Анотація до роботи:

Кубрак О.В. Подружня дезадаптація при параноїдній шизофренії у жінок у період ремісії та її психокорекція. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України. – Харків, 2005р.

Виявлено причини, механізми розвитку й прояви подружньої дезадаптації при параноїдній формі шизофренії у жінок на етапі ремісії. З позицій системного підходу до дослідження, який дає змогу визначити біогенні, соціогенні, психогенні та негативні соціально-психологічні чинники формування подружньої дезадаптації при даній хворобі у жінок з урахуванням якості життя, проведено диференціацію типів і якості ремісій шизофренії. Визначено варіанти та форми дезадаптації подружньої пари, показано зв’язок первинних і вторинних розладів сексуального здоров’я з характером і вираженістю залишкових проявів шизофренії.

Розроблено систему комплексної диференційованої психокорекції дезадаптації подружньої пари, у якій жінка хворіє на параноїдну шизофренію. Успіх корекції вищий при параноїдному типі ремісії, ніж при апатико-абулічному і при обох типах залежить також від її якості. Загальний високий і стійкий ефект психокорекції за різних форм подружньої дезадаптації дорівнює 55,1%.

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове розв’язання наукової задачі порушення подружньої адаптації при параноїдній шизофренії в період ремісії. Задачу розв’язано з позицій системного підходу до дослідження порушень міжособистісної та сексуальної комунікації подружньої пари з метою розробки системи психокорекції.

2. Наявні у хворих на параноїдну шизофренію параноїдний та апатико-абулічний типи ремісії характеризуються легким, середнім та вираженим ступенем залишкових психопатологічних проявів захворювання, причому переважає середній ступінь (у 43,1% при параноїдному та 38,7% при апатико-абулічному типі ремісії).

Між зазначеними типами ремісії існують вірогідні відмінності у частоті визначуваних розладів: у пацієнток із апатико-абулічним типом ремісії переважає аутизм (p<0,01), у хворих із параноїдним типом ремісії до більшої міри потерпає рівень критичного усвідомлення захворювання (p<0,05).

3. Особливість параноїдного типу ремісії полягає в наявності резидуальної параноїдної симптоматики та дефіцитарних порушень – зниження енергетичного потенціалу, явищ аутизму, структурно-логічних порушень мислення та дискордантності у емоційно-вольовій сфері. Для апатико-абулічного типу ремісії характерна наявність дефіцитарної симптоматики із порушенням емоційно-вольової сфери, зменшення спонукальної активності із регресом мотиваційної сфери, втратою соціальних потреб, комунікативних інтересів, зниженням енергетичного потенціалу та розладами мислення.

4. При апатико-абулічному типі ремісії в більшій мірі виражено порушення подружнього функціонування (p<0,05). При параноїдному типі ремісії у хворих менш адекватні домагання, ситуативні реакції, уявлення про майбутнє і власну значущість, їм притаманна стенічність, комунікативність та контактність, тоді як у хворих із апатико-абулічним типом ремісії мають місце менша активність, резистентність та адаптивність, песимізм в оцінках актуального стану свого здоров’я, сексуальних стосунків.

Для емоційного статусу хворих із легким ступенем вираженості залишкової симптоматики характерні тривожність, невпевненість, напруженість, а також достатньо висока значущість власного "Я", образів чоловіка та дітей; при середньому ступені порушень – кризові переживання песимізму, переоцінки та осмислення власного "Я", зниження значущості базисних сімейних цінностей та образів близьких людей; при вираженій залишковій симптоматиці переважають регресивні та дисоціативні риси, ознаки емоційно-вольового сплощення; порушення мислення, реагування, міжособистісної комунікації та адаптації.

При обох типах ремісії переважає "хаотичний" тип сімейної адаптації, але більш збалансований у хворих із параноїдним типом ремісії.

5. У пацієнток із переважанням апатико-абулічної симптоматики суб’єктивна оцінка якості життя нижча, ніж у хворих із ремісією параноїдного типу. При цьому існують відмінності у структурі інтегральної оцінки якості життя, актуальності та збереженості окремих її сфер; незалежно від типу ремісії, у хворих із середнім ступенем вираженості залишкової симптоматики оцінки якості життя найбільш песимістичні (p<0,01).

