Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Кардіологія


Cиволап Віталій Вікторович. Післяінфарктне ремоделювання серця: діагностика та довготривале лікування : Дис... д-ра наук: 14.01.11 - 2004.



Анотація до роботи:

Сиволап В.В. “Післяінфарктне ремоделювання серця: діагностика та довготривале лікування”.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска АМН України, м.Київ, 2004.

Дисертацію присвячено питанням поліпшення віддаленого прогнозу і клінічного стану хворих, що перенесли Q-інфаркт міокарду, клініко-інструментальному вивченню особливостей формування дисфункції міокарду, впливу імунозапальних зсувів на ремоделювання серця. Доведено, що прогресування дисфункції та ремоделювання пов’язано із віком хворих, масою міокарду, фракцією викиду, діастолічною функцією ЛШ, порушеннями ритму і провідності, метаболічними та імунозапальними зсувами, які призводять до змін геометрії порожнин, систолічної та діастолічної функції серця. Окреслені критерії “адаптивного” ремоделювання і додаткового типу діастолічного наповнення ЛШ. Довготривале застосування -блокатора (метопролола), інгібітора АПФ (еналаприлу малеата), нітрата (ізосорбіду динітрата), аспірина супроводжується гальмуванням та регресією патологічного ремоделювання серця, поліпшенням діастолічної функції ЛШ. Основні результати роботи впроваджено в практичну охорону здоров’я.

  1. У дисертації подано теоретичне узагальнення і досягнуто нове вирішення наукової проблеми - на підставі з’ясування механізмів структурної перебудови, формування систолічної, діастолічної дисфункції міокарда, ролі цитокінів та імунного запалення підвищено ефективність діагностики ремоделювання серця, розладів діастолічного наповнення лівого шлуночка та відновлювального лікування хворих, що перенесли Q-інфаркт міокарда.

  2. У хворих, які перенесли Q-ІМ, виникає ремоделювання серця (77,9%), систолічна (41,8%) та діастолічна (77,9%) дисфункція міокарда лівого шлуночка, активація синтезу С-реактивного протеіну, порушення імунологічного стану, клінічно вирізняється стенокардія (5,0%), порушення ритму (екстрасистолія – шлуночкова (8,0%), надшлуночкова (11,0%), фібріляція шлуночків (3,0%)), провідності (блокади ніжок пучка Гису (14,0%), АВ-блокади (6,0%)), формування післяінфарктного кардіосклерозу, хронічної аневризми серця (8,6%), прогресування серцевої недостатності.

  3. Післяінфарктне ремоделювання серця найбільш виражено у хворих з ФВ<45%, а також у пацієнтів старше 40 років, і характеризується дилатацією порожнин серця, гіпертрофією міокарда (на 4,9%), збільшенням міокардіального стресу (на 6,0%), зменшенням глобальної (на 66,8%) і локальної (на 83,6%) скоротності, зміною “еліпсоїдної” конфігурації ЛШ у “сферичну”, перебудовою фазової структури діастоли і діастолічного наповнення шлуночків, прогресуванням систолічної і діастолічної дисфункції серця.

  4. Післяінфарктне ремоделювання серця супроводжується формуванням розладів діастолічного наповнення ЛШ за типом “порушеної релаксації” у 53,6%, за “псевдонормальним” типом у 20,7%, за “рестриктивним” типом у 3,6%, і збереженням діастолічної функції ЛШ в 22,1% випадків.

  5. Для хворих з метаболічними порушеннями (індекс Кетле>25 кг/м2, гіперінсулінемія, гіперхолестеринемія), які перенесли Q-ІМ, характерне більш значуще, у порівнянні з пацієнтами без метаболічних порушень, прогресування гіпертрофії міокарда, збільшення ВМН (на 7,8%), формування “псевдонормального” типу діастолічного наповнення ЛШ.

