Анотація до роботи:

Ковбаско К.М. Показання та протипоказання до призначення антибактеріальних засобів дітям, хворим на бронхіальну астму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, Київ, 2002.

В роботі вивчені клінічні особливості, цитологічний та мікробіологічний склад бронхіального вмісту у дітей, хворих на бронхіальну астму та при ускладненні її респіраторною інфекцією. На підставі даних, отриманих при експертній оцінці історій хвороб дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні в міському алергологічному відділенні МДКЛ № 2 м. Києва, - визначені основні клінічні ознаки респіраторної інфекції, яка супроводжує бронхіальну астму.

Вивчений та проаналізований мікробіологічний склад бронхіального вмісту при загостренні бронхіальної астми різної тяжкості у дітей. Виявлено, що при бронхіальній астмі має місце колонізація бронхолегеневої системи різноманітними мікроорганізмами, що є підставою для виникнення вторинного інфекційного процесу, який ускладнює перебіг основного захворювання у 41,9% обстежених дітей та потребує призначення антибактеріальної терапії. Встановлено та доведено, що в залежності від тяжкості бронхіальної астми в бронхіальному вмісті переважають різні мікроорганізми: при легкому та середньоважкому перебігах – пневмокок, гемофільна паличка, B.catarrhalis. Для тяжкого перебігу бронхіальної астми характерне підвищення питомої ваги грамнегативної флори (ентеробактерій та синьогнійної палички).

Визначені клініко-параклінічні особливості “атипової” інфекції респіраторної системи (Сhlamуdia spp., Mycoplasma pneumoniae), які ускладнюють бронхіальну астму. “Атипові” патогени виявлено при легкому перебігу – в 6,7% випадків, при середньоважкому – в 42,9%, при тяжкому перебігу – в 23,6% спостережень.

Доведено, що найважливішою ознакою бронхолегеневої інфекції, яка ускладнює бронхіальну астму є підвищення кількості нейтрофілів в бронхіальному вмісті (більше ніж 10х106/мл).

На підставі клінічних показників, виявлення домінуючого мікроорганізму, підвищення кількості нейтрофілів в бронхіальному вмісті, а також при інфікуванні внутрішньоклітинними патогенами, призначалась антибактеріальна терапія. Використання препаратів цефатоксіму та спіраміцину призводило до елімінації патогена та більш швидкого наставання ремісії. Проведені катамнестичні спостереження протягом 8-12 місяців свідчать, що кількість загострень після проведеної антибактеріальної терапії зменьшилась на 39,4%.

В дисертаційній роботі вирішене наукове завдання щодо визначення впливу бактеріальної інфекції на перебіг загострення бронхіальної астми у дітей, запропоновані методи діагностики респіраторної інфекції, обґрунтовано схеми її лікування, було проведено катамнестичне спостереження за дітьми, які отримували антибактеріальну терапію, згідно представлених рекомендацій, в порівнянні з дітьми контрольної групи.

1. Перебіг загострення бронхіальної астми у всіх дітей супроводжується колонізацією респіраторного тракту різноманітними патогенними та/або умовно-патогенними мікроорганізмами у вигляді монокультур або асоціацій, що призводить до виникнення респіраторної інфекції, яка ускладнює перебіг БА в 49,1% випадків і є підставою для призначення антибактеріальної терапії.

2. Проведеними дослідженнями встановлено, що тривала інтоксикація на тлі загострення бронхіальної астми у 63,6% дітей, стійкі фізікальні зміни, які резистентні до бронхолітичної терапії у 90,9% дітей, у сполученні з інтенсивною (>10⁵ КУО/мл) бактеріальною колонізацією респіраторного тракту дітей та підвищенням кількості нейтрофілів в мокротинні більше 10х10⁶/мл є клініко-лабораторними ознаками респіраторної інфекції, яка ускладнює бронхіальну астму.

3. Окрім бактеріальних патогенів, що ускладнюють перебіг бронхіальної астми, у 20,5% дітей були виявлені клініко-параклінічні ознаки “атипових” респіраторних інфекцій. А саме: тривала інтоксикація у 76,9% дітей, фізікальні зміни над легенями, які зберігаються на фоні використання базисної та бронхолітичної терапії у 86,9% дітей; значні та тривалі зміни на пікфлуометрії у 88,46% дітей, а також підвищення кількості нейтрофілів в мокротинні більше 18,0х10⁶/мл та наявність специфічних IgG до Chlamydia spp., та/або специфічних IgM до Mycoplasma pneumoniae.

4. Для діагностики респіраторної інфекції у дітей з бронхіальною астмою необхідно враховувати підвищення IgG та IgM в сироватці крові, підвищення рівня НСТ-тесту нейтрофілів периферійної крові більше 2,0 та збільшення кількості патологічно змінених та зруйнованих клітин в букальному соскобі більше 50%.

