Анотація до роботи:

Присяжнюк О.І. Підвищення продуктивності гороху в умовах центральної підзони Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2006.

У дисертації викладено результати досліджень автора по визначенню особливостей формування і реалізації генетичного потенціалу продуктивності нових сортів гороху в онтогенезі залежно від їх взаємодії з прийомами технології вирощування й факторами довкілля. Обґрунтовано параметри моделей агрофітоценозів, що обумовлюють максимальну реалізацію біологічного потенціалу сортів гороху.

Вивчена продуктивність районованих і нових сортів гороху залежно від норм висіву. Встановлено закономірності росту і розвитку та фотосинтетичних процесів нових сортів залежно від впливу абіотичних факторів і агротехнічних прийомів.

При вирощуванні сортів Ароніс і Корал рекомендовано висівати відповідно 1,8 і 1,5 млн. схожих насінин/га.

У роботі наведені розрахунки енергетичної та економічної ефективності досліджених технологічних заходів. Подані дані про результати виробничих перевірок розроблених елементів технології.

1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання підвищення продуктивності гороху в умовах центральної підзони Лісостепу України, яке передбачає використання високопродуктивних сортів, адаптованих до умов довкілля, та оптимізацію густоти посіву. Завдання вирішувалось шляхом проведення польових дослідів, у яких визначено найбільш продуктивний генотип гороху, теоретично обґрунтовано оптимальну густоту.

2. Найбільш швидким шляхом підвищення врожайності гороху є впровадження у виробництво нових, інтенсивних, невилягаючих, придатних до прямого комбайнування сортів гороху Ароніс і Корал та відповідно до сорту оптимальних норм висіву – 1,8 і 1,5 млн. схожих насінин /га.

3. Між тривалістю вегетаційного періоду певного етапу органогенезу встановлено ряд кореляційних залежностей. Так, у сорту Ароніс тривалість вегетаційного періоду пов’язана з тривалістю першого (r_s=0,77) (формування конусу наростання і перших зачаткових листків) і десятого (r_s =0,78) (початкова диференціація зародка насіння, утворення проембріо і закладання сім’ядоль і конусу наростання бруньки насінини) етапів органогенезу, а у сорту Корал - першого (r_s =0,87), третього-четвертого (диференціація конусу наростання і формування осі суцвіття r_s =0,76) і п’ятого (формування органів квітки r_s =0,75).

4. Погодні умови впливають на швидкість проходження певних етапів онтогенезу. Зокрема, у сорту Ароніс на першому і другому етапах визначальними є середньодобова температура повітря (r_s = - 0,78 і - 0,70) і сума опадів (r_s =0,62 і 0,64); а третьому – сума активних температур (r_s =0,68); в цілому період вегетації детермінується лише першим періодом онтогенезу (r_s=0,74). Тривалість вегетаційного періоду сорту гороху Ароніс залежить від швидкості проходження ним першого і десятого етапів органогенезу, а сортів Уладівський харчовик і Корал – першого, третього-четвертого і п’ятого.

5. Кількість вологи, що необхідна на формування одиниці продукції, з підвищенням норм висіву зменшується. За норми висіву 0,6 млн. шт./га рослини витрачають води на формування зерна 100-120 мм /т, а за 2,1 млн. шт./га – 80-90 мм/т. Серед досліджуваних сортів Уладівський харчовик на формування одиниці продукції витрачає в середньому на 10 мм вологи більше, ніж інші сорти.

6. Загущення посівів сорту Ароніс сприяє зменшенню забур’янення (r=-0,96±0,10) і кількості уражених рослин (r=-0,69±0,27). Аналогічними зв’язками характеризуються також сорти Уладівський харчовик та Корал. Ступінь ураження вірусними патогенами з підвищенням норми висіву знижується.

7. Симбіотична активність сортів гороху залежить від площі живлення і наявності поживних речовин в ґрунті. Вона регулюється надходженням поживних речовин, що направляються рослиною до колоній бульбочкових бактерій.

8. Розмір асиміляційної поверхні визначається біологічними особливостями сортів; з підвищенням норми висіву площа листкової поверхні зростала в усіх сортів. З першого до дев’ятого етапів органогенезу площа листків і вусів рослин гороху збільшується, а з наступних – відбувається її поступове зменшення.

9. Максимальна урожайність у сорту гороху Ароніс формувалась за норми висіву 1,8 млн. шт. насінин /га (3,61 т/га), Уладівського харчовика - 1,2 млн. шт. /га (3,29 т/га) і Корал - за норми висіву 1,5 млн. шт./га життєздатних насінин (3,73 т/га).

10. Кількість насінин з рослини, бобів на рослині, фертильних вузлів, бобів на фертильному вузлі, насінин в бобі, загальної кількості вузлів, довжини фертильної частини рослини та маси 1000 насінин мають відповідний до переліку вклад в ознаку індивідуальної продуктивності сортів гороху - масу насіння з рослини. Похідна кількісних ознак - збиральний індекс - характеризує не тільки сортові особливості, а й густоту посіву. Для сортів гороху Уладівський харчовик і Корал зі збиральним індексом 51,4 і 51,8% оптимальною нормою висіву є відповідно 1,2 і 1,5 млн. шт. /га схожих насінин, для сорту Ароніс з індексом 50,7% - 1,8 млн. шт. /га.

11. Найвища економічна і енергетична ефективність вирощування сортів гороху Ароніс, Уладівський харчовик і Корал була за норм висіву відповідно 1,8; 1,2 і 1,5 млн. схожих насінин/га; умовно чистий прибуток і рівень рентабельності в цих варіантах становив відповідно 197,0, 176,3 і 200,5%, а КЕЕ - 3,47, 3,52 і 3,52.

Публікації автора:

1. Лич С.В., Присяжнюк О.І. Вплив густоти посіву на забур’яненість, ураження вірусними хворобами і продуктивність сортів гороху. // Науковий вісник Національного Аграрного університету. Випуск 86. – К.: 2005. – С. 98-102. (підготовка і проведення польових досліджень, аналіз матеріалів експерименту)

2. Ермантраут Е.Р., Кузь В.В., Присяжнюк О.І. Продуктивність міжсортових і міжвидових агрофітоценозів гороху. // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. – Кам'янець-Подільський. 2005. – С. 47-49. (підготовка і проведення польових досліджень, аналіз матеріалів експерименту)

3. Каленська С.М., Демидась Г.І., Ермантраут Е.Р., Іванівська Р.Т., Нідзельський В.А., Коваленко В.П., Юник А.В., Присяжнюк О.І. Особливості технології вирощування альфільних сортів гороху. Методичні рекомендації. – К.: Видавничий центр НАУ, 2005. – 71 с. (науковий пошук інформації, підготовка огляду літератури)

4. Ермантраут Е.Р., Присяжнюк О.І. Оптимізація густоти посівів для підвищення індивідуальної продуктивності рослин гороху. Науковий вісник Національного Аграрного університету. Випуск 91. – К.: 2005. – С. 52-60. (підготовка і проведення польових досліджень, аналіз матеріалів експерименту)

5. Ермантраут Е.Р., Присяжнюк О.І. Прогнозування продуктивності гороху. // Збірник наукових праць Інституту землеробства. Випуск 77. К.: 2005. – С. 76-82. (підготовка і проведення польових досліджень, аналіз матеріалів експерименту)