Анотація до роботи:

Скрипник С.В. Підвищення економічної ефективності і перспективи розвитку фермерських господарств регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК.- Миколаївський державний аграрний університет. Миколаїв, 2006 р.

В дисертації розкрито результати теоретико-методичних і практичних досліджень ефективного розвитку фермерських господарств. На підставі існуючих підходів вдосконалено визначення «фермерське господарство», проведено класифікацію чинників розвитку фермерських господарств, науково обґрунтовано систему закономірностей і принципи ефективності функціонування фермерських господарств. Визначені критерії і методичні підходи щодо оцінки ефективності розвитку фермерства. Проведена оцінка сучасного стану, тенденцій розвитку та ефективності діяльності фермерських господарств, визначений ступінь впливу ряду факторів на ефективність їх розвитку в Херсонській області.

Обґрунтована галузева структура виробництва, залежно від розмірів, спеціалізації, технологій зрошення, що підвищує доходність і ефективність розвитку фермерських господарств. Розроблені моделі кооперування фермерських господарств з урахуванням їх раціональної кількості, напрямків діяльності. Запропонована система заходів щодо поліпшення державної підтримки фермерства, вдосконалення оподаткування та кредитних відносин.

1. Економічна ефективність фермерських господарств зумовлена такими чинниками їх функціонування: поєднання стимулів власника і виробника до високопродуктивної праці; господарське ставлення до землі; застосування інноваційних технологій; поєднання функцій власності, праці та управління в одній особі; пристосованість до функціонування в ринкових умовах. Закономірностями сучасного етапу розвитку фермерських господарств є: тенденція до інтернаціоналізації господарювання, як їх частка в загальному обсягу виробництва продукції аграрного сектора, участь в господарських зв'язках з іншими інтеграційними структурами; нерівномірність розвитку та загострення конкуренції за ринки збуту продукції, сфери прикладання капіталу, джерела сировини і робочої сили.

2. Серед комплексу принципів розвитку фермерських господарств основними визначені: добровільність створення господарства; самостійне формування програми діяльності і вільний вибір її видів; самостійний вибір форм землекористування; право вільного найму працівників; забезпечення та надійний захист права власності фермера на землю, засоби виробництва, вироблену продукцію; повна економічна і юридична відповідальність за результати господарської діяльності; вільне розпорядження доходом на свій розсуд; самостійність у визначенні цін на вироблену продукцію, виконані роботи, надані послуги; самостійність у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

3. В якості головного критерію ефективності функціонування фермерських господарств виступає доходність. Особлива увага приділена методиці обліку та оцінки витрат і доходів фермерських господарств. Обґрунтований алгоритм програми виробничої діяльності фермерського господарства. В основі методики дослідження розвитку фермерства доцільно застосовувати комплексне поєднання статистико-економічних, економіко-математичних та соціологічних методів, а також моделювання, економічних порівнянь, експертних оцінок.

4. Херсонська область налічує 2529 фермерських господарств (на 1 січня 2006р.), у власності та користуванні яких знаходиться 193,6 тис. га землі, з них 189,6 тис. га сільгоспугідь та 179,1 тис. га ріллі. Частка орендованих земель складає 50,1%. На сьогодні фермерам належить 10,4% площ сільськогосподарських угідь області. Основними тенденціями розвитку фермерства Херсонщини є укрупнення фермерських господарств при одночасному скороченні їх кількості, зростання виробництва валової продукції сільського господарства

5. Матеріально-технічне та ресурсне забезпечення фермерських господарств регіону є недостатнім. Забезпеченість різними видами техніки у 2005 р. була на рівні 14,6% – 66%. Підвищення рівня механізації і ефективності використання технічних засобів можливо досягти на основі прокату і оренди машин, лізингових операцій, на кооперативних засадах. Основу трудових ресурсів складають члени фермерських родин (58%). Фермерські господарства забезпечили роботою 3% трудових ресурсів села.

6. У загальному обсязі валової продукції фермерських господарств питома вага галузі рослинництва складає 99%. Фермери вирощують переважно найбільш доходні культури: зернові та соняшник - 12,6% і 18,9% рівня сільгосппідприємств. Вони є основними виробниками багатьох видів овочів (29,7%) та баштанних культур (38,6%). Середня урожайність зернових та зернобобових складає 17,4 ц/га,. продовольчих баштанних - 32,9 ц/га, цукрових буряків (фабричних) – 364,2 ц/га, соняшнику – 8,4 ц/га, овочів – 208,3 ц/га, картоплі – 153,8 ц/га. Тваринництво у фермерських господарствах розвинуте недостатньо. Виробництво продукції тваринництва залишається незначним - 0,2% загальнообласного обсягу.

7. Ефективність виробництва у фермерських господарствах вимірюється загальною сумою виручки від реалізації. Найбільша питома вага в структурі виручки від реалізації продукції припадає на доходи від продажу зернових і зернобобових культур – 39,6%, соняшнику – 26,1%, картоплі і овочів – 24,7%. Питома вага доходу від продажу тваринницької продукції є незначною (0,8%). Рівень ефективності роботи фермера визначається як результат співставлення доходу з витратами чи використаними ресурсами. У структурі виробничих витрат фермера найбільшу питому вагу займають матеріальні витрати - 62,9%. Дохідність фермерського господарства визначається рівнем рентабельності, що показує величину прибутку на 1 грн. виробничих витрат. Сума отриманого чистого прибутку фермерами становила 11,3 млн. грн. та збитку 2,9 млн. грн. Величина прибутку у 2004 р. в порівнянні з 2002 р. зросла майже у 3 рази, рентабельність - у 3,3 рази.

