Анотація до роботи:

Цибулько В.А. Підвищення продуктивності соснових лісів Київського Полісся шляхом створення лісових культур на основі генетично покращеного насіння. Дисертацією є рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація. Український науково-дослідний інститут лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького Державного комітету лісового господарства України, Харків, 2004.

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню підвищення продуктивності соснових лісів Київського Полісся шляхом використання кращих природних популяцій і клонових плантацій, сортовипробування природних та штучних сортів-популяцій методами лісової селекції.

На основі дослідження генетичних резерватів встановлено, що для збереження генофонду сосни звичайної необхідне створення штучних насаджень із потомств плюсових дерев, кандидатами в які було відібрано 121 дерево.

В клонових насіннєвих плантаціях сосни звичайної Київської лісової науково-дослідної станції відібрано чотири кандидати в штучні сорти-популяції, які призначені для лісовирощування на Поліссі України.

Проведений аналіз шишок та насіннєвого матеріалу природних і штучних популяцій сосни звичайної Київського Полісся показав існування значного поліморфізму за такими ознаками, як форма апофізу шишок, колір шишок і насіння, що може використовуватися в наукових селекційних роботах.

Лабораторні дослідження насіння зі штучних популяцій показали, що воно відзначається високою якістю за всіма вивченими показниками.

Встановлено, що вирощування садивного матеріалу із генетично покращеного насіння доцільніше проводити в умовах закритого грунту.

Всім природним та штучним популяціям на початковій стадії онтогенезу притаманна мінливість росту, яка залежить як від спадкових властивостей, так і від впливу умов навколишнього середовища.

Лісові культури, створені із генетично покращеного насіння, у віці 20-24 років суттєво перевищують контроль за висотою. Перевищення за діаметром несуттєве, що вказує на більшу залежність приросту діаметрів від умов росту.

1. Проведені дослідження генетичних резерватів сосни звичайної Київського Полісся показали, що, не дивлячись на досить високу продуктивність соснових лісів, вони поступово втрачають свої властивості, про що свідчить висока частка ослаблених і сухостійних дерев. Для збереження генофонду сосни звичайної необхідно створювати штучні насадження із потомств плюсових дерев, кандидатами в які є відібрані 121 дерево.

2. Шишки із генетичних резерватів мають переважно пірамідальну (58%) та гачкувату (42%) форми апофізу, сіро-зелений (56%), коричневий (20%) та червоно-коричневий (24%) кольори; середні: довжину 4,3 см, ширину 2,1 см, масу 7,4 г. Шишки клонів плюсових дерев сосни звичайної мають переважно гачкувату (52%) та пірамідальну (42%) форму апофізу, сіро-зелений (57%), червоно-коричневий (23%) та коричневий кольори. Середня довжина шишок становить 4,6 см, ширина - 2 см, маса - 8 г. Штучно створена популяція з плюсових дерев Київського Полісся за ознаками шишок найбільш суттєво відрізняється від генетичних резерватів за формою апофізу.

3. Насіння плюсових дерев сосни звичайної генетичних резерватів та архіву клонів істотно відрізняються за кольором. Насіння генетичних резерватів переважно чорного (71%), коричневого (12%) і строкатого (12%) кольору, а клони плюсових дерев, на відміну від генетичних резерватів, мають насіння чорного й коричневого кольору, доля кожного з яких становить близько 40%.

4.Серед плюсових дерев сосни звичайної Київського Полісся є значний відсоток дерев із генетично обумовленою частковою стерильністю, який сягає 15%.

5. Насіння відібраних клонів сосни звичайної Київського Полісся відзначається високою якістю. Так, середня для клонів плюсових дерев енергія проростання насіння має однакову з їх лабораторною схожістю величину, яка сягає 90%. В цілому лабораторну схожість вище 80% мають 86% представлених на архівно-маточній плантації клонів плюсових дерев сосни.

6. За біометричними ознаками вирощені у розсаднику сіянці із генетично покращеного насіння й насіння сосни звичайної виробничого збору суттєво не відрізняються. Якість вирощуваних однорічних сіянців сосни звичайної залежить в першу чергу не від походження насіння, а від агротехніки їх вирощування та погодних умов.

7. Схожість насіння сосни звичайної з генетичних резерватів Київського Полісся в умовах закритого грунту є досить високою і за роки спостережень коливається в межах 83 – 87%. Це свідчить про те, що навіть старі резервати сосни мають високу якість насіння.

8. Сіянці з насіння клонів плюсових дерев, вирощені в умовах закритого грунту, за висотою істотно перевищують сіянці сосни звичайної з насіння генетичних резерватів та з насіння виробничого збору.

