Анотація до роботи:

Туболець І.І. Підвищення ефективності виробництва на комбікормових підприємствах в умовах розвитку інтеграційних процесів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена розробці науково-теоретичних і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності виробництва на комбікормових підприємствах в умовах розвитку інтеграційних процесів. Узагальнено теоретичні засади сутності інтеграції. Розвинуто теоретичну сутність ефективності комбікормових підприємств. Удосконалено методичні підходи до оцінки ефективності виробництва на комбікормових підприємствах. Досліджено сучасний стан та перспективи розвитку комбікормового виробництва. Удосконалено класифікацію чинників, що формують ефективність виробництва комбікормів в умовах інтеграції. Удосконалено організацію взаємодії структурних ланок інтеграції підприємств комбікормового виробництва. Запропоновано методичні підходи до формування ціни придбання сировинних ресурсів в умовах інтеграції. Визначено стратегії підвищення ефективності виробництва на комбікормових підприємствах в умовах розвитку інтеграційних процесів.

1. Економічна суть інтеграції передбачає її розвиток тільки в діалектичній єдності з своєю протилежністю – диференціацією. В сучасних умовах розвитку інформаційного суспільства її зв'язок з кооперацією відбувається на основі поєднання процесів відособлення і усуспільнення. Ці узагальнення теоретичних засад сутності інтеграції дозволяють її розуміти її як нову структуру суспільного виробництва, що розвивається якісно в процесі сумісної спеціалізованої праці в єдиному інформаційному просторі.

2. Теоретичний підхід до сутності ефективності комбікормових підприємств полягає у повноті розкриття виробничого потенціалу, ступеня відповідності величини його використовуваних можливостей існуючим потребам ринку, дозволяє точніше оцінити наявні резерви підвищення ефективності, величина яких, в загальному розумінні, відображає ступінь невідповідності існуючого рівня використовування виробничих можливостей ринковим потребам.

3. З методичних позицій ефективність виробництва на комбікормових підприємствах доцільно розглядати разом з урахуванням внутрішньовиробничих (що здійснюють вплив підприємств) і зовнішньовиробничих (зовнішня сфера підприємств) факторів та умов. Підвищення ефективності виробництва на комбікормових підприємствах у внутрішньовиробничому розрізі залежить від скорочення витрат на виробництво. При цьому діючий порядок визначення собівартості виробництва цих підприємств не враховує зовнішніх умов та факторів. Такі чинники обумовлені підвищенням якості і віддачі комбікормів при використанні споживачами. Такий підхід дозволяє якнайповніше враховувати специфічні особливості внутрішньої і зовнішньої сфер підприємства.

4. У багатьох підприємств комбікормове виробництво представлене у вигляді спеціалізованих цехів, разом з млинами, круп'яними цехами. Крім того, кормосуміші виробляються птахофабриками і тваринницькими комплексами. Однак, подальше виробництво комбікормової продукції безпосередньо на сільгосппідприємствах не може вважатися перспективним напрямом і з часом не витримає конкуренції. Основними стримуючими чинниками, перешкоджаючим забезпеченню птахівництва і скотарства повнораціонними комбікормами, є дефіцит сировини, багатої змістом протеїну рослинного походження, а також раціонального її використання. Зовнішніми негативними чинниками є відсутність платоспроможного попиту та нестабільність в управлінні підприємств.

5. У найближчій перспективі комбікормовим підприємствам необхідно вирішити ряд завдань: поглибити процеси інтеграції в агропромисловому комплексі; вдосконалити технологічний процес; розширити асортимент продукції; організувати виробництво та реалізацію білково-вітамінних концентратів, білково-мінерально-вітамінних добавок і преміксів; диверсифікувати виробництво.

6. Основні чинники, що формують ефективність виробництва комбікормів в умовах інтеграції в дисертації розділені на дві групи, виходячи із ознак економічної природи, сфери, характеру їх впливу. До першої групи чинників віднесені ті, дія яких виявляється безпосередньо на комбікормових підприємствах і знаходить віддзеркалення в їх основній виробничій діяльності: технічний стан виробництва; раціональне використовування сировинних ресурсів. Друга група включає додатково виникаючі в умовах інтеграції чинники, дія яких обумовлена специфікою взаємодії підприємств суміжних галузей у складі інтеграційних формувань та систем і виявляється в зовнішній сфері комбікормових підприємств: організаційно-економічні і правові умови забезпечення ефективності функціонування господарського механізму інтеграційних формувань; механізм регулювання обмінних відносин між учасниками формування.

