Анотація до роботи:

Чорномаз Т. В. Показники функціонування миготливого епітелію у різних представників родини Unionidae (Mollusca : Bivalvia) і їх залежність від чинників навколишнього середовища. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 – зоологія. – Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Київ, 2005.

У роботі викладено результати досліджень in vitro тривалості та частоти биття війок миготливого епітелію зябер і ноги у 17 видів перлівницевих фауни України. Представники Unioninae та Pseudanodontinae мають більшу тривалість биття війок, ніж Anodontinae, види роду Batavusiana – найбільші значення частоти биття. За температури 4 та 9С тривалість функціонування миготливого епітелію значно більша, ніж за 18С, тоді як частота їх биття за 4, 9 і 18С досить постійна. Вищі температури (23, 32 і 38С) викликають скорочення тривалості та прискорюють биття війок. За умов обсихання у перлівницевих спостерігається статистично вірогідне зростання (на початку або у середині експозиції) і зниження (на початку або перед загибеллю молюсків) тривалості биття війок та підвищення частоти їх биття. За низької інтенсивності заселення перлівницевих паразитами (кліщі Unionicola, трематода Bucephalus polymorphus) та епіойками (личинки гірчака) відбувається збільшення тривалості і частоти биття війок їх миготливого епітелію, за високої – зменшення значення цих показників. Наявність токсикантів у розчині (Cr³⁺ – 510^-4–16, Zn²⁺ – 310^-4–32, Cd²⁺ – 110^-4–64 г/дм³) викликає у молюсків патологічний процес, у перебігу якого виділено фази байдужості, підвищення активності, депресії, сублетальну та летальну. Виявлено зменшення тривалості та збільшення частоти биття війок миготливого епітелію у перлівницевих із радіоактивно забруднених територій порівняно з молюсками із умовно чистої зони.

1. Вивчено показники тривалості биття війок миготливого епітелію і доведено, що в межах родини Unionidae наявні міжвидові відмінності. В роді Batavusiana вони значніші, ніж у родів Unio, Anodonta і Colletopterum. У межах роду Pseudanodonta міжвидових відмінностей не зафіксовано. Більші значення цього показника (на 13.5–26.3%) властиві представникам підродин Unioninae і Pseudanodontinae.

2. Тривалість биття фронтальних війок миготливого епітелію зябер у 17 видів перлівницевих фауни України (Batavusiana – 4, Unio – 5, Anodonta – 3, Colletopterum – 2, Pseudanodonta – 3) знаходиться у межах від 109.5±21.2 (B. irenjensis) до 338.4±46.0 год. (A. stagnalis), ноги – від 49.3±1.1 (B. irenjensis) до 124.0±10.0 (U. limosus). Серед перлівницевих за частотою биття війок миготливого епітелію виокремлюються лише види роду Batavusiana, у яких значення цього показника більші на 6.516.8%, ніж у інших видів.

3. За результатами кластерного аналізу представники підродини Pseudanodontinae відрізняються від Unioninae та Anodontinae не лише за морфологічними, але й за фізіологічними ознаками (показники функціонування миготливого епітелію). Відмічено різницю за цими показниками між видами роду Batavusiana і Unio. Між представниками підродів Tumidusiana і Unio (s. str.) та між молюсками родів Anodonta і Colletopterum чітких відмінностей не зафіксовано.

4. Виявлено залежність тривалості биття війок миготливого епітелію від температури. За 4 та 9С значення цього показника значно більші (у 1.6–6.9 рази), ніж за 18С. Вищі температури (23, 32, 38С) викликають скорочення тривалості биття війок на 1199.4%. Частота їх биття у температурному діапазоні 4–18С постійна, а за зростання температури до 38С спостерігається прискорення биття до 16.2%.

5. Експериментально встановлено, що за умов обсихання у різних видів перлівницевих на початку або у середині експозиції тривалість биття війок зростає у 1.2–3.0 рази, а на початку або перед загибеллю молюсків значення цього показника менші у 1.2–2.5 рази порівняно з контролем. У всіх досліджених видів за обсихання зафіксоване підвищення частоти биття війок миготливого епітелію до 24.8%.

6. Виявлено залежність параметрів функціонування миготливого епітелію від інтенсивності заселення перлівницевих різними біонтами. За низької інтенсивності заселення молюсків паразитами (кліщі Unionicola, трематода Bucephalus polymorphus) або епіойками (личинки гірчака) відбувається збільшення тривалості биття війок миготливого епітелію у 1.2–2.6 рази. Висока інтенсивність інвазії цими біонтами викликає зменшення значення досліджених показників (у 1.5–1.6 рази тривалості та до 15.2% частоти биття).