  6. Процеси ремоделювання на 4-ому тижні Q-ІМ асоціюються з достовірним підвищенням вмісту СРП, зменшенням концентрації ФНП-, формуванням імунопатологічного стану, що характеризується змінами клітинної (збільшення абсолютної кількості лейкоцитів - на 32,9%, переважно за рахунок лімфоцитів - на 35,2%, Т-загальних - на 35,7%, Т-супресорів теофілінчутливих - на 42,9%, В-лімфоцитів - на 53,6%, О-лімфоцитів - на 34,0%, Т-ауто-лімфоцитів - на 27,3%) і гуморальної (підвищення вмісту циркулюючих імунних комплексів - на 49,2%, титру комплементу - на 40,0%) ланок імунітету. Виявлено прямий кореляційний зв'язок рівня СРП із КСО, КДО, РЛПс, що свідчить про участь запалення в процесах ремоделювання лівих відділів серця. Найбільш істотне збільшення рівня СРП відзначалося в хворих з передньою локалізацією інфаркту міокарда, хронічною аневризмою серця, симптомною дисфункцією міокарда ЛШ.

  7. Під впливом лікування протягом року бета-блокатором (метапрололом 100 мг/добу), інгібітором АПФ (еналаприлом 20 мг/добу), аспірином (100 мг/добу) хворих, які перенесли Q-ІМ, спостерігалося достовірне зниження рівня СРП (на 70,0%), підвищення вмісту ФНП- (на 81,0%), зменшення абсолютної кількості лейкоцитів (на 65,8%), лімфоцитів (на 18,6%), Т-загальних лімфоцитів (на 17,5%). Виявлено кореляційні зв'язки ФНП- з КСО, КДО, ІОМ, і СРП із КСО, КДО, РЛПс, що свідчить про збереження впливу запалення і цитокінів на процеси пізнього ремоделювання ЛШ на тлі медикаментозної терапії та потребує корекції.

  8. Несприятливими факторами, що сприяють виникненню пароксизмальної фібріляції передсердь є дилатація порожнини ЛШ(на 26,0%) і ЛП (на 14,6%), гіпертрофія міокарда ЛШ (на 14,1%), збільшення ВМН (на 12,7%), зменшення впливу парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи на регуляцію діяльності серця (зниження SDANN на 29,7% і збільшення LF на 33,9%).

  9. Разове внутрішньовенне введення 450 мг аміодарону супроводжується відновленням синусового ритму у хворих, які перенесли Q-ІМ, з пароксизмальною формою фібриляції передсердь у 40,0% випадків та сприяє збереженню вегетативного балансу регуляції серцевого ритму, що підтверджується кореляційною залежностю ЧСС і показників ВРС (SDANN (r=-0,64; r1=-0,85), RMSSD (r=-0,63; r1=-0,86), LF (r=0,39; r1=0,87), HF (r=0,41; r1=0,83)).

  10. Післяінфарктне ремоделювання у хворих з АВ-блокадами високих градацій характеризується достовірним зменшенням КСО (на 17,7%), збільшенням КДО (на 31,6%), УО (на 44,9%), середнього тиску в легеневій артерії (на 56,6%) і формуванням “псевдонормального” типу діастолічної дисфункції ЛШ, зменшенням ролі систоли правого передсердя (на 34,2%), появою систолічної і діастолічної мітральної і трикуспідальної регургітації.

  11. Застосування аспірину протягом року та нітровазодилататорів у хворих, які перенесли Q-ІМ, супроводжується прогресуванням патологічного ремоделювання (збільшення КСО на 28,5%, гіпертрофія міокарда на 10,3%), систолічною дисфункцією ЛШ (зниженням ФВ на 18,0%) і формуванням діастолічної дисфункції “псевдонормального” типу протягом 6-ти місяців, з наступною трансформацією в тип “порушеної релаксації”.

  1. Включення в комплексну терапію хворих, які перенесли Q-ІМ, в-блокатора (метопролола 100 мг/добу) супроводжується більш значущим уповільненням процесів ремоделювання, збільшенням скоротливості міокарда (Vcf на 90,3%, ФВ на 70,4%), трансформацією “псевдонормального” профілю діастолічного наповнення в тип “порушеної релаксації” вже на 3-ому місяці лікування.

