У дисертації наведені теоретичне узагальнення і вирішення проблеми підвищення економічної ефективності виробництва молока в умовах радіаційного забруднення територій. За результатами дослідження сформульовано наступні висновки і пропозиції: 1. Під ефектом слід розуміти такий обсяг та якість екологічно безпечного молока, що буде користуватися попитом і забезпечить одержання прибутку від кожної реалізованої одиниці продукції. Враховуючи специфічні особливості галузі молочного скотарства та досліджуваного регіону, економічна ефективність виробництва молока – це його результативність при забезпеченні економічності виробництва, раціональному використанні ресурсів, зниженні вмісту радіонуклідів в одиниці продукції. 2. Критерій та система показників ефективності виробництва молока визначені з урахуванням чинника радіаційного забруднення територій та ринкових умов господарювання дозволять дати реальну оцінку стану виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах регіону, розробити ефективну систему заходів щодо локалізації і нейтралізації тенденцій та чинників, які негативно впливають на розвиток галузі. 3. Головними факторами, що спричинили погіршення фінансово-економічного стану підприємств, призвели до зменшення поголів’я молочного стада ВРХ є прорахунки у формуванні системи цін, порушення еквівалентності обміну в агропромисловому комплексі, ціновий диспаритет, інфляційні процеси, різка зміна форм власності на засоби виробництва. Кризові явища у кормовиробництві та недоліки у технології виробництва молока зумовили зниження продуктивності корів. Як наслідок, значно зросла собівартість виробництва 1 ц молока. 4. За рівнем забруднення радіонуклідами, зокрема цезієм-137, у 2002 р. лише 89,1 % виробленого молока відповідало вимогам ДР-97. Це є наслідком майже повного припинення, починаючи з 2000 р., проведення радіозахисних заходів і прийомів, спрямованих на мінімізацію концентрації радіонуклідів у продукції. У кормовиробництві різко скоротилися обсяги вапнування кислих ґрунтів та внесення під кормові культури підвищених норм калійних і фосфорних добрив, поліпшення луків та пасовищ, а в молочному скотарстві – застосування в годівлі тварин фероцинвмісних препаратів, цеолітів тощо. 5. На основі проведених статистичних групувань вибіркової сукупності 70 сільськогосподарських підприємств виявлено, що на ефективність виробництва молока впливає ряд факторів, головними серед яких є: рівень спеціалізації та концентрації виробництва, продуктивність корів та рівень їх годівлі, рівень собівартості та реалізаційних цін. Аналіз результатів групувань свідчить, що доцільно зберегти великі спеціалізовані підприємства. Це дасть змогу поліпшити кількісні та якісні параметри галузі молочного скотарства. 6. На даному етапі розвитку продуктивних сил і виробничих відносин відродження молочної галузі необхідно здійснювати інтенсивно-екстенсивним шляхом на основі зміцнення кормової бази та удосконалення технології виробництва продукції. Кормову базу слід зміцнювати шляхом поліпшення природних кормових угідь, що внаслідок низької родючості та високої кислотності ґрунтів доцільно проводити в два етапи: на першому необхідно здійснити докорінне поліпшення, на другому через кожні 2-3 роки – поверхневе поліпшення, а також розвитку польового кормовиробництва, зокрема, вапнування кислих ґрунтів, внесення органічних і мінеральних добрив, застосування інтенсивних технологій вирощування кормових культур. 7. Оптимізована структура посівних площ сільськогосподарських культур у контексті розвитку молочного скотарства дозволить підприємствам забезпечити потребу в кормах і сприятиме виробництву екологічно безпечного молока. 8. Враховуючи сприятливі природно-кліматичні умови регіону пропонується застосовувати пасовищну систему утримання молочної худоби. Спосіб утримання в перспективі слід замінити на безприв’язний. Доцільно зменшити до нормативної величини тривалість сухостійного та сервіс-періоду, оптимізувати кормові раціони. 9. Основними напрямами підвищення продуктивності молочної худоби за результатами кореляційно-регресійного аналізу слід вважати поглиблення спеціалізації підприємств на виробництві молока, поліпшення рівня годівлі, підвищення погодинної продуктивності праці, рівня її оплати, збільшення виходу приплоду в розрахунку на 100 корів. 10. На основі прогнозування поголів’я молочної худоби встановлено, що підприємства регіону спроможні забезпечити за рахунок власного виробничого потенціалу розширене відтворення молочного стада ВРХ. 11. Забезпечення економічності виробництва молока буде досягнуто шляхом поглиблення спеціалізації підприємств, зниження рівня витрат кормів на виробництво одиниці продукції, собівартості 1 ц корм. од., трудомісткості встановлено результатами кореляційно-регресійного аналізу. Підвищення середньої ціни реалізації молока стане можливим на основі поліпшення якості продукції, пошуку вигідних каналів її збуту. Разом з тим, оскільки виробництво сировини характеризується нижчою ефективністю, ніж продукції її переробки, перспектива молочної галузі – за підприємствами або кооперативними формуваннями, які поряд з виробництвом молока будуть здійснювати його переробку і реалізовувати не сировину, а виготовлену з неї молокопродукцію. | 