5. Найбільш ефективним засобом антимікробної терапії дітей з респіраторною інфекцією, яка ускладнює бронхіальну астму у випадках “атипової”, грампозитивної або грамнегативної кокової флори є спіраміцин; при виявленні грамнегативної патогенної або умовно-патогенної флори є цефотаксім.

6. Протипоказанням для використання антибактеріальних лікарськіх засобів є алергічні реакції або індівідуальна непереносимість препаратів.

Публікації автора:

1. Вікторов О.П., Ковбаско К.М. Можливості застосування макролідного антибіотика спіраміцину у лікуванні бронхіальної астми у дітей // Ліки. – 1999. – №5-6. – С.24-27. Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз та математичну обробку отриманих результатів, літературно оформила роботу.

2. Ковбаско К.М., Волосовець О.П., Глушкевич Г.В., Понур Б.О. Ефективність спіраміцину в лікуванні загострень бронхіальної астми, асоційованої з “атиповими” збудниками, у дітей // Інфекційні хвороби. – 2000. – №1. – С.37-40. Автор забезпечувала аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз та математичну обробку отриманих результатів, літературно оформила роботу.

3. Ковбаско К.М. Значення мікробіологічного та цитологічного контролю в діагностиці інфекційних процесів бронхолегеневої системи у дітей, хворих на бронхіальну астм // Ліки України. – 2000. – №11. – С.43-46. Автор повністю самостійно виконала роботу.

4. Волосовець О.П., Ковбаско К.М. Взаємозв’язок між показниками мікробіологічного та цитологічного складу бронхіального вмісту та станом природної резистентності організму у дітей з бронхіальною астмою, яка ускладнена респіраторною інфекцією // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2001. – №2. – С.74-78. Автор здійснювала підбірку та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз та математичну обробку отриманих результатів, літературно оформила роботу.

5. Ковбаско К.М., Волосовець О.П., Глушкевич Г.В. Розповсюдження бронхолегеневих інфекцій серед дітей, хворих на бронхіальну астму // Експериментальна та клінічна медицина. – 2001. – №2. – С.37-40. Автор забезпечувала підбірку та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз та математичну обробку отриманих результатів, літературно оформила роботу.

6. Волосовець О.П., Ковбаско К.М., Курашова О.М. А.с. на винахід №36366А України, МПК G01N33/48, по заявці №99126718 з пріоритетом від 10.12.1999 р. “Спосіб визначення ступню тяжкості бронхіальної астми у дітей”; Опубл. 16.04.2001 р.; Бюл. №3-ІІ, 1.157с. Автор забезпечувала аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз та математичну обробку отриманих результатів.

7. Волосовець О.П., Вікторов О.П., Ковбаско К.М. А.с. на винахід №36506А України, МПК G01N33/487, по заявці №99127143 з пріоритетом від 28.12.1999 р. “Спосіб визначення інфекційного процесу в бронхолегеневій системі”; Опубл. 16.04.2001 р.; Бюл. №3-ІІ, 1.157с. Автор забеспечувала аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводила аналіз та математичну обробку отриманих результатів.

8. Волосовець О.П., Ковбаско К.М., Срєбний М.М. Клініко-параклінічні ознаки респіраторної інфекції у дітей, хворих на бронхіальну астму // Тези доповідей. “І Всеукраїнська конференція з питань імунології у педіатрії” // Перинатологія та педіатрія. – 2001. – №3. – С.106. Автор здійснювала підбір та обстеження хворих, проводила математичну обробку отриманих результатів.

9. Волосовець О.П., Вікторов О.П., Ковбаско К.М. Частота выявления хламидиозной инфекции у детей с бронхиальной астмой // Імунологія та алергологія. – 1999. – №3. – С.18-19. Автор забезпечувала підбір та обстеження хворих, проводила математичну обробку отриманих результатів, літературно оформила роботу.

10. Волосовець О.П., Ковбаско К.М., Глушкевич Г.В., Понур Б.О. Ефективність спіраміцину в лікуванні загострень бронхіальної астми у дітей, асоційованих з “атиповими” збудниками // Матеріали науково-практичної медичної конференції “Сучасні проблеми клінічної фармакології та імунопрофілактики” (Тези доповідей). – Київ. – 1999. – С.82-85. Автор забезпечувала обстеження хворих, проводила математичну обробку отриманих даних, літературно оформила роботу.

11. Ковбаско Е.М. Тактика антибактериальной терапии у детей с бронхиальной астмой // Матеріали ІІ Української Наукової Конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми клінічної фармакології”: Тези доповідей. – Вінниця. – 1998. – С.85-86. Автор забезпечувала обстеження хворих, проводила аналіз та математичну обробку отриманих результатів, літературно оформила роботу.