  2. Застосування в-блокатора (метопролола 100 мг/добу) та антагоніста кальцію дигідропіридинового ряду пролонгованої дії (корінфару ретард 20 мг/добу) позитивно впливає на процеси патологічного постінфарктного ремоделювання серця (зменшення гіпертрофії ЗСЛШ на 7,9%) і систолічну функцію (збільшення СІ на 30,5%) переважно у хворих з низькою вихідною ФВ і не має істотного впливу на діастолічну функцію ЛШ незалежно від вихідної систолічної функції ЛШ.

  3. Включення до комплексу терапії інгібітора АПФ (еналаприла 20 мг/добу) та в-блокатора (метопролола 100 мг/добу) супроводжується гальмуванням процесів патологічного ремоделювання серця, найбільш виражене у хворих з вихідною низькою ФВ, через 6 місяців лікування, і характеризується істотним зменшенням об'ємів (КСО на 48,1%, КДО на 44,3%), індексу “сферичності” (на 11,4 %), ВМН (на 33,2%), збільшенням скоротності (на 25,8%), зворотним розвитком гіпертрофії ЛШ (на 36,0%). У хворих зі збереженою вихідною ФВ спостерігалося помірне зниження скоротності міокарда (на 23,3%) на тлі істотних змін показників ремоделювання тієї ж спрямованості, що й у хворих з вихідною зниженою ФВ. Незалежно від вихідної ФВ ЛШ відзначена трансформація “псевдонормального” типу діастолічної дисфункції ЛШ у тип “порушеної релаксації”.

Публікації автора:

  1. Сыволап В.В. Влияние длительной терапии бета-блокаторами на клиническое течение, систолическую и диастолическую функции сердца у больных, перенесших Q-инфаркт миокарда.// Запорожский мед. журнал.-2001.-№3-4(10).-С.16-19.

  2. Сиволап В.В. Про взаємозв’язок надлишкової маси тіла, гіперінсулінемії, морфо-функціональних показників лівого шлуночка у хворих, що перенесли Q-інфаркт міокарду.// Науковий вісник Ужгородського університету, серія медицина.-2001.-Випуск 15.-С.98-101.

  3. Сыволап В.В. Особенности патологического ремоделирования левого желудочка в раннем постинфарктном периоде у больных с метаболическими нарушениями и гипергликемией.// Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики.-2001.-Випуск VII.-С.275-280.

  4. Сиволап В.В. Вплив тривалої терапії нітровазоділатарорами і аспірином на клінічний плин, систолічну, діастолічну функції та ремоделювання серця у хворих, що перенесли Q-інфаркт міокарда.// Науковий вісник Ужгородського університету, серія медицина.-2002.-Випуск 17.-С.107-111.

  5. Сиволап В.В. Динаміка відновлення систолічної та діастолічної функції серця у хворих інфарктом міокарда після тромболітичної терапії при тривалому спостереженні.// Науковий вісник Ужгородського університету, серія медицина.-2002.-Випуск 18.-С.156-161.

  6. Сыволап В.В. Влияние длительного применения атенолола и нифедипина на систолическую функцию сердца у больных, перенесших Q-инфаркт миокарда.// Вісник проблем біол. і мед.-2002.-№7-8.-С.59-64.

  7. Сыволап В.В. Влияние эналаприла малеата и метопролола на ремоделирование и дисфункцию сердца у больных, перенесших Q-инфаркт миокарда, при длительном применении.// Вісник Сумського державного університету.-2003.-№7(53).-С.191-198.

  8. Сыволап В.В. Клиническая эффективность амиодарона и его влияние на вариабельность ритма сердца, периферическую гемодинамику при персистирующей форме фибрилляции предсердий в подостром периоде инфаркта миокарда.// Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. -2003.-Випуск X.-С.274-279.

