1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове розв’язання наукової задачі порушення подружньої адаптації при параноїдній шизофренії в період ремісії. Задачу розв’язано з позицій системного підходу до дослідження порушень міжособистісної та сексуальної комунікації подружньої пари з метою розробки системи психокорекції. 2. Наявні у хворих на параноїдну шизофренію параноїдний та апатико-абулічний типи ремісії характеризуються легким, середнім та вираженим ступенем залишкових психопатологічних проявів захворювання, причому переважає середній ступінь (у 43,1% при параноїдному та 38,7% при апатико-абулічному типі ремісії). Між зазначеними типами ремісії існують вірогідні відмінності у частоті визначуваних розладів: у пацієнток із апатико-абулічним типом ремісії переважає аутизм (p<0,01), у хворих із параноїдним типом ремісії до більшої міри потерпає рівень критичного усвідомлення захворювання (p<0,05). 3. Особливість параноїдного типу ремісії полягає в наявності резидуальної параноїдної симптоматики та дефіцитарних порушень – зниження енергетичного потенціалу, явищ аутизму, структурно-логічних порушень мислення та дискордантності у емоційно-вольовій сфері. Для апатико-абулічного типу ремісії характерна наявність дефіцитарної симптоматики із порушенням емоційно-вольової сфери, зменшення спонукальної активності із регресом мотиваційної сфери, втратою соціальних потреб, комунікативних інтересів, зниженням енергетичного потенціалу та розладами мислення. 4. При апатико-абулічному типі ремісії в більшій мірі виражено порушення подружнього функціонування (p<0,05). При параноїдному типі ремісії у хворих менш адекватні домагання, ситуативні реакції, уявлення про майбутнє і власну значущість, їм притаманна стенічність, комунікативність та контактність, тоді як у хворих із апатико-абулічним типом ремісії мають місце менша активність, резистентність та адаптивність, песимізм в оцінках актуального стану свого здоров’я, сексуальних стосунків. Для емоційного статусу хворих із легким ступенем вираженості залишкової симптоматики характерні тривожність, невпевненість, напруженість, а також достатньо висока значущість власного "Я", образів чоловіка та дітей; при середньому ступені порушень – кризові переживання песимізму, переоцінки та осмислення власного "Я", зниження значущості базисних сімейних цінностей та образів близьких людей; при вираженій залишковій симптоматиці переважають регресивні та дисоціативні риси, ознаки емоційно-вольового сплощення; порушення мислення, реагування, міжособистісної комунікації та адаптації. При обох типах ремісії переважає "хаотичний" тип сімейної адаптації, але більш збалансований у хворих із параноїдним типом ремісії. 5. У пацієнток із переважанням апатико-абулічної симптоматики суб’єктивна оцінка якості життя нижча, ніж у хворих із ремісією параноїдного типу. При цьому існують відмінності у структурі інтегральної оцінки якості життя, актуальності та збереженості окремих її сфер; незалежно від типу ремісії, у хворих із середнім ступенем вираженості залишкової симптоматики оцінки якості життя найбільш песимістичні (p<0,01). 6. Тип і якість ремісії шизофренії суттєво впливають на стан сексуальної функції жінок та їхній адаптаційний потенціал. При апатико-абулічному типі ремісії сексуальна сфера потерпає у більшій мірі, ніж при параноїдному, до того існують значущі відмінності і за рівнем, і за структурою сексуальних порушень (p<0,05). У подружніх пар, у яких дружина хворіє на параноїдну шизофренію, має місце сукупне порушення компонентів та складових сексуального здоров’я. При цьому формуються різні (первинний та вторинний) варіанти і форми (сексуально-еротична, конституціональна, комунікативна і зумовлена вторинною сексуальною дисфункцією у жінок) сексуальної дезадаптації подружжя. При первинній дезадаптації у 21,1% хворих із параноїдним типом ремісії та вираженим її ступенем залишкові прояви шизофренії не тільки поглиблюють сексуальну дезадаптацію подружжя, але й виходять на перший план, стаючи по суті її причиною. 7. Розроблена система психокорекції порушення сексуального здоров’я при параноїдній шизофренії у жінок дає змогу підвищити адаптаційний потенціал та якість життя хворих, поліпшити міжособистісну та сексуальну комунікацію подружжя і в такий спосіб нівелювати їхню дезадаптацію, що є необхідною умовою збереження компенсованого психічного стану хворих і запобігання рецидивів захворювання. Терапевтичний ефект психокорекції сексуальної дезадаптації залежить від типу та якості ремісії шизофренії: при параноїдному типі він складає 63,8%, при апатико-абулічному – 38,7%, і при обох типах значно вищий при легкому й середньому (66,2%), ніж при вираженому ступені залишкових проявів захворювання (25,0%, p<0,01). Спільний високий та стійкий ефект застосування пропонованої системи психокорекції становить 55,1%, що, враховуючи тяжкість захворювання жінок, дає змогу вважати її достатньо дієвою при сексуальній дезадаптації подружньої пари, у якій дружина хворіє на параноїдну шизофренію. |