Анотація до роботи:

Тряпіцина Н.В. Поліморфізм фрагментів ДНК та особливості геномної організації деяких ссавців і дводольних рослин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика. – Інститут агроекології УААН, Київ, 2006.

Роботу присвячено використанню ISSR-PCR- та IRAP-PCR-маркерів для оцінки генетичної мінливості доместикованих та споріднених з ними диких видів рослин і тварин. Виявлено залежність між рівнем поліморфізму ISSR-PCR-маркерів і термодинамічними характеристиками мікросателітних локусів, які їх фланкують. Визначено найперспективніші ISSR-PCR-маркери для філогенетичного аналізу представників підродини Bovinae та для оцінки генетичної мінливості великої рогатої худоби на внутрішньопопуляційному рівні. Показано, що ISSR-PCR-маркери, фланковані послідовностями з високими термодинамічними характеристиками, є перспективними для визначення генотипів у дикої сої, а з низькими – у сортів сої. В модельній групі великої рогатої худоби, яка відтворюється в умовах хронічної дії низькодозового радіоактивного випромінювання за використання ISSR-PCR- та IRAP-PCR-маркерів виявлено достовірне збільшення гетерозиготності в дочірньому поколінні F2 по відношенню до батьківського покоління F0, що свідчить про переважне відтворення гетерозигот при популяційно-генетичній адаптації до нових факторів добору. Не виявлено нових ампліфікаційних фрагментів, появу яких можна було б розцінювати як мутаційну подію. Доведено, що ISSR-PCR- та IRAP-PCR-маркери, які раніше вважалися селективно-нейтральними, у великої рогатої худоби піддаються тиску добору.

1. Рівень генетичної мінливості за ISSR-PCR- та IRAP-PCR-маркерами у диких та доместикованих представників підродини Bovinae у тварин та підродини Phaseoleae у рослин є порівняним. За ISSR-PCR- маркерами генетична мінливість і у тварин, і у рослин залежить від композиційних та термодинамічних характеристик локусів, які фланкують ці маркери.

2. Із застосуванням розробленої в дисертаційній роботі методики оцінки внутрішньопопуляційної генетичної мінливості, що ґрунтується на сімейному аналізі, вперше доведено, що ISSR-PCR- та IRAP-PCR-маркери, які раніше вважалися селективно-нейтральними, у тварин (велика рогата худоба) піддаються тиску добору.

3. У великої рогатої худоби тиску добору більшою мірою піддаються ISSR-PCR-маркери, які фланковані відносно термостабільними мікросателітними послідовностями (показник ентальпії Н_j>180 ккал/моль), а також мікросателітними послідовностями із низьким рівнем термостабільності (показник ентальпії Нj<155 ккал/моль).

4. Найбільш нейтральними до дії добору і відповідно більш інформативними для виявлення філогенетичних взаємовідносин в підродині Bovinae є ISSR-PCR-маркери, фланковані мікросателітними локусами із середніми термодинамічними характеристиками, зокрема з показником ентальпії близьким до Н_j=161,8±0,084 ккал/моль.

5. У великої рогатої худоби за оцінки внутрішньопопуляційної мінливості доцільно використовувати високополіморфні ISSR-PCR-маркери, фланковані мікросателітними локусами із високими термодинамічними характеристиками (показник ентальпії Н_j>180 ккал/моль), оскільки вони більшою мірою дозволяють оцінити найближчу генетичну історію виду.

6. В групі великої рогатої худоби, що відтворюється в умовах хронічної дії низькодозового випромінювання, достовірно збільшується рівень гетерозиготності у дочірньому поколінні F2 порівняно з батьківським поколінням F0, що може свідчити про пристосувальне значення гетерозигот у популяційно-генетичній відповіді на дію низькодозового іонізуючого випромінювання.

7. З використанням ISSR-PCR- та IRAP-PCR-маркерів у дочірніх поколіннях групи великої рогатої худоби, що відтворюється в умовах хронічної дії низькодозового випромінювання, не виявлено подій, які можна було б розцінювати як мутаційні.

8. За паспортизації рослинних геномів критерії підбору мікросателітних праймерів для аналізу генетичної мінливості у культурних і диких рослин сої відрізняються: для визначення генотипів сортів сої доцільно застосовувати ISSR-PCR-маркери, фланковані мікросателітними локусами з низькими термодинамічними характеристиками (показник ентальпії Н_j<170 ккал/моль), а для оцінки диких видів сої – відповідно ISSR-PCR-маркери, фланковані мікросателітними локусами з високими термодинамічними характеристиками (показник ентальпії Н_j>170 ккал/моль).

Публікації автора:

1. Тряпіцина Н.В., Глазко В.І. Використання методу ISSR-PCR для оцінки мутаційних спектрів ссавців у зоні відчуження Чорнобильської АЕС // Науковий вісник Національного аграрного університету. – Київ. – 2001. – Випуск . – С.175-182.

2. Тряпіцина Н.В., Глазко В.І. Використання методу IRAP-PCR для аналізу генетичної структури великої рогатої худоби // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Збірник наукових праць. – Біла Церква, 2005. – Вип. 31. – С. 168-175.

3.Тряпицина Н.В., Глазко В.И. Полиморфизм фрагментов ДНК, фланкированных микросателлитными локусами (ISSR-PCR) у воспроизводящегося в условиях низкодозового ионизирующего облучения крупного рогатого скота // Цитология и генетика. – 2005. - №5. – С.41-50.

4. Тряпицина Н.В., Городная А.В., Глазко В.И. Мутационная изменчивость черно-пестрой породы крупного рогатого скота, воспроизводящейся в 10-км зоне отчуждения Чернобыльской АЭС // Вісник Сумського державного аграрного університету: В сб. перспективи розвитку скотарства у третьому тисячолітті . – Суми. – 2001. – С.121-123 (визначені завдання, проведені дослідження, проаналізований матеріал, написана стаття).

5. Глазко В.И., Тряпицына Н.В. Генетическая структура черно-пестрой породы, воспроизводящейся в зоне ЧАЭС // В сб. “Труды 40-го сьезда по радиационным исследованиям”. – Москва, 2001. – с.96.

6. Tryapitcyna N.V., Glazko V.I. Cattle polymorphism revealed using ISSR-PCR at animals from 10km alienation zone of Chernobyl NPS // XXVIII International Conference on Animal Genetics (ISAG).Gottingen-Germany. - 2002. – P.138.