  9. Сыволап В.В. Кардиопротекторное и антигипертензивное действие ингибитора АПФ эналаприла малеата в раннем постинфарктном периоде при применении аспирина.// Вісник Вінницького державного медичного університету.-2003.-№7(2/1).-С.577-578.

  10. Сыволап В.В. Особенности внутрисердечной гемодинамики и диастолической функции у пациентов с ишемической болезнью сердца с полной атриовентрикулярной блокадой до и после электростимуляции в режиме VVI. // Українский медичний часопис.-2003.-№1(33).-С.75-78.

  11. Сыволап В.В. Фактор некроза опухолей-, С-реактивный белок, показатели клеточного и гуморального иммунитета у больных, перенесших Q-инфаркт миокарда. // Запорожский мед. журнал.-2003.-№2(18).-С.1-6.

  12. Сыволап В.Д., Сыволап В.В. Антигипертензивная активность и влияние ингибитора АПФ эналаприла малеата в раннем постинфарктном периоде на ремоделирование, систолическую и диастолическую функцию левого желудочка при применении аспирина.// Запорожский мед. журнал.-2003.-№1(17).-С.22-25. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено обстеження хворих, статистичну обробку та аналіз одержаних даних, підготовлено статтю до друку).

  13. Сыволап В.Д., Сыволап В.В. Влияние комбинаций лекарственных препаратов на клиническое течение и отдаленный прогноз у больных, перенесших Q-инфаркт миокарда.// Запорожский мед. журнал.-2003.-№5(20).-С.13-16. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено обстеження хворих, статистичну обробку та аналіз одержаних даних, підготовлено статтю до друку).

  14. Дзяк Г.В., Сиволап В.В. Післяінфарктне ремоделювання серця і дисфункція міокарду, вплив довготривалої медикаментозної терапії. // Медичні перспективи. 2004.-№1.-С.7-9. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено обстеження хворих, статистичну обробку та аналіз одержаних даних, підготовлено статтю до друку).

  15. Сыволап В.Д., Михайловская Н.С., Сыволап В.В., Полевая И.В. Влияние ренитека на диастолическую функцию левого желудочка у больных острым инфарктом миокарда.// Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики.-1997.-Випуск I.-С.288-292. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено обстеження хворих, комп’ютерний аналіз структурно-функціональних параметрів серця, статистичну обробку даних, підготовлено статтю до друку).

  16. Сиволап В.Д., Пивовар С.М., Сиволап В.В. Динаміка показників клітинної та гуморальної ланок імунітету при неускладненому перебігу Q-інфаркту міокарда. // Медичні перспективи.-1998.-Т ІІІ, №3.-С.37-39. (Здобувачем особисто запропоновано план обстеження, проведено клінічне, лабораторно-інструментальне обстеження, аналіз і статистична обробка одержаних даних, зроблені висновки, підготовлено статтю до друку).

  17. Сыволап В.Д., Михайловская Н.С., Сыволап В.В., Лашкул З.В. Влияние ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента на показатели внутрисердечной гемодинамики и функциональное состояние левого желудочка у больных с инфарктом миокарда.// Укр. кард. журнал.-1998.-№4.-С.10-12. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено дослідження, аналіз та статистичну обробку одержаних даних, підготовлено статтю до друку).

  18. Сыволап В.Д., Михайловская Н.С., Сыволап В.В., Пивовар С.Н., Еремеев В.Г., Бондаренко А.П. Диагностика и медикаментозная коррекция раннего постинфарктного ремоделирования левого желудочка.// Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. -1998.-Випуск II.-С.218-223. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено літературний пошук, обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку одержаних даних, підготовлено статтю до друку).

  19. Сыволап В.Д., Бессарабова И.В., Каленский В.Х., Сыволап В.В., Якушева Н.С., Пивовар С.Н. Допплерэхокардиография в оценке функции сердца при инфаркте миокарда правого и различной степени поражения левого желудочка.// Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики.-1998.-Випуск II.-С.214-217. (Здобувач особисто склав план статті, провів обстеження хворих, статистичний аналіз одержаних результатів, підготував статтю до друку).

