Анотація до роботи:

Середа Н. А. Похідні іменники з категоріальним значенням якості в сучасній німецькій мові: семантичний та прагматичний аспекти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню семантичних, словотворчих і прагматичних властивостей похідних іменників зі значенням "якість" у сучасній німецькій мові. Їxня cемантика формується морфологічними, словотвірними, категоріальними та лексико-семантичними чинниками, що дозволяє виокремити такі види семантики, як: лексична, словотвірна і категоріальна. Виявлено ознаки похідних іменників на позначення якості, оформлених словотворчими формантами (суфіксами -e, -esse, -heit, -keit, -igkeit, -(i)tt, -ung, -schaft, -tum, -ismus, -ment, -anz/ -enz, -erei, -elei; префіксами miss-, un-, dis-): спільна частиномовна належність, значення предметності й абстрактності, спільна семантична категорія якості, різні типи семантичних зв’язків між похідними і твірними словами, що визначаються транспонуючою, мутаційною й модифікаційною функціями афіксів. Парадигматичні відношення між похідними одиницями, що ґрунтуються на інтегральних та диференційних, семантичних і словотвірних компонентах, дозволяють виділити лексико-словотвірні та словотвірні варіанти похiдних iменникiв, словотвірні синоніми і семантичні групи на позначення: фізичних властивостей та зовнішніх характеристик, абстрактних понять та явищ суспільного і соціального характеру.

Семантичний і прагматичний підходи до одиниць словотвірного рівня зумовили потребу детального висвітлення семантики й прагматики похідного іменника на позначення якості в сучасній німецькій мові.

Особливість похідних слів полягає в їх подвійній співвіднесеності: з позамовною дійсністю і системою мови (О. С. Кубрякова). Референція до світу слів є типовою для класу слів, з одного боку, і для одиниць вторинної номінації, з іншого. У співвіднесеності із системою мови похідні слова реалізують свій словотвірний потенціал у вигляді конкретних структур, які є комбінаціями словотворчих засобів.

Вивчення проблеми категоріальності в словотворі спирається на концепцію семантичних категорій, спiввiднесених з поняттєвими категоріями. У межах словотвірних категорій розглядається категорія якості, яка взаємодіє з поняттям властивості, що може бути виражено через загальнограматичне значення предметності. Якість – це загальна абстрактна властивість предмета, що реалізується в ньому. Похідний іменник належить не лише до загального класу предметів дійсності, а й до конкретного підкласу, який відповідає певному рівню абстракції. Досліджені похідні слова, крім загальної категорії предметностi, мають ще й лексичну категорію якості.

Наслідком дослідження стало виділення в роботі суфіксального, префіксального, суфіксально-префіксального словотвірних типів, які об’єднують словотвірні моделі похідних іменників зі значенням якості. Це суфіксальна модель із суфіксами: -e (die Frisch+e, die Dicht+e), -esse (die Akkurat+esse, die Delikat+esse), -heit (die Schn+heit, die Dicht+heit), -keit (die Reizbar+keit, die Eitel+keit), -igkeit (die Kraftlos+igkeit, die Lebhaft+igkeit), -(i)tt (die Intensiv+itt, die Aggressiv+itt), -ung (die Unordn+ung, die Erschpf+ung), -schaft (die Gegner+schaft, die Bereit+schaft), -tum (das Helden+tum, das Analphabeten+tum), -ismus (der Ideal+ismus, der Relativ+ismus), -ment (das Raffine+ment, das Tempera+ment), -anz/-enz (die Arrog+anz, die Extravag+anz, die Korpul+enz), -erei (die Kind+erei, die Lch+erei, die Schlamp+erei), -elei (die Frmm+elei, die Mach+elei, die Eiferscht+elei), -nis (das Verstnd+nis, die Dster+nis, die Finster+nis); префіксальна модель із префіксами: dis- (die Dis+harmonie, die Dis+kontinuitt, die Dis+proportion), erz- (die Erz+faulheit, die Erz+narrheit), miss- (der Miss+erfolg, die Miss+helligkeit, der Miss+mut), un- (die Un+gewissheit, der Un+mut, die Un+treue).

З’ясовано, що лексичне значення похідного слова ґрунтується на лексичному значенні твірного слова, визначається як мовними, так і позамовними чинниками. Специфіка лексичного значення похідного слова пов’язана з його морфологічною й словотвірною структурою, а також формально-семантичними ознаками. Похідна одиниця, в результаті словотворчого акту оформлена за певними правилами словотвірної системи, набуває лексичного значення, відмінного від значення мотивуючого слова. Лексичне значення похідного слова складає сукупність компонентів: денотативного, сигніфікативного, емотивно-конотативного, реляційного (структурного), прагматичного та морфолого-словотвірного.

Значення, яке виникає в похідному слові внаслідок поєднання мотивуючої основи з формантом (результат впливу форманта на твірну основу), є словотвірним значенням, яке розуміється як семантична різниця між мотивуючим і мотивованим, що виражене словотворчим формантом і регулярно відтворюється у межах певного словотвірного типу. Словотвірне значення є узагальненим для сукупності мотивованих слів з одним і тим самим формантом, яке відрізняє ці слова від слів, що їх мотивують.

Категоріальна семантика похідних іменників зі значенням якості зумовлена морфологічними, словотвірними і лексико-семантичними чинниками. Категоріальне значення є складним переплетенням лексико-категоріальних значень кореневих морфем, категоріального значення частини мови (загальнокатегоріальне і частковокатегоріальне) та індивідуальним значенням, яке притаманне афіксу в структурі похідних іменників унаслідок цього категоріальне значення слугує основою для виділення категоріальної семантики.

