Анотація до роботи:

Іршак Р. К. Підвищення продуктивності злаково-бобових травосумішок на еродованих землях, трансформованих із ріллі, в Лісостепу західному.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. – Вінницький державний аграрний університет, Інститут кормів УААН – Вінниця, 2009 р.

У дисертації викладено результати трирічних досліджень, які проведено у Лісостепу західному, з визначення закономірностей формування еколого-біологічної структури злаково-бобових травостоїв і розробки технологічних прийомів підвищення їх продуктивності.

На темно-сірих опідзолених сильнозмитих ґрунтах вивчено вплив різних передпосівних обробітків ґрунту, рівнів удобрення та стимуляторів росту на видовий склад, еколого-біологічні особливості та продуктивні властивості рослинних угруповань, якість трав’яного корму. Розроблено технологічні прийоми застосування біостимуляторів росту рослин для підсилення процесу азотфіксації в кореневій зоні багаторічних трав, більш інтенсивного надходження біологічного азоту в рослини, підвищення урожайності злаково-бобових травостоїв, якості корму.

Розраховано економічні та енергетичні показники застосування розроблених технологічних прийомів створення високопродуктивних травостоїв на еродованих ґрунтах за рахунок підвищення ефективності використання на них бобових багаторічних трав - важливого фактора підвищення білковості кормів та залучення в біологічний кругообіг екосистем симбіотичного азоту.

У дисертаційній роботі зроблено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання для умов Лісостепу західного, що виявляється в удосконаленні структурно-функціональної організації сіяних злаково-бобових ценозів на ерозійно небезпечних схилових землях, виведених з активного обробітку, а також способів передпосівного обробітку ґрунту та удобрення для збільшення виробництва високоякісних кормів, що є важ-ливою основою рентабельного ведення тваринництва.

1. Найбільший збір сухої речовини (9,3 т/га) забезпечила травосумішка, в склад якої було введено тимофіївку лучну, мітлицю велетенську, кострицю східну, пажитницю багаторічну, конюшину лучну, конюшину гібридну, люцерну посівну, при сівбі після основного обробітку ґрунту фрезою на стерньовому попереднику з удобренням N₆₀Р₆₀К₉₀.

2. На всіх фонах удобрення із застосуванням стимуляторів росту урожайність сухої маси травостою зростала порівняно до контролю (без удобрення) на 20,3 – 42,7% або на 1,51 – 3,17 т/га, найвищий показник її (10,60 т/га) був на варіанті з обробкою насіння мікрогуміном, де удобрювали травостій в дозі N₉₀Р₆₀К₉₀.

3. Найсприятливіші умови формування щільності травостою встановлено на варіанті, де проводили фрезування і висівали травосумішку, що складалася з тимофіївки лучної, мітлиці велетенської, костриці східної, пажитниці багаторічної, конюшини лучної, конюшини гібридної, люцерни посівної, в даному випадку вона становила в першому укосі 1680 пагонів на 1 м².

4. За ботанічним складом найбільше бобових багаторічних трав у першому (75%) і в третьому циклі (80,4%) було на варіанті, де удобрювали злаково-бобовий травостій фосфорно-калійними добривами.

5. Кормова маса злаково-бобових травостоїв характеризується високою якістю, в 1 кг абсолютно сухої речовини міститься 0,62 – 0,74 кормових одиниць із забезпеченням кожної 130-170 г перетравного протеїну. Співвідношення між мінеральними елементами (Са : Р), перетравним протеїном і безазотистими органічними речовинами знаходиться в оптимальних межах.

Збір кормових одиниць і перетравного протеїну був прямо пропорційним збору сухої речовини.

6. Різні травосумішки по-різному нагромаджували сирого протеїну та білка. Найбільший вміст сирого протеїну в сухій масі виявлено на варіанті, де травостій удобрювали в дозі N₉₀Р₆₀К₉₀ + мікрогумін (19,86%), а кількість білка при цьому дорівнювала 15,11%.

7. Частка клітковини і жиру в кормі в основному залежала не від складу травосумішки, а від внесених доз мінеральних добрив та стимуляторів росту. Найвищий вміст клітковини (31,21%) відзначено на контролі без удобрення, а жиру (2,64%) – на варіанті, де травостій удобрювали в дозі N₉₀Р₆₀К₉₀ + мікрогумін.

8. За мінеральним складом рослинна маса злаково-бобових травостоїв при різному удобренні достатньо забезпечена фосфором (1,04-1,35%), калієм (2,05 – 2,42%) і кальцієм (0,60 – 0,99%). У цілому зольних елементів було найбільше (11,13 – 11,23%) на варіантах, де вносили фосфорно-калійні добрива Р₆₀К₉₀ з використанням стимуляторів росту емістиму С і мікрогуміну.

9. Поживність корму залежала від складу травосумішки. Найбільше протеїнове співвідношення відзначено на злаково-бобовому травостої, удобреному фосфорно-калійними добривами в дозі Р₆₀К₉₀ (4,2 – 4,3).

10. Під сіяними лучними травостоями у пласті грунту 0 – 20 см на варіантах, де проводили удобрення в дозі Р₃₀К₄₅ і Р₆₀К₉₀ з додаванням емістиму С, накопичується 16,9 – 17,9 т/га кореневої маси.

11. Найбільш економічно вигідним на еродованих землях, виведених із ріллі на консервацію, є вирощування злаково-бобових травосумішок з передпосівним обробітком ґрунту фрезою в три сліди та удобренням N₆₀Р₆₀К_90, де рівень рентабельності становить 212 грн/га, в даному випадку був найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності і складав 8,7.

Публікації автора:

1. Іршак Р. К. Вплив удобрення і стимуляторів росту на якість та поживність зеленої маси сіяних трав / Р. К. Іршак // Корми і кормовиробництво. – Вінниця: Діло, 2006. – Вип. 58. – С. 60 – 65.

2. Іршак Р. К. Продуктивність та якість корму залежно від способів обробітку ґрунту та травосумішок / Р. К. Іршак, Я. І. Мащак // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – Львів: Оброшино, 2006. – Вип. 48, Ч. 1. – С. 61-66 (автором розроблено методику, проведено аналіз одержаних даних).

3. Іршак Р. К. Продуктивність злаково-бобових травосумішок залежно від обробітків ґрунту на еродованих землях, виведених із ріллі / Р. К. Іршак, Я. І. Мащак, Л. М. Любченко // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького. – Львів, 2006. – Т. 8, № 2 (29), Ч. 3. – С. 93-96 (планування досліджень, аналіз одержаних даних).

4 Мащак Я. І. Вплив удобрення та регуляторів росту на продуктивність злаково-бобового травостою / Я. І. Мащак, Р. К. Іршак // Вісник Львівського державного аграрного університету. Агрономія. – Львів, 2006. – № 10. – С. 186-189 (проведення дослідів, аналіз даних, оформлення статті).

5. Мащак Я. І. Резерви природних лук Карпат / Я. І. Мащак, С. М. Тимчишин, С. І. Сметана, Р. К. Іршак // Проблеми агропромислового комплексу Карпат. – 2007. - № 15 – 16. – С. 18 – 21 (аналіз даних, оформлення статті).

6. Мащак Я. І. Зміна ботанічного та видового складу травостою під впливом удобрення і стимуляторів росту / Я. І. Мащак, Л. М. Любченко, Р. К. Іршак, М. В. Люшняк, О. В. Люшняк // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – Львів: Оброшино, 2008. – Вип. 50, Ч. 2. – С. 85 – 90 (проведення дослідів, аналіз даних, оформлення статті).