8. При обґрунтуванні раціонального напряму спеціалізації нами враховано: природно - кліматичні умови, високу продуктивність галузі, відповідний набір власної техніки (по вирощуванню зернових для господарств розміром 50-400 га - 18 – 25 одиниць, овочів на крапельному зрошенні для господарств розміром 10-50 га - 11 – 15 одиниць техніки), основних фондів (нормативна потреба в залежності від розміру ферми та напрямку спеціалізації - 317 - 1260 тис. грн.), уникнення зайвих витрат при об’єднанні в кооперативи.

9. Подальший розвиток фермерства потребує вирішення його проблем через державну підтримку, вдосконалення фінансово-кредитного механізму та податкової політики, регулювання аграрного ринку. Система державної підтримки повинна включати: гарантовані державою закупівельні ціни на основні види сільськогосподарської продукції, дотації, спрямовані на пріоритетний розвиток галузевої структури фермерських господарств.

10. Активізацію розвитку та підвищення ефективності фермерських господарств здійснювати через формування кооперативних об’єднань фермерів. Нами визначено організаційно-економічні умови побудови моделі виробничого кооперативу: величина земельного і майнового паю; оцінка землі; спеціалізація ферм. Важливим є створення кооперативів по зберіганню продукції, її переробці, маркетингових кооперативів.

11. Однією з головних умов підвищення ефективності розвитку фермерських господарств є формування ефективної галузевої структури і встановлення оптимального розміру виробництва. Найбільш рентабельними культурами для фермерських господарств зернового напрямку у сівозміні нами визначені: озимий ріпак (75,4%), соняшник (34,6%), соя (28,07%). Підвищення рівня рентабельності можливе за рахунок чіткого дотримання технології вирощування, ротації культур, використання високопродуктивних сортів та гібридів. Перспективним напрямом спеціалізації є вирощування овочів на крапельному зрошенні, що дозволяє отримати рівень рентабельності томатів 128,4%, цибулі – 65,6%, огірків – 69,9%, кабачків (розсадних) - 88,9%. Ефективність розвитку фермерських господарств залежить від організації підприємницько-збутової діяльності. Тому фермер повинен врахувати обсяги продажу, способи доставки продукції, форми реалізації, рівень цін, способи розрахунку за продукцію.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Мармуль Л.О., Скрипник С.В., Негров М.А. Проблеми становлення фермерських господарств Херсонської області // Таврійський наук. вісник: Зб. наук. пр. – Херсон: Херсон. держ. аграр. ун-т. – 2000. – Вип. 16.- С.137 – 141 (Особисто автору належить оцінка розвитку і становлення фермерських господарств регіону).

2. Негров М.А., Скрипник С.В., Сілецька Н.В., Плачков С.І. Еколого-економічні проблеми реформованих агропромислових підприємств // Науковий вісник аграрної науки Причорномор’я, Миколаїв: Миколаїв. держ. аграр. академія. У двох томах. Т.2. – 2001. – Вип. 3 (12). – С. 388 – 393. (Особисто автору належить визначення комплексу екологобезпечних напрямів розвитку підприємств АПК).

3. Скрипник С.В. Оцінка рівня технічної оснащеності фермерських господарств Херсонщини // Вісник аграрної науки Причорномор’я, Миколаїв: Миколаїв. держ. аграр. академія. У двох томах. Т.2. – 2001. – Вип. 5 (14). – С. 36 – 40.

4. Скрипник С.В. Правові засади розвитку фермерства в Україні // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: Матеріали Всеукр. наук. конф. студентів, магістрів та аспірантів: У 2-х томах. – Т. 1 – К.: ІАЕ УААН, 2003. – С.161 – 162.

5. Мармуль Л.О., Скрипник С.В. Умови, закономірності і тенденції розвитку фермерських господарств // Зб. наук. праць Луганського нац. аграр. ун-ту. Серія «Економічні науки». - № 37 (49). – Луганськ, ЛНАУ. – 2004. – С. 222 – 226 (Особисто автору належить визначення закономірностей і тенденцій розвитку фермерських господарств).

6. Скрипник С.В. Місце фермерських господарств у сільськогосподарському виробництві // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Динаміка наукових досліджень ’2004». Т. 50. Економіка АПК- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 62 – 86.

7. Скрипник С.В. Особливості методики оцінки ефективного розвитку фермерських господарств // Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці: Матеріали міжнар. наук.-теор. конф. – В 3-х ч., Житомир, 3 – 5 березня 2005 р. – Житомир: Вид-во «Державний агроекологічний університет», 2005. – Ч.2. – С.20 – 24.

8. Скрипник С.В. Економічна ефективність і перспективи розвитку фермерських господарств Херсонської області // Вісник аграрної науки Причорномор’я , Миколаїв: Миколаїв. держ. аграр. ун-т. – 2006. – Вип. 1 (18). – С. 68-76.