Взаємодія лексичної, словотвірної й категоріальної семантик полягає в тому, що категоріальна семантика визначає належність слова до певної частини мови, а лексична – вказує на ознаку об’єктивної дійсності, яка може бути виражена: 1) як абстрактність (наприклад, die Dunkelheit, die Anstrengung, das Weie); 2) як статична ознака (dunkel, anstrengend, wei); 3) як динамічна ознака (dunkeln, anstrengen, wei werden); 4) як ознака ознаки (dunkel, anstrengend, wei). Конкретна ознака надається певній частині мови на рівні граматики і словотвору (die Dunkel+heit, die Anstreng+ung, das Wei+e), що частково виявляється в граматичній і словотвірній семантиці. Словотвірна семантика експлікує взаємовідношення між словотворчим формантом і мотивуючою основою в межах ономасіологічної структури.

Визначено словотвірну категорію іменників на позначення якості, яка розуміється як комплексна одиниця системи німецького словотвору, що формується сукупністю словотвірних типів на основі загального словотвірного значення іменників на позначення якості; виявлено словотворчі засоби, які презентують цю словотвірну категорію.

Семантична близькість похідних іменників на позначення якості слугує для виділення семантичних класів похідних іменників: фізичні властивості та зовнішні характеристики, абстрактні поняття, явища суспільного і соціального характеру.

Внаслідок взаємодії лексичного й словотвірного рівнів виникають певні парадигматичні відношення: варіативні та синонімічні. Під варіативністю ми розуміємо існування паралельних форм мовних одиниць, основою для яких є тотожність лексичного значення. Похідні іменники зі значенням якості утворюють дві групи варіантів: лексико-словотвірну й словотвірну. Лексико-словотвірні варіанти – це похідні одиниці з тотожним лексичним значенням, однаковими або різними словотворчими формантами, нетотожними твірними основами, наприклад: die Fruchtlos+igkeit – die Nutzlos+igkeit; die Reserviert+heit – die Verschlossen+heit; die Verletzbar+keit – die Empfindlich+keit. Словотвірні варіанти – це похідні іменники з тотожним лексичним значенням, тотожними твірними основами, з варіантними або різними суфіксами, наприклад: die Dicht+heit – die Dicht+igkeit; die Dster+heit – Dster+keit; die Eigenbrt+elei – die Eigenbrtl+erei; die Fromm+heit – die Frmm+igkeit. Словотвірні синоніми – це похідні іменники зі значенням якості з тотожним або близьким лексичним значенням, з тотожною або нетотожною твірною основою, зі спільною кореневою морфемою, оформлені різними словотворчими формантами, які перебувають між собою в синонімічних відношеннях, наприклад: die Lssig+keit – die Nach+lssig+keit; die Legal+itt – die Il+legal+itt; das Miss+behagen – das Un+behagen.

Семантичні, конотативні та стилістичні властивості похідних іменників на позначення якості в сучасній німецькій мові прагматично зумовлені. Прагматична зумовленість ураховує сукупність мовних і позамовних чинників, які відрізняють один комунікативний акт від іншого. Важливими є також прагматичні параметри, які характеризують учасників спілкування. Прагматична спрямованість реалізується в компонентах структури лексичного значення похідного слова – денотативному, сигніфікативному, емотивно-конотативному, функціонально-стилістичному та морфолого-словотвірному.

Перспективним вбачаємо подальше дослідження семантики похідних іменників у сучасній німецькій мові. Вона може бути розглянута в ракурсі концептуалізації, опису особливостей лексико-семантичних полів з різними категоріальними значеннями, зіставного аналізу похідних іменників української, російської, англійської чи інших мов.

Публікації автора:

1. До питання мовного значення в сучасній германістиці / Н. А. Середа // Наука і сучасність. – К.: Логос, 2002. – Т. ХХХІІ. – С. 260–268.

2. До питання категоризації та категорій / Н. А. Середа // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: Вид. центр КНЛУ. – Вип. 9. – 2003. – С. 326–332.

3. Словотвірні моделі похідних іменників із значенням якості у сучасній німецькій мові / Н. А. Середа // Мова і культура. – Вип. 6. – Т. V. – Ч. 2. – К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2003. – С. 73–79.

4. Семантична класифікація похідних іменників із значенням якості / Н. А. Середа // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: Вид. центр КНЛУ. – Вип. 12. – 2004. – С. 210–216.

5. Прагматична і семантична обумовленість афіксальних похідних із значенням якості у сучасній німецькій мові / Н. А. Середа // Наука і сучасність. – Т. ХХХХV. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2004. – С. 205–214.

6. Визначення категоріальної семантики похідних іменників із значенням якості / Н. А. Середа // Мовні і концептуальні картини світу. – Вип. 18. – Кн. 2. – К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2005. – С. 152–157.

7. Взаємодія лексичної, словотвірної і категоріальної семантики (на прикладі похідних іменників із значенням якості) / Н. А. Середа // Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій: Матеріали наук.-практ. конф. Київського національного лінгвістичного університету. – К.: Вид. центр КНЛУ. – 2008. – С. 164–167.

8. Прагматичні конотації афіксальних похідних сучасної німецької мови / Н. А. Середа // Лінгвістика. Лінгвокультурологія. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Лінгвістичні і лінгвокультурологічні аспекти навчання іноземних студентів у вищих навчальних закладах України". 15-16 травня 2008 р., Дніпропетровський національний університет. – Ч. 1. – Дніпропетровськ: Пороги, 2008. – С. 125–127.