Кропивницька Тетяна Анатоліївна. Показники просторово-часової точності кидкових дій як критерій відбору юних гандболістів : дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.01 / Національний ун-т фізичного виховання і спорту України. - К., 2005.
Анотація до роботи:
Кропивницька Т.А. Показники просторово-часової точності кидкових дій як критерій відбору юних гандболістів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 – Олімпійський і професійний спорт. – Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена системному вивченню розвитку просторово-часової точності кидків м'яча у ворота гандболістів 15–18 років залежно від їхнього функціонального стану.
Використання кореляційного, регресійного і факторного аналізів дозволило виділити ряд соматичних і вегетативних показників, що мають взаємозв'язок з часовими і просторовими параметрами кидків юних спортсменів кожної вікової групи.
Найбільш інформативними показниками, що рекомендуються для використання у доборі, є такі: для гандболістів 15 років – час упередження в тесті на об’єкт, що рухається, час простої та складної реакції, гострота та швидкість зорових сприймань, частота тремору, сила кисті кидкової руки, хронаксія, індекс напруження в положенні стоячи, висота стрибків; для гандболістів 16 років – реакція на об’єкт, що рухається, час запізнення, час упередження та їх відношення, реобаза, хронаксія, сила кисті, частота тремору, ЧСС відновлення, варіаційний розкид у положенні стоячи, висота стрибка; для гандболістів 17-18 років – реакція на об’єкт, що рухається, частота рухів у тепінг-тесті, частота тремору, реобаза, сила кисті, ЧСС у стані спокою й у процесі відновлення.
Однією з найважливіших дій у гандболі є кидок м'яча у ворота. На різних вікових етапах просторово-часова точність кидка може мати різну морфофункціональну та психофізіологічну обумовленість. Ці питання в літературі практично не висвітлювалися. Виділення показників, що мають суттєвий вплив на рівень прояву просторово-часової точності кидків, дозволить удосконалити систему відбору гандболістів 15-18 років.
Заняття гандболом позитивно впливають на морфофункціональний розвиток організму підлітків та юнаків. У юних гандболістів спостерігалися більші величини ЖЄЛ (у спортсменів 17-18 років 4,59±0,2 л, 15 років – 3,68±0,23 л; у неспортсменів 15 років – 2,6 л, 17-річних – 3,520 л), менші показники часу сенсомоторних реакцій (200 ± 10 мс – у 15-річних гандболістів, 261 ± 36 мс – у неспортсменів), менша активність симпатичної регуляції ритму серця (за показниками АМо та ІН). У гандболістів 15-18 років, порівняно з підлітками, які не займаються спортом, достовірно вищі показники довжини та маси тіла, що, очевидно, пов'язане з відбором та переважною орієнтацією тренера саме на ці показники.
Результати сенсомоторного тестування показали, що юнаки 17–18 років відрізняються високою швидкістю реагування на зорові сигнали (ЛЧПР – 166±8 мс, ЛЧСР – 400±13,6, РРО – 34,8±1,5) й утриманням її протягом тестування практично на одному рівні, що свідчить про здатність протистояти стомленню.
Підлітки 15–16 років відрізняються високою швидкістю реакції на початку тесту, однак стомлення, що розвивається в центральній нервовій системі, не сприяє утриманню високої зорово-моторної реакції, й її швидкість або зменшується поступово, або після періоду утримання знижується наприкінці тестування. Це особливо помітно за показником РРО. Так, на початку тесту РРО у гандболістів 15 і 16 років практично однакова (45 мс), наприкінці тесту час реакції погіршився у гандболістів 15 років у 2,2 рази, у 16-річних – у 1,84 рази. У спортсменів 17–18 років значення РРО на початку і наприкінці тесту однакові.
Дослідження просторово-часової точності кидків м'яча у ворота свідчать, що найліпші показники часу і точності кидків спостерігаються у гандболістів-юнаків (середній показник швидкості і точності становив 1,267±0,087). Це, очевидно, пов'язане з тим, що навичка кидків у них уже більш досконала. У гандболістів-підлітків ця навичка ще недостатньо закріплена.
