Дисертаційна робота спрямована на вирішення важливої фінансової проблеми, повязаної з науковим обґрунтуванням теоретичних положень, методичних та практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-методичних засад здійснення податкового контролю та підвищення його ефективності. Проведене дослідження дозволяє зробити такі основні висновки. 1. Податковий контроль, лишаючись складовою державного фінансового контролю, набуває свою особисту нішу в економічних відносинах ринкової економіки. Його сутність визначається комплексом заходів, що через уповноваження органів державного управління та делегування певних функцій податковим агентам мають забезпечити дотримання фізичними та юридичними особами податкового законодавства та норм податкового контролю, використовуючи спеціальні методи і форми проведення контролю та прийняття рішень за його наслідками. 2. Роль податкового контролю особливо зростає на стадії економічної трансформації суспільства через низьку податкову культуру населення та субєктів підприємництва, значну тінізацію економіки та суттєву залежність бюджетів усіх рівнів від надходження податків. Результати дослідження свідчать, що заходи податкового контролю протягом 1996-2002 років щорічно забезпечували близько 55 відсотків надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, що контролювалися податковими органами, із них заходи стягнення податкової заборгованості – 30 відсотків, нарахування пені за картками особових рахунків – 10 відсотків, нарахування за актами перевірок – 14 відсотків, адміністративні штрафи – менше 1 відсотка. 3. Сучасний стан податкового контролю в Україні характеризується складністю, нестабільністю та суперечливістю податкового законодавства, що регулює діяльність органів податкового контролю. Мають місце дублювання функцій, нечіткість визначення повноважень, недосконалість організаційної структури, системи фінансування та оплати праці працівників органів податкового контролю. На функціонування системи податкового контролю негативно впливає відсутність єдиного методологічного забезпечення проведення його заходів, бракує стандартів контрольної діяльності, недостатньо використовуються новітні інформаційні технології у податковому процесі. Недосконалою є система профілактики податкових правопорушень та консультативно-інформаційного обслуговування платників податків. Потребує поліпшення система оцінки ефективності податкового контролю та його органів. 4. Підвищенню ефективності податкового контролю буде сприяти вдосконалення нормативно-правових засад його здійснення. Необхідно розробити і прийняти законодавчі акти щодо основ оподаткування та податкової політики, Закони України “Про систему державного фінансового контролю”, “Про податкові перевірки”, “Про податкових консультантів”, основні положення яких сформульовані в дисертаційному дослідженні. Системного вдосконалення потребує методика проведення контрольно-перевірочних дій. На відміну від існуючої практики субєктивно-вибіркового формування програм перевірки в діяльність податкових органів слід впровадити структурно-організаційну модель як норматив документальної перевірки, яка передбачатиме напрями контрольно-перевірочних дій, їх послідовність та перелік процедур, що мають бути виконані. 5. Складання плану перевірок доцільно проводити за критеріальною системою відбору платників податків, враховуючи матеріали податкового моніторингу та результати аналізу податкових ризиків. Це дасть змогу більш раціонально формувати плани перевірок замість існуючого порядку суцільних обовязкових перевірок, здійснювати вибіркові перевірки тих підприємств, де існує підвищений ризик несплати податків та порушення платіжної дисципліни. 6. Поліпшенню обслуговування платників податків сприятиме створення інформаційно-довідкової служби податкових органів, а також інституту податкових консультантів. Реалізація цих пропозицій забезпечить підтримання балансу інтересів платників податків і фіскальних органів, що сприятиме підвищенню рівня дотримання податкового законодавства, добровільності сплачування податків та ефективності податкової системи в цілому. 7. Має бути удосконалена система фінансування податкових органів та оплати праці їх фахівців. Пропонується головним критерієм фінансування визначити рівень податкових надходжень, що контролюються податковою службою, замість виділення фіксованої суми коштів. Створенню гнучкої системи використання матеріальних та трудових ресурсів сприятиме заміна посадових окладів на оплату праці за виконання конкретних обсягів роботи та ситуативних завдань зі стимулюючою сіткою доплат за спеціальні звання і вислугу років, обгрунтування якої наведено у дослідженні. Практична реалізація цих та інших пропозицій дисертаційної роботи дозволить підняти на якісно новий рівень організацію податкового контролю та підвищити його ефективність. | 