7. Наявність у середовищі йонів важких металів за певної їх концентрації (Cr³⁺ – 510^-4–16, Zn²⁺ – 310^-4–32, Cd²⁺ – 110^-4–64 г/дм³) призводить до розвитку у молюсків патологічного процесу. Збільшення тривалості роботи війок миготливого епітелію в 1.2–2.0 рази та частоти їх биття до 12.8% відповідає фазі підвищення активності. Фази депресії, сублетальна і летальна характеризуються скороченням тривалості функціонування війок миготливого епітелію спочатку у 1.2–1.9 рази, а надалі – миттєвою зупинкою локомоції війок при стиканні клітин миготливого епітелію з розчином токсиканта, та сповільненням їх биття до 39.7%.

8. З обраних фізіологічних показників можливим є використання як тест-функції в еколого-фізіологічних дослідженнях тривалості биття війок миготливого епітелію за умови збору матеріалу у межах одного сезону і в однотипних біотопах. На одні і ті ж подразники різні види родини Unionidae реагують подібним чином. Це дозволяє пропонувати використання більшості видів цієї родини для біоіндикації змін стану навколишнього водного середовища.

Публікації автора:

1. Вискушенко Д. А., Минюк М. Є., Чорномаз Т. В., Василенко О. М. Вплив інвазії на деякі тест-функції молюсків // Наукові записки Терноп. держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер.: Біологія. Спец. вип.: Гідроекологія. – 2001. – № 4 (15). – С. 35–36 (дисертант зібрав матеріал, проаналізував зміни екстенсивності та інтенсивності інвазії гельмінтами перлівницевих та дослідив вплив паразитів на функціонування миготливого епітелію цих молюсків).

2. Черномаз Т. В. Работа ресничек переживающих клеток мерцательного эпителия жабер и ноги перловицевых, зараженных Aspidogaster conchicola и Bucephalus polymorphus // Паразитология. – 2001. – 35, № 5. – С. 443–447.

3. Чорномаз Т. В. Вплив радіонуклідів на локомоцію війок переживаючих клітин миготливого епітелію перлівницевих // Вісн. ДАУ. – 2003. – Вип. 1. – С. 330–336.

4. Чорномаз Т. В. Перлівницеві як хазяї кліщів Unionicola // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біологічна. – 2003. Вип. 33. С. 99103.

5. Черномаз Т. В. Реакция клеток мерцательного эпителия перловицевых моллюсков на действие тяжелых металлов // Гидробиол. журн. 2003. 39, № 6. С. 9094.

6. Чорномаз Т. Вплив обсихання на перлівницевих // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біологічна. – 2003. Вип. 34. С. 159164.

7. Чорномаз Т. В. Кліщі Unionicola в перлівницевих Центрального Полісся // Вестник зоологии. Актуальные проблемы паразитологии: Тр. Укр. науч. об-ва паразитологов. – 2004. – Отдел. вып. 18. – С. 163–165.

8. Чорномаз Т. В. Робота війок зябрового миготливого епітелію крупних двостулкових молюсків (літературний огляд). – К., 2000. –17 с. – Рукопис деп. в ДНТБ України, № 193-Ук 2000.

9. Чорномаз Т. В. Робота війок переживаючих клітин миготливого епітелію зябрового апарату перлівницевих (Unionidae) // Вісн. Житомир. пед. ун-ту. – 2001. – Вип. 8. – С. 238–240.

10. Чорномаз Т. В. Активність війок миготливого епітелію зябер і ноги Unio conus (in vitro) як тест-функція при еколого-фізіологічних дослідженнях // Вісн. Житомир. пед. ун-ту. – 2002. – Вип. 10. – С. 159–162.

11. Вискушенко Д. А., Минюк М. Є., Чорномаз Т. В., Василенко О. М. Інвазія як обтяжуючий чинник при антропічному пресингу // Екологія. Людина. Суспільство: Матеріали IV Міжнар. наук-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених. – К.: НТУУ КПІ, 2001. – С. 19 (дисертант отримав результати досліджень, які вказують на наявність патологічних зрушень за заселення перлівницевих паразитами).

12. Вискушенко А. П., Вискушенко Д. А., Гарбар О. В., Мельниченко Р. К., Мокрицька А. М., Минюк М. Є., Павлюченко-Шевчук О. В., Стадниченко А. П., Чорномаз Т. В. Актуальні екологічні проблеми Бердичівщини // Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття: Наук. зб. Велика Волинь. – Житомир: М. А. К., 2001. – С. 311–314 (дисертант описав зміни у водних екосистемах під впливом антропогенного пресингу).