Проведені дослідження дозволили виявити статистично значущі взаємозв'язки показників, що забезпечують розвиток швидкісно-силових здібностей. Про це свідчать достовірні кореляції між збудливістю і лабільністю нервово-м'язового апарату, показниками стрибкової ергометрії, рядом сенсомоторних показників, а також показниками, що характеризують активність симпатичної регуляції ритму серця (ЧСС, ІН тощо). Так, у гандболістів 15 років достовірні кореляції спостерігалися між вегетативним показником ритму та середнім показником висоти стрибків за 10 с (r = 0,68, р<0,01), реобазою двоголового м’яза та силою кисті кидкової руки (r = -0,8, р<0,001), висотою стрибка за 10 с та часом РРО (r = -0,69, р<0,01). У гандболістів 16 років реобаза корелювала з хронаксією (r = 0,65, р<0,01), ЛЧПР – з силою кисті кидкової руки (r = -0,60, р<0,05), середня потужність стрибків за 10 с та потужність одного стрибка – з частотою рухів у тепінг-тесті (r = 0,63, р<0,05; r = 0,64, р<0,01 відповідно), висота стрибка з амплітудою моди, ІН, коефіцієнтом монотонності, вегетативним показником ритму тощо. У спортсменів 17–18 років достовірні кореляції виявлені між реобазою двоголового м’яза та коефіцієнтом монотонності, вегетативним показником ритму, показником адекватності процесів регулювання (r = -0,76, р<0,001; r = -0,79, р<0,001; r = -0,70, р<0,01 відповідно), частотою рухів у тепінг-тесті та силою кисті (r = 0,68, р<0,01) тощо.
Це свідчить про взаємозв’язок показників, що впливають на розвиток швидкісно-силових здібностей. Крім того, у спортсменів, які розвивають швидкісно-силові здібності, спостерігається більш високий тонус симпатичного відділу вегетативної нервової системи, що позитивно впливає на збудливість нервово-м’язового апарату.
Великого значення для прояву швидкості і точності виконання кидків м'яча у ворота набуває вагосимпатичний баланс відділів вегетативної нервової системи. Так, показники, що характеризують активність симпатичної регуляції ритму серця (ІН, мода, АМо й ін.), у всіх вікових групах негативно корелювали з часом кидків і позитивно – з точністю. До регресійних моделей, де Y – показник швидкості і точності кидків в опорному положенні і стрибку, з показників варіаційної пульсографії увійшов варіаційний розкид (у підлітків 15 років з коефіцієнтами -0,0013 та -0,0024, 16 років з коефіцієнтом -0,0018, юнаків 17-18 років – -0,0058): зі збільшенням цього показника параметри швидкості і точності кидків поліпшуються. Використання такого інтегрального показника, як ПШТ, є найбільш ефективним методом для оцінки розвитку просторово-часової точності кидків.
Виявлено тенденцію до збільшення з віком позитивного впливу масо-ростових показників на просторові і часові характеристики кидків м'яча у ворота за умов технічних і сенсорних ускладнень. Маса тіла негативно корелює у гандболістів 16 років з часовими параметрами кидків у раптово запропонований кут (r = -0,75, р<0,01 та r = -0,88, р<0,001) і позитивно – із просторовими в цих же серіях (r = 0,73, р<0,01 та r = 0,62, р<0,05). У юнаків 17-18 років маса тіла позитивно впливала на ПШТ кидків серій 2, 3 (r = -0,67, р<0,01; r = -0,84, р<0,001 відповідно), негативно – на точність кидків у стрибку (серія 4) (r = 0,7, р<0,01).
Значущість масо-ростових показників доводять результати факторного аналізу. У факторну структуру спеціальної працездатності гандболістів 15 років масо-ростові показники ввійшли до фактора 6, а в 17–18-літніх – до фактора 2, що свідчить про зростаючу значущість антропометричних показників у процесі росту і розвитку організму.
Виявлено негативний взаємозв'язок між характеристиками анаеробної фосфагенної потужності (показники стрибкового тесту) і просторово-часовою точністю кидків м'яча, як в опорному положенні, так і у стрибку. Це пояснюється тим, що ці дії належать до вибухових вправ, і енергозабезпечення здійснюється за рахунок алактатного анаеробного механізму енергопродукції.