  20. Cиволап В.Д., Пивовар С.М., Лашкул З.В., Сиволап В.В., Михайловська Н.С. Кореляційно-статистичний взаємозв’язок динаміки сегмента ST ЕКГ і деяких гуморальних факторів крові, показників морфофункціонального стану лівого шлуночка під час лікування хворих інфарктом міокарду кабікіназою.// Вісник наукових досліджень.-1999.-№2.-С.85-87. (Здобувач особисто склав план статті, провів обстеження хворих, статистичний аналіз одержаних результатів, підготував статтю до друку).

  21. Сыволап В.Д., Пивовар С.М., Сыволап В.В. Динамика показателей клеточного и гуморального иммунитета под влиянием стрептокиназы у больных с инфарктом миокарда.// Укр. кард. журнал.-2000.-№1-2.-С.28-30. (Здобувач провів клінічне обстеження хворих, відбір пацієнтів для проведення дослідження, статистичне опрацювання та аналіз одержаних результатів).

  22. Сиволап В.Д., Пивовар С.М., Сиволап В.В. Імунна реактивність при інфаркті міокарда з перикардіальним випотом.// Буковинський медичний вісник.-2000.-№2.-С.100-105. (Здобувачем особисто запропоновано план співставлення клініко-лабораторних, інструментальних показників, проведено клінічне обстеження, статистичний аналіз взаємозв’язку морфометричних та імунологічних параметрів, підготовлено статтю до друку).

  1. Сыволап В.Д., Михайловская Н.С., Сыволап В.В. Влияние эналаприла (ренитека) и симвастатина (зокора) на структурно-функциональные параметры левого желудочка у больных с крупноочаговым инфарктом миокарда.// Укр. кард. журнал.-2001.-№2.-С.21-25. (Здобувач особисто склав план статті, провів обстеження хворих, статистичний аналіз одержаних результатів, підготував статтю до друку).

  2. Деклараційний пат. 61479А Україна, МКІ А 61 В5/02. Cпосіб диференційної діагностики діастолічної дисфункції лівого шлуночка: Пат. 61479А Україна, МКІ А61В5/02 В.В. Сиволап (Україна); Бюл. Промисл. Власн. - №11; Заяв. 11.02.03; Друк. 17.11.03 - 3с.

  3. Деклараційний пат. 61482А Україна, МКІ А 61 В5/02. Спосіб диференційної діагностики післяінфарктного ремоделювання серця: Пат. 61482А Україна, МКІ А 61 В5/02 В.В. Сиволап (Україна); Бюл. Промисл. Власн. - №11; Заяв. 11.02.03; Друк. 17.11.03 -3с.

  4. Сыволап В.В. Корреляционная зависимость показателей гемодинамики и перекисного окисления липидов в раннем постинфарктном периоде.// Тезисы докладов 56-й итоговой научно-практической конференции Запорожского государственного института усовершенствования врачей 28-30 ноября 1995г. Запорожье. 1995.-С.105-106.

  5. Сыволап В.В. Эффективность ритмонорма у больных с рефрактерной формой мерцательной аритмии.// Тезисы докладов 56-й итоговой научно-практической конференции Запорожского государственного института усовершенствования врачей 28-30 нояб. 1995г. Запорожье. 1995.-С.107-108.

  6. Сыволап В.В. Состояние левого желудочка у больных инфарктом миокарда в период формирования постинфарктного кардиосклероза (8 недель от начала заболевания). // Сборник научных трудов молодых ученых и специалистов-медиков Запорожского государственного института усовершенствования врачей и Запорожского государственного медицинского университета. Запорожье. 1996.-С.54-55.

  7. Сыволап В.В. Митральная регургитация как предиктор острой сердечной недостаточности у больных Q-инфарктом миокарда.// Актуальные вопросы медицины и биологии. Днепропетровск.-1997.-Выпуск 9.-С.214.