6. Тип і якість ремісії шизофренії суттєво впливають на стан сексуальної функції жінок та їхній адаптаційний потенціал. При апатико-абулічному типі ремісії сексуальна сфера потерпає у більшій мірі, ніж при параноїдному, до того існують значущі відмінності і за рівнем, і за структурою сексуальних порушень (p<0,05).

У подружніх пар, у яких дружина хворіє на параноїдну шизофренію, має місце сукупне порушення компонентів та складових сексуального здоров’я. При цьому формуються різні (первинний та вторинний) варіанти і форми (сексуально-еротична, конституціональна, комунікативна і зумовлена вторинною сексуальною дисфункцією у жінок) сексуальної дезадаптації подружжя.

При первинній дезадаптації у 21,1% хворих із параноїдним типом ремісії та вираженим її ступенем залишкові прояви шизофренії не тільки поглиблюють сексуальну дезадаптацію подружжя, але й виходять на перший план, стаючи по суті її причиною.

7. Розроблена система психокорекції порушення сексуального здоров’я при параноїдній шизофренії у жінок дає змогу підвищити адаптаційний потенціал та якість життя хворих, поліпшити міжособистісну та сексуальну комунікацію подружжя і в такий спосіб нівелювати їхню дезадаптацію, що є необхідною умовою збереження компенсованого психічного стану хворих і запобігання рецидивів захворювання.

Терапевтичний ефект психокорекції сексуальної дезадаптації залежить від типу та якості ремісії шизофренії: при параноїдному типі він складає 63,8%, при апатико-абулічному – 38,7%, і при обох типах значно вищий при легкому й середньому (66,2%), ніж при вираженому ступені залишкових проявів захворювання (25,0%, p<0,01).

Спільний високий та стійкий ефект застосування пропонованої системи психокорекції становить 55,1%, що, враховуючи тяжкість захворювання жінок, дає змогу вважати її достатньо дієвою при сексуальній дезадаптації подружньої пари, у якій дружина хворіє на параноїдну шизофренію.

Публікації автора:

1. Кубрак О.В. Психотерапевтическая коррекция супружеской дезадаптации при параноидной форме шизофрении у женщин в период ремиссии // Архів психіатрії. – Киев, 2002. – Вип.4 (31). – С.182-184.

2. Кубрак О.В. Оцінка якості життя жінок із параноїдною формою шизофренії в період ремісії // Український вісник психоневрології. – Харків, 2004. – Т.12, вип.2 (39). – С.71-74.

3. Кубрак О.В. Изучение клинико-психопатологических проявлений основных типов ремиссии при параноидной форме шизофрении у женщин // Таврический журнал психиатрии. – Симферополь, 2004. – Т.8, №2 (27). – С.21-24.

4. Кубрак О.В. К вопросу о супружеской дезадаптации в период ремиссии при параноидной форме шизофрении у женщин // Нові технології в медицині: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти. – Харків, 2001. – С.42.

5. Кубрак О.В. Сексуальная дисгармония при параноидной форме шизофрении у женщин в период ремиссии // Актуальные проблемы сексологии и медицинской психологии: Материалы научно-практической конференции, посвященной 15-летию кафедры сексологии и медицинской психологии Харьковской медицинской академии последипломного образования. – Харьков, 2002. – С.108-110.

6. Кубрак О.В., Омельченко Д.А. Комунікаційні порушення в подружніх відносинах при параноїдній формі шизофренії у жінок та їх психотерапевтична корекція // Нові технології в медицині: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти. – Харків, 2002. – С.31-32 (Дисертантом здійснювався підбір літератури та її узагальнення, виконувалося клініко-психопатологічне, сексологічне та психодіагностичне дослідження, зроблені висновки).

7. Кубрак О.В. Особливості сімейної реабілітації у період ремісії параноїдної форми шизофренії у жінок // Актуальні питання розвитку сучасної психіатрії в дослідженнях молодих вчених: Матеріали конференції молодих психіатрів Харківської медичної академії післядипломної освіти. – Харків, 2003. – С.40-41.

8. Кубрак О.В. Використання кольорового теста відносин в оцінці супружніх взаємовідносин у період ремісії параноїдної форми шизофренії у жінок // Внесок молодих вчених в медичну науку: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти. – Харків, 2003. – С.34.

9. Кубрак О.В. Вплив сімейної та подружньої дезадаптації на формування ремісій при параноїдній формі шизофренії у жінок // Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 350-річчю м. Харкова. – Харків, 2004. – С. 46-47.