13. Вискушенко Д. А., Мінюк М. Є., Чорномаз Т. В. Найактуальніші екологічні проблеми Житомирщини // Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій: Матеріали Міжнар. наук-практ. конф. – Ніжин, 2001. – С. 23–25 (дисертант проаналізував рівень забруднення водойм і повітря регіону та описав наслідки цього забруднення для тварин).

14. Чорномаз Т. В., Минюк М. Є. Перлівницеві (Mollusca, Bivalvia, Unionidae) як об’єкт біотестування в системі екологічного моніторингу // Актуальні питання вивчення та збереження біологічного різноманіття: Матеріали студент. наук. конф. – К., 2001. – С. 20–22 (дисертант дослідив показники биття війок миготливого епітелію перлівницевих у нормі і проаналізував можливість використання їх як тест-функцій у еколого-фізіологічних дослідженнях).

15. Чорномаз Т. В. Робота війок переживаючих клітин миготливого епітелію зябер і ноги у видів роду Unio // Зоологічні дослідження в Україні на межі тисячоліть: Тез. доп. Всеукр. зоол. конф. – Кривий Ріг, 2001. – С. 93–95.

16. Chernomaz T. V. Ciliary аctivity of ciliated epithelium at Unionidae // XVIII Krajowe seminarium malakologiczne. – Szcrecin-Lublin, 2002. – P. 5–6.

17. Чорномаз Т. В. Кліщі Unionicola в перівницевих Центрального Полісся // ХІІ конф. українського наук. тов-ва паразитологів: Тез. доп. – К., 2002. – С. 116–117.

18. Вискушенко Д. А., Першко І. О., Василенко О. М., Чорномаз Т. В. Малакологічний аспект вивчення біологічного різноманіття // Матеріали Міжнар. наук-практ. конф. “Динаміка наукових досліджень”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – Т. 3. Біологічні науки. – С. 50–52 (дисертант отримав результати, які вказують на перебіг патологічного процесу у перлівниці за наявності йонів цинку у воді).

19. Chernomaz T. V. Ciliary аctivity of ciliated epithelium at Unionidae // Folia Malacologica. – 2002. – 10 (1). – P. 35.

20. Вискушенко Д. А., Чорномаз Т. В., Василенко О. М. Зміни водного балансу у молюсків під впливом стресуючих факторів навколишнього середовища // Екологія. Людина. Суспільство: Матеріали V Міжнар. наук-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених. – К.: Політехніка, 2002. – С. 54–55 (дисертант дослідив зміни водного балансу перлівниць за умов обсихання).

21. Чорномаз Т. В. Вплив радіонуклідів на функціонування війок миготливого епітелію Unionidae // Матеріали VI Міжнар. наук-практ. конф. “Наука і освіта ‘2003”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Т. 3. Біологія. – С. 18–19.

22. Чорномаз Т. В. Вплив йонів хрому на локомоцію війок миготливого епітелію Unio rostratus gentilis // Биоразнообразие. Экология. Эволюция. Адаптация: Материалы юбилейной науч. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых, посвящ. 180-летию со дня рождения Л. С. Ценковского (28 марта – 1 апреля 2003 г.). – Одесса, 2003. – С. 190.

23. Василенко О. М., Вискушенко Д. А., Чорномаз Т. В. Вплив іонів цинку на фізіологічні показники прісноводних молюсків // Матеріали Всеукр. наук-практ. конф. “Гідробіологія, іхтіологія та радіологія”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 28–29 (дисертант дослідив вплив йонів цинку на активність війок миготливого епітелію перлівниці).

24. Chernomaz T. V. Distrubance of ciliary activity in Unionidae from the radionuclide-contaminated territories // XIX Krajowe seminarium malakologiczne. – Supsk, 2003. – P. 10.

25. Czernomaz T. Wpyw braku wody na przedstawicieli rodzini Unionidae // XX Krajowe seminarium malakologiczne. Krocienko, 2004. P. 45.

26. Чорномаз Т. В. Зміна швидкості биття війок миготливого епітелію перлівницевих під дією важких металів // Еколого-функціональні та фауністичні аспекти дослідження молюсків, їх роль у біоіндикації стану навколишнього середовища. Житомир: Волинь, 2004. С. 237239.

27. Мельниченко Р. К., Янович Л. М., Чорномаз Т. В. Біорізноманіття та екологія перлівницевих (Mollusca:Bivalvia:Unionidae) фауни України // Матеріали Всеукр. студ. наук-практ. конф. “Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України”. Полтава, 2004. С. 157159 (дисертант дослідив поширення перлівницевих на теренах України у різних біотопах).