  8. Сыволап В.В. Особенности функции автоматизма и проводимости у больных Q-инфарктом миокарда старше 60 лет.// Матеріали першої Української науково-практичної конференції з міжнародною участю “Порушення ритму серця: вікові аспекти”, Київ, 19-20 жовт. 2000р.-С.22-23.

  9. Сыволап В.В. Раннее постинфарктное ремоделирование и метаболические нарушения у больных с гипергликемией.// Матеріали Української науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів”, Київ, 2001р.-С.77.

  10. Сыволап В.В. Анализ показателей вариабельности ритма сердца у больных с Q-инфарктом миокарда в подострый период.// Матеріали Об’єднаного Пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”, Київ, 2001р.- С.51.

  11. Сыволап В.Д., Сыволап В.В. Сравнительная оценка влияния нитросорбида, тиотриазолина и фенигидина на показатели кардиогемодинамики у больных постинфарктной стенокардией по данным дисперсионного анализа. // Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції “Актуальні питання фармацевтичної науки та практики” 23-24 листопада 1995р. Запоріжжя. 1995.-С.86-87. (Здобувач особисто склав план статті, провів літературний пошук, обстеження хворих, статистичний аналіз одержаних результатів, підготував статтю до друку).

  12. Сыволап В.Д., Сыволап В.В., Полевая И.В. Сравнительная оценка эффективности монотерапии нитросорбидом и фенигидином в раннем постинфарктном периоде. // Актуальные вопросы медицины и биологии. Днепропетровск. 1996.-Выпуск 7, часть II.-С.40. (Здобувач особисто склав план статті, провів літературний пошук, обстеження хворих, статистичний аналіз одержаних результатів, підготував статтю до друку).

  13. Михайловская Н.С., Сыволап В.В. Гиполипидемическая эффективность зокора у больных инфарктом миокарда и гиперхолестеринемией.// Сборник научных трудов молодых ученых и специалистов-медиков Запорожского государственного института усовершенствования врачей и Запорожского государственного медицинского университета. Запорожье. 1996.-С.48-49. (Здобувач особисто склав план статті, провів обстеження хворих, статистичний аналіз одержаних результатів, підготував статтю до друку).

  14. Михайловская Н.С., Сыволап В.В. Изменение активности оксидантной и антиоксидантной системы у больных инфарктом миокарда под влиянием зокора. // Сборник научных трудов молодых ученых и специалистов-медиков Запорожского государственного института усовершенствования врачей и Запорожского государственного медицинского университета. Запорожье. 1996.-С.49. (Здобувач особисто склав план статті, провів обстеження хворих, статистичний аналіз одержаних результатів, підготував статтю до друку).

  15. Сыволап В.Д., Михайловская Н.С., Сыволап В.В. Применение ренитека в комплексной терапии острого инфаркта миокарда.//Актуальные вопросы медицины и биологии. Днепропетровск.-1997.-Выпуск 9.-С.215. (Здобувач особисто склав план статті, провів обстеження хворих, статистичний аналіз одержаних результатів, підготував статтю до друку).

  16. Сыволап В.Д., Сыволап В.В. Динамика диастолического наполнения левого желудочка у больных Q-инфарктом миокарда с митральной регургитацией.// Актуальные вопросы медицины и биологии. Днепропетровск.-1997.-Выпуск 9.-С.213. (Здобувач особисто склав план статті, провів літературний пошук, обстеження хворих, статистичний аналіз одержаних результатів, підготував статтю до друку).

  17. Сыволап В.Д., Михайловская Н.С., Сыволап В.В. Влияние симвастатина на показатели липидного спектра крови у больных Q-инфарктом миокарда пожилого возраста.// Матеріали науково-практичної конференції “Реабілітація хворих похилого віку з захворюваннями серцево-судинної системи і церебральною судинною патологією”, Київ, 22-24 жовтня 1997р. Київ. 1997.-С.43-44. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено дослідження, аналіз та статистичну обробку одержаних даних, підготовлено статтю до друку).

