У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо вдосконалення оцінки платоспроможності підприємства та розробки науково обґрунтованих шляхів її забезпечення. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки і пропозиції: 1. На основі узагальнення та аналізу праць вітчизняних і зарубіжних фахівців з питань сутності платоспроможності підприємства доведено, що платоспроможність підприємства є складним динамічним поняттям, в якому поєднуються здатність у повному обсязі та у визначений термін розраховуватися за своїми зобов’язаннями за допомогою грошових коштів та інших активів та спроможність здійснювати безперервну фінансово-господарську діяльність. 2. Враховуючи різні підходи до визначення платоспроможності підприємства удосконалена та обґрунтована класифікація факторів, що спричиняють вплив на рівень платоспроможності. Запропонована загальна класифікація факторів, яка дозволяє системно управляти внутрішніми факторами та одночасно контролювати динаміку впливу факторів макроекономічного рівня. 3. Для підтримки належного рівня платоспроможності підприємства необхідно забезпечити синхронність руху вхідних та вихідних грошових потоків у процесі операційної, інвестиційної і фінансової діяльності, яка полягає у тому, щоб підприємство було забезпечено чистим грошовим потоком з позитивним значенням. При порушенні синхронності вхідних та вихідних грошових потоків, що є наслідком непослідовного розподілення у часі надходжень та витрат грошових коштів та їх еквівалентів, необхідно задіяти заходи по усуненню короткострокового чи довгострокового дисбалансу. 4. Аналіз методичного надбання вітчизняних та зарубіжних фахівців дозволив обґрунтувати перелік показників, які формують платоспроможність, та їх нормативні значення для харчової промисловості. Додатково до існуючого переліку показників, що використовуються для оцінки платоспроможності, пропонується включити коефіцієнт податкоспроможності підприємства та коефіцієнти синхронності. Коефіцієнт податкоспроможності свідчить про достатність високоліквідних активів для розрахунків з бюджетом. Коефіцієнти синхронності грошових потоків за видами діяльності (операційною, фінансовою, інвестиційною), а також загальний коефіцієнт синхронності дозволяють здійснювати контроль за фінансовою рівновагою підприємства шляхом збалансування грошових надходжень та витрат у часі. 5. На основі поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств харчової промисловості, а також врахування конкретних умов виробництва, збуту та грошових розрахунків уточнено нормативні значення найбільш вагомих показників оцінки платоспроможності, які набувають наступних значень: коефіцієнт покриття > 1, коефіцієнт швидкої ліквідності > 0,6, коефіцієнт абсолютної ліквідності > 0,2, коефіцієнт податкоспроможності > 1, коефіцієнт синхронності грошових потоків від операційної діяльності > 1, коефіцієнт синхронності грошових потоків від інвестиційної діяльності > 1, коефіцієнт синхронності грошових потоків від фінансової діяльності > 1, загальний коефіцієнт синхронності грошових потоків (від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності) > 1, коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості > 1, коефіцієнт автономії 0,5. За умови отримання значень показників, що не відповідають нормативним, слід аналізувати чинники, які вплинули на їх формування, їх динаміку зміни та причини виникнення. 6. Здійснений аналіз та оцінка платоспроможності підприємств харчової промисловості показав, що баланси є неліквідними, коефіцієнти платоспроможності знижуються, синхронність руху грошових потоків порушена. Однак діючі методичні підходи не дозволяли визначити, які фактори впливають на зниження платоспроможності досліджуваних підприємств. У зв’язку з цим пропонується розробка методичних підходів і інструментарію для визначення впливу окремих факторів на зміну платоспроможності. 7. Розроблена факторна модель для оцінки платоспроможності підприємства, яка дозволяє визначити вплив кожного фактора на результативний показник. У якості результативного показника пропонується коефіцієнт покриття, що характеризує сукупні платіжні можливості підприємства, які формуються на основі врахування вхідних та вихідних грошових потоків від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Система факторів охоплює ефективність використання основних засобів, оборотних активів, виручку від реалізації товарів, робіт і послуг, виконання платіжних зобов’язань, включаючи зобов’язання перед бюджетом. Розрахунки за розробленою моделлю надають можливість постійно відстежувати зміни платоспроможності та визначати фактори, які спричинили ці зміни, що дозволить своєчасно реагувати на ризики втрати платоспроможності та опрацьовувати і реалізовувати заходи щодо їх зменшення. Апробація факторної моделі з використання інформаційної бази досліджуваних підприємств дозволила визначити, що найбільш вагомий вплив на зниження платоспроможності справляють неефективне використання основних засобів та співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості. 8. Результати розрахунків за факторною моделлю показали, що вагомий вплив на платоспроможність спричиняє передусім неефективне використання основних засобів через їх застарілість, фізичну та моральну зношеність, що відбивається на показниках фондовіддачі. Тому важливого значення набуває оновлення матеріально-технічної бази та модернізація основних засобів на підприємствах. З цією метою в дисертації пропонується на підприємствах харчової промисловості використання фінансового лізингу, який надає можливість підвищити технологічний рівень виробництва, розширити асортимент продукції, підвищити її якість та підтримати за рахунок цього фактору платоспроможність підприємства. 9. Проведений аналіз показав, що зниження платоспроможності підприємств відбувається за рахунок зростання дебіторської заборгованості внаслідок відволікання оборотних коштів. Особливості виробництва, короткі строки зберігання більшості видів продукції досліджуваних підприємств обумовили відповідну систему їх реалізації, коли продукція оплачується покупцями після її продажу. У зв’язку з цим основним завданням на підприємствах повинно бути покращення управління дебіторською заборгованістю, а саме: моніторинг дебіторської заборгованості, контроль за відвантаженням продукції, складання картотеки дебіторів, проведення інкасації дебіторської заборгованості в наступному періоді, використання сучасних форм рефінансування. Суттєвого значення набуває використання маркетингових інструментів, зокрема, знижок з цін на продукцію підприємств, що сприяє збільшенню продажу готової продукції та виступає одним із засобів управління дебіторською заборгованістю. За допомогою знижок можна підвищити синхронність між вхідними та вихідними грошовими потоками та забезпечити формування позитивного чистого грошового потоку на підприємствах. 10. Для забезпечення платоспроможності підприємств в дисертації запропоновано розширеня використання векселя, як розрахункового засобу, з метою поліпшення платіжної дисципліни та зменшення дебіторської заборгованості. На підприємствах харчової промисловості доцільно використовувати простий вексель для покупців, що не є постійними партнерами, та переказний вексель з постачальниками та постійними покупцями продукції. Впровадження в практику діяльності підприємств вищевказаних пропозицій сприятиме підвищенню їх платоспроможності, покращенню фінансових результатів та зниженню збитковості в економіці країни загалом. |