За результатами кореляційного, регресійного і факторного аналізу значущі показники гандболістів 15-18 років, що пов’язані зі структурою просторово-часової точності кидків м'яча у ворота, можна умовно поділити на три групи: аферентну (для гандболістів 15 років – час упередження в тесті РРО, час простої та складної реакції, гострота та швидкість зорових сприймань; 16 років – РРО, час запізнення, час упередження та їх відношення; 17-18 років – РРО), еферентну (15 років – частота тремору, сила кисті кидкової руки, хронаксія; 16 років – реобаза, хронаксія, сила кисті, частота тремору; 17-18 років – частота рухів у тепінг-тесті, частота тремору, реобаза, сила кисті) і вегетативну (15 років – ІН при ВП у положенні стоячи, висота стрибків; 16 років – ЧСС відновлення, варіаційний розкид при ВП в положенні стоячи, висота стрибку; 17-18 років – ЧСС у стані спокою й у процесі відновлення).
Розроблено критерії оцінки більшості цих показників, використання яких підвищить ефективність відбору гандболістів 15-18 років.
Переважальний розвиток аеробних можливостей супроводжується зниженням швидкісно-силових здібностей, причому з підвищенням рівня тренованості цей факт стає більш очевидним. Так, спостерігалися достовірні кореляційні зв'язки між МСК і реобазою у гандболістів 16 років (r = 0,71, р < 0,01), МСК і часом запізнення в тесті РРО (r = 0,72, р < 0,01) у гандболістів 17-18 років. Варіаційний розкид (показник вагусної регуляції ритму серця) достовірно корелював з реобазою (r = 0,64, р < 0,01) і ЛЧСР (r = 0,63, р < 0,05), висотою як одного (r = -0,79, р < 0,001), так і серії стрибків за 10 с (r = -0,75, р < 0,001) у гандболістів 15 років, із РРО (r = 0,73, р < 0,01) – у гандболістів 16 років і хронаксією (r = 0,76, р < 0,001) – у 17-18-літніх.
Це пов'язано зі специфічністю адаптаційних змін, що відбуваються під час тренування. Відповідно до характеру і спрямованості тренувального процесу в організмі спортсмена розвиваються лише ті функціональні властивості, що мають вирішальне значення для досягнення високих результатів в обраному виді спорту, а отже, для системоутворюючого чинника.
Дисертаційне дослідження не є вичерпним. Оскільки в гандболі існують ігрові амплуа, подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення розвитку просторово-часової точності з урахуванням соматовегетативної інтеграції функцій залежно від амплуа гравців.
Публікації автора:
Кропивницкая Т.А. О значении оптимальных соотношений тренировок аэробной и анаэробной направленности в подготовке гандболистов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр. под ред. Ермакова С.С. – Харьков: ХГАДИ, 2002. – № 3. – С. 28-35.
Кропивницкая Т.А. Особенности зрительных сенсомоторных реакций гандболистов 15-18 лет // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту: Сб. науч. тр. под ред. Ермакова С.С.– Харків: ХГАДИ, 2003. – № 12. – С. 55-64.
Кропивницька Т. Дослідження впливу деяких морфофункціональних та психофізіологічних факторів на швидкість і точність кидків м’яча у гандболі у спортсменів 15-18 років // Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2003. – № 1. – С. 71-74.
Кропивницька Т. Особливості формування структури підготовленості гандболістів 16-18 років // Зб. наук. праць наук. конф. аспірантів “Молода спортивна наука України”. – Львів: НВФ “Українські технології”, 2004. – С. 208-212.
Кропивницкая Т. Особенности зрительно-моторных реакций гандболистов 15-18 лет // Матеріали V міжнарод. наук. конференції студентів та аспірантів “Фізична культура, спорт та здоров’я”. – Харків: ХДАФК, 2003. – С. 36-37.
Кропивницкая Т.А. Морфофункциональные и психофизиологические критерии отбора и контроля гандболистов 15-18 лет // Материалы VIII межд. науч. конгресса “Современный олимпийский спорт и спорт для всех”. – Алматы, 2004. – Т. II. – С. 214-215.
Дудин Н.П., Приймаков А.А., Кропивницкая Т.А. Возрастные морфо-функциональные и сенсомоторные особенности спортсменов при занятиях разными видами спорта // Научные труды НИИ физической культуры и спорта республики Беларусь. – Минск, 2002. – Вып. 3. – С. 166-169.
