в судовых рыбомучных установках // Авиационно-космическая техника и технология. – Харьков: ХАИ, 2004. – Вып. 7(15). – С. 24 – 28. 4. Сирота А.А., Радченко Н.И., Коновалов Д.В. Теплоиспользующий контур для выпарных установок // Авіаційно-космічна техніка та технологія.– Харків: ХАІ, 2003. – Вип. 7(42).– С. 67–72. 5. Радченко Н.И., Сирота А.А., Коновалов Д.В. Теплоиспользующая установка для производства технологического пара // Холодильная техника и технология. – Одесса: ОГАХ, 2003. – № 4. – С. 122 – 127. 6. Коновалов Д.В. Энергетическая эффективность эжекторных холодильных машин, использующих теплоту выпарных аппаратов судовых рыбомучных установок // Техногенна безпека: Наукові праці. – Миколаїв: МДГУ ім. П. Могили, 2005. – Т. 43. - Вип. 30. – С. 93 – 97. Основні публікації, в яких додатково викладено зміст дисертації: 7. Коновалов Д.В. Современное состояние потребления топливо-энергетических ресурсов судовыми рыбомучными установками // Суднова енергетика: стан та проблеми: Матеріали міжнар. наук.-техн. конф. – Миколаїв: НУК, 2005. – С. 54 – 55. 8. Коновалов Д.В. Эжекторные холодопроизводящие контуры для судовых рыбомучных установок // Проблемы энергосбережения и экологии в судостроении: 4-я междунар. науч.-техн. конф. Материалы конф. – Николаев: НУК. – 2005. С. 272-273. 9. Коновалов Д.В., Радченко М.І., Сирота А.А. Ефективність застосування альтернативних холодоагентів у тепловикористовуючих ежекторних холодильних машинах // Екологічна безпека об’єктів господарчої діяльності: Тези доповідей до міжнар. наук.-практ. конф. – Миколаїв: МДГУ ім. П. Могили, 2004. – С. 80 – 81. 10. Патент України № 71357. Спосіб утилізації теплоти відпрацьованої газопарової суміші в газотурбінній установці // Білека Б.Д., Радченко М.І., Сирота О.А., Коломєєв В.М., Ізбаш В.І., Шершньов Б.Б., Коновалов Д.В. Бюлетень. – 2005. – № 10. 11. Патент України №71360. Спосіб перетворення теплової енергії в механічну роботу газотурбінному газоперекачувальному агрегаті // Білека Б.Д., Коломєєв В.М., Ізбаш В.І., Радченко М.І., Сирота О.А., Коновалов Д.В. – 2005. – № 10. Особистий внесок здобувача у праці, що опубліковані у співавторстві: [2] - математична модель ежекторної холодильної машини та її апробація; [3] - розробка схемного рішення контуру утилізації теплоти суднових РМУ; [4] - розробка контуру утилізації теплоти випарних установок; [5] - розробка паровиробляючого контуру, що використовує теплоту пари вторинного скипання суднової РМУ; [9] - встановлення екологічно безпечних холодоагентів для застосування в тепловикористовуючих контурах суднових РМУ; [10, 11] - аналіз способів утилізації теплоти вторинних енергоресурсів. | 