7. З погляду теорії інтеграції, а також враховуючи характер практичної реалізації інтеграційних процесів, сучасні економічні відносини учасників інтеграційних систем мають в цілому неринкову природу і є внутрішньоструктурними, ієрархічними. Пропонована в дисертації організація взаємодії структурних ланок інтеграції підприємств комбікормового виробництва характеризується тим, що механізм відносин учасників має ринкову природу. Вона ґрунтується на повній юридичній і господарсько-фінансовій незалежності її учасників. Їх координація здійснюється єдиним центром на основі рівних прав і обов'язків кожного партнера і вільному ціноутворення. Мотивом такої організації є досягнення власної економічної вигоди, а головний принцип здійснення спільної діяльності полягає в орієнтації на кінцевий результат в цілях отримання максимальної кількості продукції і прибутку від її реалізації.

8. Пропоновані методичні підходи до формування ціни придбання сировинних ресурсів в умовах інтеграції містять наступні етапи: визначення необхідних видів сировини і її загальної кількості; виявлення загальної кількості варіантів вибору сировини, її цін і основних якісних характеристик, що заявляються потенційними постачальниками; аналіз умов поставки сировини; здійснення по видах сировини розрахунку її ціни в перерахунку на еквівалентну якість; визначення собівартості виробництва планованого обсягу комбікормів по видах і специфікаціях; розгляд можливості і необхідності заміни певних видів сировини на альтернативні і встановлення джерел їх придбання; здійснення розрахунку ціни по видах сировини-замінника в перерахунку на еквівалентну якість за кормовими одиницями; визначення собівартості виробництва планованого обсягу комбікормів по видах і специфікаціях з використанням передбачуваних замінників певних видів сировини, розрахунок величини потенційного прибутку; проведення порівняння пропонованих варіантів закупівлі; вибір варіанту закупівлі або заміни сировини з найбільшою економічною ефективністю.

9. Визначено основні умови ефективного вдосконалення техніки і технології виробництва на комбікормових підприємствах в умовах інтеграції: забезпечення стабільної якості, планування розвитку виробництва в нерозривному зв'язку з галузями – споживачами комбікормової продукції, делегування учасниками інтеграційного формування ряду функцій, що знаходяться поза їх прямою галузевою виробничою компетенцією координаційному центру, координація господарської діяльності учасників процесу.

Запроваджено стратегії, які відображають два ступеня відповідності технічних можливостей комбікормових підприємств по забезпеченню того або іншого необхідного рівня якості, освоєння та заняття нових ніш ринку. В рамках останньої стратегії для оцінки ефективності виробництва на комбікормових підприємствах пропонується використовувати вартість продукції, додатково одержаної унаслідок збільшення обсягів згодовування комбікормів високої якості і підвищення їх віддачі, розрахованої за середньою ціною реалізації періоду, за який відбулося збільшення продуктивності, і вартість додатково витрачених комбікормів.

Публікації автора:

у фахових виданнях:

1. Туболець І.І. Економічна доцільність як визначальна засада інтеграційно-економічних зв’язків в агропромисловому виробництві // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2005. – № 3. – С. 220–224.

   Туболець І.І. Інтенсивність інноваційних процесів у народному господарстві // Економіка та держава. – 2006. – № 5. – С. 71–73.

   Туболець І.І. Причини і наслідки розладу інтеграційних зв’язків в АПК // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2004. – № 5. – С. 254–257.

   Туболець І.І. Розвиток внутрішньогосподарської агропромислової інтеграції // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. – № 5. – С. 302–305.

   Туболець І.І. Форми і механізми розвитку інтеграції в агропромисловому виробництві // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. – № 3. – С. 333–336.

   Туболець І.І. Формування процесу агропромислової інтеграції в Україні в умовах розвитку ринкових відносин // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2005. – № 6. – С. 324–328.

   у інших виданнях:

   7. Туболець І.І. Економічна доцільність інтеграційно-економічних зв’язків у виробництві комбікормів // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні». – Том 6. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 20–22.

      Туболець І.І. Інтеграція підприємств в комбікормовому виробництві // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3 т. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 27–28 жовтня 2005; Ред.кол. В.М. Огаренко та ін. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2005. – Т. 1. – С. 83–84.

      Туболець І.І. Об’єктивна необхідність і сутність агропромислової інтеграції // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Наука та інновації – 2005». – Том 12. Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 48–49.

      Туболець І.І. Формування економіки комбікормового виробництва // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 4 т. Т.2 / Гуманітарний університет «ЗІДМУ», 5–6 жовтня 2006. – Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2006. – С. 270–271.