У дисертаційній роботі вирішено важливе науково-практичне завдання щодо розробки податкових механізмів підвищення ефективності торговельної діяльності підприємств. Дослідження механізмів податкового регулювання діяльності торговельних підприємств дозволило зробити такі узагальнення та висновки: 1. Встановлено, що існуючі теоретичні базові основи визначень «податок» і «податкова система» потребують конкретизації й уточнення. При цьому визначення поняття «податок» повинно включати економічну основу, цілеспрямування і форму дії платежу. У визначення поняття «податкова система» необхідно включити найважливіший принцип структурної побудови системи - об'єднання прямих і непрямих податкових платежів, а також головне завдання елементів цієї системи (регулювання взаємовідносин підприємств із бюджетом). 2. Подальшого розвитку одержала система принципів побудови системи оподаткування. Чіткий розподіл податків, що зараховуються в місцеві і державний бюджети, розширення прав у сфері оподаткування органами місцевого самоврядування доповнюють систему фінансових принципів принципом фіскального федералізму. Податки, що впливають на соціальний стан населення, забезпечення його життєдіяльності, породжують новий етичний принцип - неоподатковуваність прожиткового мінімуму (граничного рівня оподаткування). 3. У роботі визначено, що торговельні підприємства відіграють важливу роль у формуванні бюджетів різноманітних рівнів. Податкові механізми впливу на торговельні підприємства повинні базуватися на відмінних рисах торговельної діяльності, серед яких формування прибутків підприємства, кількість малих підприємств які домінують, необхідність у постійному і значному розмірі оборотних коштів. Аналіз основних показників торговельної діяльності свідчить про постійне скорочення прибутку підприємств і зростання кількості збиткових підприємств, незважаючи на значне збільшення роздрібного товарообороту, що негативно позначається на формуванні бази оподаткування. 4. Аналіз стану податкових платежів торговельних підприємств показує, що частка торгівлі складає 24% поточної бази оподаткування. Але при цьому податкова заборгованість у 2002 році зросла на 33% порівняно із 2001 р. В структурі податкових платежів непрямі податки займають понад 40% податкових платежів, що негативно впливає на рівень споживання населення, і як наслідок, на рівень прибутковості торговельних підприємств. 5. За допомогою кореляційного аналізу встановлено відсутність зв'язку між показниками діяльності торговельних підприємств і податкових зобов'язань, що свідчить про неефективність податкових механізмів. На основі розрахунку системи показників, удосконаленої інтегральним коефіцієнтом зміни ефективності оподаткування торговельних підприємств установлено, що протягом 2000 - 2002 рр. відбулося зниження ефективності оподаткування підприємств торговельної галузі. Позитивні тенденції спостерігаються по групах платників податків, що використовують спрощену систему оподаткування, як-от: єдиний податок, що свідчить про ефективність його застосування. 6. Незважаючи на позитивні сторони застосування альтернативних систем оподаткування, встановлено ряд проблем, а саме: для зацікавленості місцевих органів влади в застосуванні єдиного податку значна частина відрахувань повинна залишатися в регіонах; тенденція щодо реорганізації великих та середніх підприємств у декілька малих з метою використання фіксованого податку; необумовленість видів оподаткування (єдиний податок, фіксований податок, торговий патент) умовами функціонування підприємств; єдиний податок не замінює всі податкові платежі. 7. Для підвищення ефективності податкової політики торговельних підприємств обґрунтовано необхідність створення системи податкового менеджменту як інтегрованої складової загального менеджменту підприємства. Розроблено алгоритм формування системи податкового менеджменту на підприємствах торгівлі. 8. Для удосконалювання системи оподаткування торговельних підприємств у дисертації вперше запропоновано методичний підхід до встановлення диференційованої ставки податку з прибутку. В умовах постійного зниження фінансового результату торговельних підприємств, великої частки тіньових прибутків, мінімального впливу стимулюючої функції оподаткування, незацікавленості в розширенні бази оподаткування підводиться об'єктивна необхідність у подоланні такої ситуації за допомогою диференціації ставки податку з прибутку підприємств. Використання цього механізму залежить від прагнень самого підприємства до розширення бази оподаткування, постійного приросту прибутку, а також її капіталізації. Обгрунтовано, що критерієм диференціації повинен стати коефіцієнт ефективності інвестування, інтерпретований як множення частки власних коштів, вкладених у розвиток і удосконалення підприємства з чистого прибутку і темпів зростання прибутку за рік. Застосування даної методики дає можливість знизити податкові зобов'язання при розширенні бази оподаткування. 9. Розроблено метод виявлення можливих порушень податкового законодавства на основі «рейтингу довіри» до платника податків. З метою підвищення ефективності податкового контролю пропонується складати графік податкових перевірок з урахуванням “рейтингу довіри”. Застосування методики дозволить усунути тягар податкових перевірок на підприємствах, які порушують податкову дисципліну, що є вигідним для законослухняних платників податків. |