Анотація до роботи:

Царенко Т.М. Показники обміну заліза та еритроцитопоезу у перепелів за умови лазерного та рентгенівського опромінення інкубаційних яєць. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Національний аграрний університет, Київ, 2007.

Дослідження присвячені вивченню впливу низькоінтенсивного червоного лазерного світла (л=633 нм), рентгенівського випромінювання та їх комбінованої дії на показники ембріональної летальності, продуктивність перепелів і показники обміну заліза та еритроцитопоезу у перепелів в ембріональний і постнатальний періоди розвитку. Встановлено, що лазерне опромінення яєць (0,005-0,05 мВт/см²) впливає на обмін заліза, що виражається у збільшенні вмісту загального заліза у печінці і плазмі крові ембріонів та дорослих перепелів, збільшує виведення перепелів на 4,4 %. Рентгенівське опромінення яєць в дозах 2,310^-2 і 6,210^-2 Кл/кг призводить до зменшення вмісту загального заліза у печінці й плазмі крові дорослих перепелів, такий вплив сильніше проявляється при опроміненні яєць на 9-ту добу інкубації. Опромінення яєць у дозі 2,110^-1 Кл/кг викликає значну ембріональну загибель. У разі опромінення яєць на 9-ту добу розвитку у молодняку та дорослих перепелів значно зменшується маса тіла. За дози рентгенівського опромінення яєць 2,110^-1 Кл/кг у дорослих перепелів відбувається активація обміну заліза, а у добових перепелят зростає рівень гемоглобіну в крові та вміст гемоглобіну в одному еритроциті, що можна розцінити як прояв компенсаторної реакції організму після рентгенівського ураження.

1. У дисертації теоретично обґрунтовано і експериментально доведено вплив різних доз лазерного (0,005–0,5 мВт/см²) та рентгенівського (2,3 10^-2– 6,210^-2 та 2,110^-1 Кл/кг) опромінень інкубаційних яєць на виводимість, продуктивність та процеси обміну заліза і еритроцитопоезу у перепелів в різні періоди пре- та постнатального розвитку. Встановлено залежність змін ембріональної летальності перепелів та процесів обміну заліза і еритроцитопоезу у перепелів впродовж постнатального розвитку від дози та строку рентгенівського опромінення інкубаційних яєць. Експериментально обґрунтована та запропонована методика опромінення інкубаційних перепелиних яєць лазерним світлом з метою підвищення виводимості та зменшення ембріональної летальності перепелів.

2. Передінкубаційне опромінення перепелиних яєць низькоінтенсивним лазерним світлом (л=633 нм; 0,05 мВт/см²; 60 с) сприяло зменшенню ембріональної летальності та збільшенню виводимості перепелів на 4,4 % (P<0,001), переважно за рахунок зменшення загибелі ембріонів у перші 5 діб інкубації.

3. Передінкубаційне опромінення перепелиних яєць червоним лазерним світлом в дозі 0,05 мВт/см² зумовлювало зменшення вмісту загального заліза в жовтку 15-добових ембріонів на 44,6 % (P<0,05) і збільшення його вмісту в печінці добових перепелят у 2,5 рази (P<0,001).

4. Опромінення інкубаційних яєць червоним лазерним світлом густиною потужності 0,05 мВт/см² викликало збільшення (P<0,01) вмісту загального заліза у печінці (на 43,4 %) та плазмі крові (на 26,8 %) і не впливало на процес еритроцитопоезу у 3-тижневих перепелів отриманих з опромінених яєць.

5. Рентгенівське опромінення яєць на 9-ту добу інкубації в дозі 6,210^-2 Кл/кг викликало у 4-тижневих перепелят зменшення вмісту заліза у печінці на 32,5 % (P<0,001) та плазмі крові – на 18,7 %, а опромінення у дозах 2,310^-2–6,210^-2 Кл/кг зменшувало загальну залізозв’язувальну здатність плазми крові у 10-тижневих перепелів на 4,9–13,5 % (P<0,01–0,001).

6. Рентгенівське опромінення яєць перед інкубацією в дозі 2,110^-1 Кл/кг підвищувало ембріональну летальність. Виводимість перепелів зменшувалась на 53,4 % (P<0,001). Рентгенівське опромінення яєць на 9-ту добу інкубації в дозі 2,110^-1 Кл/кг зумовлювало зниження маси добових перепелят на 18,1 % (P<0,05) та 1–11-тижневих перепелів на 25,1–47,2 % (P<0,001).

7. Передінкубаційне рентгенівське опромінення яєць у дозі 2,110^-1 Кл/кг пригнічувало еритроцитопоез у добових перепелят, а у 4-тижневих перепелів збільшувало загальну залізозв’язувальну здатність плазми крові на 31,2 % (P<0,05), вміст заліза у печінці на 29,5 % (P<0,01) і зменшувало вміст заліза у плазмі крові на 26,0 %. У статевозрілих перепелів, отриманих з опромінених яєць, вміст заліза у плазмі крові збільшувався на 98,9 % (P<0,01).