9. Вирощувати садивний матеріал сосни із генетично покращеного насіння найбільш доцільно в закритому грунті. Цим досягається ефективне використання насіння та високий вихід стандартного садивного матеріалу.

10. Сім’ї випробувальних культур, створених з насіння плюсових дерев, перевищують контрольні варіанти за висотою та діаметром і мають кращі показники якості стовбурів. Найбільша величина впливу генетичних факторів простежується на рості за висотою. За абсолютними значеннями вона найбільш суттєва у 5- та 10-річному віці (12%), у 15-річному віці зменшується до 5%, а у 24-річному віці становить 8%. Відповідно і перевищення за висотою є найбільшим у 5-річному віці – 15%, з віком поступово зменшується і у 24-річному віці становить лише 4%. Тому попередню оцінку росту потомств плюсових дерев слід проводити до 10-річного віку, коли генетична складова дисперсії ознак є найбільшою.

11. Попередній відбір плюсових дерев у випробувальних культурах необхідно проводити після проходження насадженням першого етапу диференціації дерев, який у випробувальних культурах, створених за схемою 3х1м, настає у віці 15–20 років.

12. За результатами проведених досліджень у випробувальних культурах відібрано 60 плюсових дерев, які доцільно використати при створенні плантацій сосни другого порядку.

Результати проведених досліджень дають підстави рекомендувати виробництву наступне:

- відтворення генетичних резерватів сосни звичайної в умовах Київського Полісся необхідно проводити шляхом створення штучних насаджень із потомств плюсових дерев, кандидатами в які є відібрані нами 121 дерево;

- для створення лісових культур сосни звичайної необхідно використовувати садивний матеріал, вирощений з насіння клонів, представлених на клоново-насіннєвих плантаціях;

- вирощувати садивний матеріал сосни звичайної з генетично покращеного насіння необхідно в закритому грунті. Цим досягається ефективне використання насіння та високий вихід стандартного садивного матеріалу.

Публікації автора:

1. Цибулько В.А., Шлончак Г.А., Шлончак Г.В., Митроченко В.В., Досвід створення та перспективи постійної лісонасіннєвої бази сосни звичайної в Київському Поліссі // Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі України / Наукові праці Поліського філіалу УкрНДІЛГА.- Житомир: Волинь, 1999.- Вип. 6.- С. 114-121. (Збирання, обробка та аналіз матеріалу, написання).

2. Цибулько В.А., Шлончак Г.А., Зібцева О.В., Шлончак Г.В. Перспективи підвищення продуктивності лісів Полісся шляхом застосування генетичних методів // Науковий вісник Національного аграрного університету.-2000.-Вип.25.- С.219-224. (Ідея статті, обробка та аналіз матеріалу).

3. Цибулько В.А., Шлончак Г.А. Генетичні резервати сосни звичайної в Київському Поліссі та перспективи їхнього використання // Науковий вісник Національного аграрного університету.-2000.-Вип.27.- С.189-196. (Збирання, обробка матеріалу).

4. Цибулько В.А., Шлончак Г.А., Зібцева О.В., Шлончак Г.В. Вивчення генетичних резерватів сосни звичайної по об’єднанню “Київліс” // Науковий вісник Національного аграрного університету.-2001.-Вип.46.- С.186-192. (Збирання, обробка та аналіз матеріалу, написання).

5. Цибулько В.А., Шлончак Г.А., Митроченко В.В., Зібцева О.В., Шлончак Г.В. Морфологічна і біометрична характеристика шишок та насіння республіканського архіву клонів сосни звичайної // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: Майдан, 2002. – Вип. 102. С. 93-97. (Збирання, обробка та аналіз матеріалу, формулювання висновків).

6. Цибулько В.А., Шлончак Г.А., Зібцева О.В., Митроченко В.В., Шлончак Г.В. Характеристика шишок і насіння резерватів сосни звичайної різних типів умов місцезростання в Київському Поліссі // Лісова типологія в умовах сталого розвитку лісового господарства України: Матеріали Восьмих Погребняківських читань м. Харків, 3-5 жовтня 2002 р. – Харків, 2002. – С. 168-171(Аналіз матеріалу, написання).

7. Цибулько В.А., Шлончак Г.А., Зібцева О.В., Митроченко В.В., Шлончак Г.В. Посівні властивості сосни звичайної Pinus silvestris L. республіканського архіву клонів // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: Майдан, 2003.- Вип.. 104.- С. 80-83 (Збирання, аналіз матеріалу, написання)