  18. Сыволап В.Д., Михайловская Н.С., Сыволап В.В. Изменение активности оксидантной и антиоксидантной системы у больных инфарктом миокарда под влиянием зокора.// Материалы I Конгресса ассоциации кардиологов стран СНГ, Москва, 20-23 мая 1997г. Москва. 1997.-С.79. (Здобувачем особисто складено план обстеження, проведено літературний пошук, призначена та проведена терапія, аналіз одержаних даних щодо впливу зокора на структурно-геометричний та функціональний стан міокарда, підготовлено статтю до друку).

  19. Сиволап В.Д., Пивовар С.М., Сиволап В.В., Бульда С.М. Вплив аспірину на імунний статус хворих Q-інфарктом міокарда.// Матеріали XIV з’їзду терапевтів України. Київ. 1998.-С.245-246. (Здобувачем особисто запропоновано план обстеження, проведено клінічне, лабораторно-інструментальне обстеження, аналіз і стат. обробка одержаних даних, зроблені висновки, підготовлено статтю до друку).

  20. Сыволап В.Д., Полевая И.В., Сыволап В.В., Пивовар С.Н. Допплерэхокардиография в диагностике и оценке функции сердца при инфаркте миокарда правого желудочка.// Актуальні питання дерматовенерології. Дніпропетровськ.-1998.-Випуск 11.-С.133-135. (Здобувачем особисто складено план статті, проведено дослідження, аналіз та статистичну обробку одержаних даних, підготовлено статтю до друку).

  21. Бобров В.О., Пархоменко О.М., Долженко М.М., Чубучний В.М., Солярик О.О., Кожухов С.М., Антонов О.Я., Савелов О.О., Сиволап В.В. Стрес-ехокардіографія з добутаміном: застосування у хворих на ІХС (методичні рекомендації). Київ. 1998. 21с. (Здобувач особисто провів літературний пошук, підготував матеріали до друку).

  22. Сыволап В.Д., Пивовар С.Н., Сыволап В.В. Некоторые аспекты прогнозирования разрыва свободной стенки левого желудочка при остром инфаркте миокарда.// Материалы Всероссийской научной конференции с международным участием “Актуальные проблемы профилактики неинфекционных заболеваний” 26-27 октября 1999 г., Москва.1999.-С.181. . (Здобувач особисто склав план статті, провів обстеження хворих, статистичне опрацювання і аналіз одержаних даних, підготував статтю до друку).

  23. Сыволап В.Д., Пивовар С.Н., Сыволап В.В. Новые подходы к диагностике экстрасистолической аритмии у больных Q-инфарктом миокарда.// Матеріали першої Української науково-практичної конференції з міжнародною участю “Порушення ритму серця: вікові аспекти”, Київ, 19-20 жовтня 2000р.-С.6. (Здобувач особисто склав план статті, провів обстеження та аналіз отриманих даних).

  24. Фуштей И.М., Шершнев В.Г., Сыволап В.В., Доценко Н.Я., Носиков В.П., Витохина Л.И., Коломоец Л.М., Копылова Н.В. Влияние изосорбида-5-мононитрата на системную гемодинамику и толерантность к физической нагрузке у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с артериальной гипертензией. Матеріали VI Конгресу кардіологів України 18-21 вересня 2000 р., Київ. 2000.-С.186. (Здобувач особисто склав план дослідження, провів обстеження, аналіз одержаних результатів, підготував матеріал до друку).

  25. Фуштей И.М., Сыволап В.В., Шершнев В.Г., Доценко Н.Я., Носиков В.П., Витохина Л.И., Коломиец Л.М., Копылова Н.В. Антигипертензивный и гемодинамический эффекты нифедипина в лекарственной форме ретард у больных с постинфарктным кардиосклерозом и артериальной гипертензией.// Матеріали Об’єднаного Пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”, Київ, 2001р.-С.183. (Здобувач особисто склав план дослідження, провів обстеження, аналіз одержаних результатів, підготував матеріал до друку).