8. При рентгенівському опроміненні яєць на 9-ту добу інкубації в дозі 2,110^-1 Кл/кг у перепелів на 27,9–29,8 % (P<0,05–0,01) збільшувалася загальна залізозв’язувальна здатність плазми крові, а у добових перепелят на 16 % (P<0,05) зростав рівень гемоглобіну в крові.

9. Обробка інкубаційних яєць червоним лазерним світлом (0,01 мВт/см²) після ураження їх рентгенівським випромінюванням суттєво не впливала на зміни у процесах обміну заліза і еритроцитопоезу перепелів, викликаних рентгенівським опроміненням інкубаційних яєць.

Публікації автора:

1. Низькоінтенсивне лазерне опромінення інкубаційних яєць сільськогос-подарської птиці. Методичні рекомендації щодо технології використання в інкубаційних цехах промислових птахопідприємств / І.Л. Якименко, Т.М. Царенко, М.А. Мельник, В.І. Бесулін. – Біла Церква, 2001. – 16 с. (Дисертант брав участь у проведенні виробничих дослідів та проводив визначення гематологічних показників).

2. Царенко Т.М., Якименко І.Л. Вплив лазерного опромінення інкубаційного яйця на гематологічні показники добового молодняку перепела японського // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 1999. – Вип. 9. – С. 284–288. (Дисертант виконав експеримент та проаналізував його результати).

3. Царенко Т.М. Оцінка віддалених наслідків рентгенівського опромінення ембріонів перепела японського на різних строках розвитку // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2000. – Вип. 14. – С. 141–145.

4. Царенко Т.М. Вплив низькоінтенсивного лазерного опромінення ембріонів птиці на стан гемоглобінсинтезуючої системи виведеного молодняку // Збірник наукових праць Луганського державного аграрного університету. – 2000. – № 6 (18). – С. 114–117.

5. Царенко Т.М. Віддалені наслідки рентгенівського та низькоінтенсивного лазерного опромінення ембріонів перепела японського на різних строках розвитку // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2001. – Вип. 17. – С. 180–185.

6. Царенко Т.М. Вплив лазерного опромінення інкубаційного яйця перепела японського на показники крові та обміну заліза у виведеного молодняку // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2001. – Вип. 19.– С. 175–180.

7. Царенко Т.М. Обмін заліза у ембріонів перепела японського при передінкубаційному опроміненні низькоінтенсивним лазерним світлом // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2002. – Вип. 24. – С. 57–63.

8. Якименко І.Л., Царенко Т.М. Комбінована дія рентгенівського випромінювання та червоного лазерного світла на перепелині ембріони // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. – 2004. – № 39 (51). – С. 85–89. (Дисертант брав участь у виконанні експерименту, провів гематологічні дослідження).

9. Патент 34045А України, 6 А01К 45/00. Спосіб захисту ембріонів від променевого ураження / І.Л.Якименко, Т.М. Царенко (UA). – № 99052763; Заяв. 18.05.1999. Опубл. 15.02.2001. – Бюл. № 1. – 3 с. (Дисертант брав участь у виконанні експерименту, здійснював досліди з опромінення, аналізував результати досліджень).

10. Якименко И.Л., Царенко Т.М., Сидорик Е.П. Модулирующее влияние излучения гелий-неонового лазера на состояние антиоксидантной и гидроксилирующей систем печени у перепелов при рентгеновском облучении и химической интоксикации // Український біохімічний журнал. – 2004. – № 5. – С. 115–122. (Дисертант брав участь у виконанні експерименту, провів гематологічні дослідження та проаналізував їх результати).

11. Influence of low level laser radiation on embryo and early postembryo development of Japanese Quail / I. Yakimenko, A. Testik, M. Melnik, T. Tsarenko // Ciftlik. – November, 2001. – № 213. – Р. 43–46. (Дисертант брав участь у виконанні експерименту, провів гематологічні дослідження та проаналізував їх результати).

12. Царенко Т.М. Стан гемоглобінсинтезуючої системи молодняку перепела японського після низькоінтенсивного лазерного опромінення ембріонів // Сборник материалов 14-й Межд. науч.-практ. конф. "Применение лазеров в медицине и биологии". – Харьков, 2000. – С. 158–159.

13. Царенко Т.М. Аналіз віддалених наслідків рентгенівського та низькоінтенсивного лазерного опромінення ембріонів перепела японського на різних строках інкубації // Фотобиология и фотомедицина. Специальный випуск (Матер. 15-й Межд. науч.-практ. конф. "Применение лазеров в медицине и биологии", Харьков, 2001 г.).– 2001. – Т. 4. – № 1, 2. – С. 122–123.

14. Царенко Т.М., Якименко І.Л. Вплив передінкубаційного лазерного опромінення на обмін заліза у перепела японського // Сборник материалов 20-й Межд. науч.-практ. конф. "Применение лазеров в медицине и биологии". – Ялта, 2003. – С. 106–107. (Дисертант проводив опромінення інкубаційних яєць, визначав показники обміну заліза, брав участь в обговоренні результатів досліджень).

15. Царенко Т.М. Реакція системи еритроцитопоезу та показників обміну заліза перепелів на лазерне і рентгенівське опромінення ембріонів // Тези доповідей 5-ї державної наук.-практ. конф. "Аграрна наука – виробництву". – Біла Церква, 2006. – С. 57.