В дисертації представлено теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукової проблеми щодо підвищення посівних та продуктивно-якісних властивостей маточників і насіннєвих рослин моркви за рахунок застосування нових регуляторів росту, мікроелементів та термообробок, які забезпечать високу врожайність та якість насіння й дозволять удосконалити технологію їх вирощування. На основі одержаних експериментальних даних та виробничої перевірки можна сформулювати наступні основні висновки: 1. Серед досліджених синтетичних регуляторів росту (аналогів фітогормонів) при вирощуванні маточних рослин моркви істотні переваги над контролем і еталоном за посівними та продуктивними показниками мала індолілоцтова кислота: енергія проростання становила 44,1 %, лабораторна і польова схожості насіння – 74,8 і 64,9 % відповідно, урожайність маточних коренеплодів – 43,5 т/га. 2. Серед регуляторів росту загальностимулюючої дії кращі посівні показники насіння забезпечили Емістим С, Байкал ЕМ–1–У та бурштинова кислота. Енергія проростання при їх застосуванні становила відповідно 42,0 %, 44,6 і 42,0 %, лабораторна схожість – 76,7 %, 78,9 і 74,8 % та польова схожість – 62,9 %, 66,5 і 63,9 %. Урожайність коренеплодів на цих варіантах становила 43,2 – 44,3 т/га і була істотно вищою за еталон Марс–ЕL (42,6 т/га). 3. Марганець, мідь і молібден були кращими серед мікроелементів за показниками енергії проростання насіння – 43,2 – 44,2 %, лабораторної схожості насіння – 73,2–77,4 %, польової схожості – 63,4 – 65,7 % та урожайності – 43,9 – 44,3 т/га. 4. Проморожування насіння моркви позитивно впливало на енергію проростання, лабораторну та польову схожість. Найбільш ефективним був варіант з проморожуванням за температури –10 0С протягом 30 хв. при всіх експозиціях з відтаюванням: енергія проростання складала 52,9 – 58,2 %, лабораторна схожість – 85,3 – 86,2 %, польова схожість насіння – 71,4 – 74,1 %, урожайність маточників – 45,6 – 45,7 т/га при 39,2 т/га в контрольному варіанті. Прогрівання насіння при температурі 60 0С сприяло істотному підвищенню енергії проростання (на 11,6 %), лабораторної схожості насіння (на 14,5 %), польової схожості (на 13,0 %) %; урожайність маточників становила 42,1 т/га, в контролі – 38,7 т/га. 5. Проведені заходи та кращі з досліджених препаратів забезпечували більш раннє (на 2–4 доби) з’явлення сходів та наступний ріст і розвиток рослин. 6. Встановлено тісний кореляційний зв’язок між урожайністю коренеплодів моркви та лабораторною (r = 0,93) і польовою (r = 0,94) схожістю насіння, середній кореляційний зв’язок – між урожайністю та масою коренеплоду (r = 0,69), між урожайністю та кількістю листків (r = 0,69). 7. Встановлено істотне підвищення активності ферментів каталази на сьому добу пророщування насіння та поліфенолоксидази – на п’яту добу після обприскування листків моркви. 8. Найвищу достовірну насіннєву продуктивність моркви серед всіх досліджених варіантів забезпечили: індолілоцтова кислота – 571 кг/га, Емістим С – 574 кг/га, Байкал ЕМ–1–У – 581 кг/га, Дорсай (2 мл/л) – 571 кг/га, Юпітер (2 мл/л) – 580 кг/га, цинк – 568 кг/га, мідь – 565 кг/га та молібден – 574 кг/га. 9. Рістрегулюючі препарати та мікроелементи не погіршували посівні якості насіння, а в деяких випадках сприяли їх підвищенню. За показниками енергії проростання насіння, лабораторної схожості та маси 1000 насінин, кращими були індолілоцтова кислота, Емістим С, Байкал ЕМ–1–У, бурштинова кислота, Дорсай (2 мл/л), Юпітер (2 мл/л), цинк, мідь і молібден. Насіння з цих варіантів відповідало вимогам ДСТУ 2240. 10. Вихід здорових маточників після зберігання становив 75,9–76,4 %. Тобто, обробка моркви рістрегулюючими препаратами не чинила негативного впливу на збереженість коренеплодів. 11. Рістрегулюючі препарати, мікроелементи та термообробки сприяли істотному збільшенню кількості сухої речовини на 0,5–1,2 %, загального цукру – на 0,4–1,1 %, аскорбінової кислоти – на 0,3–0,7 мг/100 г, –каротину – на 0,2–0,9 мг/ 100 г. Вміст нітратів при цьому зменшувався. 12. За результатами ґрунтового контролю урожайність моркви в потомстві в межах сортової популяції, типовість та товарність за роками суттєво не відрізнялись і були близькими до еталонного зразка. 13. Згідно показників економічної ефективності вирощування маточників моркви доцільне за умови обробки насіння і рослин індолілоцтовою кислотою, Емістимом С, Байкалом ЕМ–1–У, бурштиновою кислотою, марганцем, міддю, молібденом і проморожування, які забезпечували рентабельність 58,4–64,4 % при собівартості нижчій за контроль. Коефіцієнт енергетичної ефективності в контролі дорівнював 0,90, за варіантами – 0,96–1,03. Вирощування насіння ефективно при обробці насінників моркви індолілоцтовою кислотою, Емістимом С, Байкалом ЕМ–1–У, бурштиновою кислотою, Дорсаєм (2 мл/л), Юпітером (2 мл/л), цинком, міддю, молібденом. Рентабельність при цьому становила 105,5–108,2 %. Собівартість 1 кг насіння зменшувалась з 35,2 грн. на контролі до 28,86–29,19 грн. Коефіцієнт енергетичної ефективності підвищувався відповідно з 1,13 до 1,16–1,18. |
