На основі дослідження теоретичних, організаційно-правових засад податкового контролю, проведеного аналізу управління системою податкового контролю й практичного досвіду за результатами контрольно-перевірочної роботи автором узагальнено і розроблено науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення податкового контролю як системного поняття в розрізі його складових, класифікації за видами, формами і методами. Основні наукові та практичні результати роботи полягають у наступному: За результатами дослідження удосконалено визначення терміна „податковий контроль” як системи дій та заходів в управлінні фінансами країни, які спрямовані на забезпечення дотримання суб’єктами господарювання чинного законодавства з оподаткування з метою наповнення грошовими ресурсами державного бюджету всіх рівнів і державних цільових фондів. У дисертаційному дослідженні вперше визначено та розкрито функції податкового контролю як системного поняття, а саме: прогнозування, аналітичну, управлінську, нормативну, координаційну і профілактичну, які діють у взаємозв’язку і взаємозалежності. Функції конкретних контролюючих органів, які встановлені законодавчо, є прикладними по відношенню до системних функцій податкового контролю, визначених в дисертаційній роботі. Визначене місце податкового контролю у регулюванні економіки перехідного періоду через методи непрямого регулювання та контролю за виконанням діючого законодавства з оподаткування У роботі визначено та детально охарактеризовано складові системи податкового контролю: контролюючий суб’єкт, підконтрольний суб’єкт, контрольні дії, предмет і об’єкти контролю. Контрольні дії спрямовуються на встановлення відповідності показників податкової звітності контрольованого платника податку (підконтрольного суб’єкта) вимогам чинного законодавства з оподаткування та здійснення інших заходів, безпосередньо пов’язаних з виконанням платником своїх податкових зобов’язань (постановка на облік в органах податкової служби, складання та подання податкової звітності тощо). Предмет і об’єкти контролю визначаються конкретними завданнями, які ставляться контролюючим суб’єктом. Відсутність в Україні спеціального закону, який би врегульовував системні правовідносини у сфері податкового контролю, негативно впливає на його ефективність. Законодавство, яким на органи державної податкової служби покладено обов'язки з контролю за справлянням податків, характеризується як недосконале. Зокрема, у Законі „Про державну податкову службу в Україні” завдання органів ДПС визначено вузько. У роботі запропоновано зміни і доповнення, які доцільно врахувати у Податковому кодексі або ще до його прийняття у чинному законодавстві: - одним із завдань ДПС необхідно визначити загальні організаційні дії адміністрації та її підрозділів у сфері податкового контролю (у чинній редакції Закону такі відсутні); - зважаючи на зміну пріоритетів з фіскального напрямку на обслуговування платників податків, які проголошені ДПА, потребує розширення спектр завдань, пов'язаних з реалізацією аналітичної та профілактичної функцій податкового контролю. Аналіз наукової думки вказує на наявність плутанини між видами, формами і, навіть, методами за одними і тими ж ознаками. Кожній формі контролю властиві свої методи. У роботі визначено взаємозв’язок між кожною означеною формою контролю та відповідними їй методами. Вибір тих чи інших методів залежить від конкретних завдань, поставлених перед суб'єктом контролю, його функцій і повноважень. Ці пропозиції повинні бути враховані при прийнятті закону про податковий контроль або іншого нормативно-правового документа, яким будуть врегульовані основні засади податкового контролю. Результати аналізу чинного вітчизняного законодавства свідчать про відсутність єдиного нормативного документа, який би чітко визначав статус, процедуру проведення документальних перевірок за їх видами та порядок оформлення результатів перевірок. При складанні планів проведення податкових перевірок з метою якісного відбору суб'єктів контролю до перевірки пропонуємо брати за основу результати аналізу податкових ризиків за камеральними перевірками відповідно до наведених у роботі критеріїв. На підставі узагальнення результатів проведення експертиз з питань оподаткування виявлено 15 основних ознак недоліків за результатами податкових перевірок. Систематизовано причини низької якості результатів перевірок і запропоновано рекомендації щодо їх запобігання. Аналіз застосування податкового законодавства з точки зору підвищення дієвості контрольної функції податкового контролю, проведений на основі практики судово-економічної експертизи по кримінальних і господарських справах дає змогу стверджувати про наявність у ньому суттєвих суперечностей, що істотно ускладнюють виконання органами податкової служби покладених на них завдань, які систематизовані за ознаками, що зустрічаються найчастіше. Рекомендовано врахувати зазначені суперечності у законодавстві. З метою запобігання ухилянням від сплати податків за схемами, де використовуються фіктивні фірми, у роботі запропоновано ввести в законодавство визначення термінів „фіктивна фірма (підприємство)”, „фіктивні операції”, „ознаки фіктивності” і відповідно до цього розробити методологію врахування таких операцій у податковому обліку. Для забезпечення виконання стратегічних цілей, передбачених програмою модернізації державної податкової служби України, рекомендовано: 1) забезпечити умови для підвищення рівня добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків; 2) розробити та впровадити чітко визначені норми законодавства щодо механізму та процедур справляння кожного податку (збору, платежу), яке б унеможливлювало протиріччя, мінімізацію й ухиляння від сплати податків, та удосконалити законодавство, яким регулюється здійснення податкового контролю з визначенням видів, форм, функцій та методів податкового контролю; 3) змінити пріоритети контролю із суто фіскального напрямку на безпосереднє обслуговування платників податків; 4) удосконалити систему інформаційної взаємодії з усіма пов'язаними з оподаткуванням і контролем інституціями як в середині держави, так і співробітництва з міжнародними організаціями. У дисертації по кожному з цих напрямків запропоновані конкретні заходи. З урахуванням міжнародного досвіду організаційної побудови податкових органів оптимальною пропонується така структура, при якій податкова служба входить до Міністерства фінансів та має у своєму складі митні підрозділи й податкову міліцію (поліцію). З цією метою пропонується змінити систему управління Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України та підпорядкувати їх Міністерству фінансів України. Для оцінки ефективності податкового контролю запропоновано використовувати такі показники: - коефіцієнт виконання запланованих податкових надходжень(Кз), - коефіцієнт своєчасності надходжень платежів у бюджет (Ксн), - загальний коефіцієнт ефективності податкового контролю (Кеф). Запровадження у практику та врахування при змінах і доповненнях до законодавства викладених у дисертаційній роботі рекомендацій дозволить покращити нормативно-правове врегулювання податкового контролю та його організаційні засади, підвищити його ефективність, що у перспективі забезпечить стабільні надходження до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів. |