1. Розроблено спосіб підвищення водостійкості асфальтобетону при уведенні добавок ПАР до складу асфальтобетону не в суміші з бітумом, як це звичайно здійснюється, а у складі активованого мінерального порошку, з урахуванням рекомендацій щодо дозування ПАР у складі активатору мінерального порошку. 2. Запропоновано прискорений метод оцінки адгезійних властивостей бітумів і бітумів з добавками ПАР, який полягає у визначенні ступеню гідрофобності фракції кварцового мінерального порошку 0,16…0,315 мм, обробленої 0,3 % активатора за масою, і показує існування оптимального вмісту ПАР у складі активуючої суміші обробленого нею мінерального порошку. 3. Показана можливість перерозподілу частини надлишкової кількості ПАР зі складу активуючої суміші активованих мінеральних порошків на поверхню заповнювачів асфальтобетону, що контактують з цими порошками. 4. Встановлено оптимальний вміст катіоноактивних ПАР у активуючий суміші активованого кварцового мінерального порошку і аніоноактивних ПАР в активуючий суміші активованого вапнякового мінерального порошку за результатами визначення фізико-механічних властивостей асфальтов’яжучих та асфальтобетонів, які складають відповідно 0,7…1,5 та 2,5…5 % за масою. З урахуванням можливого перерозподілу частини ПАР зі складу активатору на поверхню зерен заповнювачів асфальтобетону і до складу бітуму, дозування ПАР може досягати 4 % від маси активатору у випадку катіоноактивних ПАР і 10 % - аніоноактивних. Це значно менше, ніж передбачено рекомендаціями ГОСТ 16557-78. 5. Для економного витрачання ПАР у асфальтобетоні запропоновано використовувати комбіновані активовані мінеральні порошки, які одержують змішуванням активованого та неактивованого мінеральних порошків в різних кількісних співвідношеннях, наприклад, у співвідношенні 1:1 за масою. Вміст ПАР у складі активованої частині мінерального порошку може бути в цьому випадку прийнято вище оптимального вмісту, з урахуванням перерозподілу частини надлишкової кількості ПАР на поверхню неактивованого мінерального порошку і заповнювачів асфальтобетону. 6. Запропонована формула для розрахунку середньої товщини бітумних плівок (плівок активатору) на поверхні частинок вузьких фракцій активованого мінерального порошку. Розрахунки, що виконані з використанням цієї формули, показали, що зі зменшенням розмірів мінеральних частинок середня товщина бітумних плівок (плівок активатору) на їх поверхні зменшується, а доля активатору, з урахуванням збільшення вмісту дрібних фракцій у складі активованого мінерального порошку, збільшується. 7. Визначено, що агрегування мінерального порошку у асфальтов’яжучому та асфальтобетоні зменшує реальну поверхню взаємодії в них мінерального порошку з бітумом. Запропоновано визначати коефіцієнт агрегування мінерального порошку у складі асфальтов’яжучого за величиною зміни витрати бітуму у асфальтов’яжучому зі зростанням питомої площі поверхні мінерального порошку. Показано, що водостійкість асфальтових матеріалів зі збільшенням дисперсності мінеральних порошків у їх складі, особливо порошків з кислих гірських порід, знижується, внаслідок збільшення агрегування мінеральних порошків. 8. Визначена відсутність хімічної взаємодії у системі бітум – катіоноактивна ПАР (УДОМ-1 або CECABASE-260) – кварцовий мінеральний порошок за результатами досліджень з допомогою ІЧ – спектрофотометру SPECORD – 75 IR. 9. Показано деяке зниження температури розм’якшення асфальтов’яжучих при малих концентраціях у них мінерального порошку і суттєве зростання цього показнику при високих концентраціях порошку. При цьому істинна в’язкість асфальтов’яжучих за результатами випробувань у пластовіскозиметрі ПВР-2 зростає зі збільшенням концентрації порошку при усіх температурах випробування як при відсутності у бітумі добавок ПАР, так і при їх наявності. 10. Собівартість 1 тонни асфальтобетонної суміші типу Б при уведенні 4 % катіоноактивної ПАР у складі активатору мінерального порошку і зменшенні витрати в’яжучого більш, ніж на 5 % у порівнянні з початковою сумішшю, знижується на 7,05 грн за рахунок економії витрати ПАР приблизно на 60...70%. Загальний вміст дисертаційної роботи викладено у таких публікаціях: 1. Космин А.В., Синан Садек Ахмед. Влияние дисперсности активированного минерального порошка на степень его гидрофобности // Вестник Харьковского государственного автомобильно-дорожного технического университета - Харьков, № 12-13 -2000 – С. 158-161. 2. Космин А.В., Синан Садек Ахмед. Степень гидрофобности узких фракций минерального порошка с катионоактивными ПАВ в составе активирующей смеси//Материалы международной научной конференции «Автомобильный транспорт и дорожное хозяйство на рубеже третьего тысячелетия»-: Харьковский государственный автомобильно-дорожный технический университет, 2000. –С.69-70. 3. Синан Садек Ахмед. Определение толщины пленки активатора на поверхности частиц минерального порошка разной крупности // Вестник Харьковского государственного автомобильно-дорожного технического университета - Харьков, № 15-16 - 2001 – С. 87-90. 4. Космин А.В., Синан Садек Ахмед. Температура размягчения асфальтовяжущих различной концентрации с известняковым и кварцевым минеральными порошками//Автомобільні дороги і дорожнє будівництво, Київ, № 62 - 2001. –С. 112-116. 5. Космин А.В., Синан Садек Ахмед. Влияние способа введения добавок ПАВ на свойства асфальтобетона// Вестник Харьковского государственного автомобильно-дорожного технического университета - Харьков, № 17 - 2002 – С. 97-101. 6. Космин А.В., Синан Садек Ахмед. Влияние агрегирования минерального порошка на свойства асфальтовяжущего // Вісник Донбаської державної академії будівництва і архітектури – Донецьк, № 32 - 2002 – С. 53-57. 7. Космин А.В., Синан Садек Ахмед. Определение количества асфальтобетонной смеси для получения заданного объема асфальтобетона // Вісник Донбаської державної академії будівництва і архітектури – Донецьк , № 32- 2002 – С. 58-60. Особиста участь здобувача в роботах, опублікованих разом зі співавторами. Усі основні результати дисертаційної роботи отриманні автором самостійно. У публікаціях автором виконано: розроблено методику прискореної оцінки адгезійних властивостей бітумів і їх сумішей з добавками ПАР відносно різних кам’яних матеріалів [1,2]; вивчено вплив складу та дисперсності активованих мінеральних порошків та їх вузьких фракцій на фізико-механічні властивості асфальтов’яжучих [4,6]; вивчено вплив способу уведення добавок ПАР на фізико-механічні властивості асфальтобетону [5] ; запропоновано визначати масу асфальтобетонної суміші для одержання певного об’єму асфальтобетону [7]. | 