Анотація до роботи:

Ляшенко А.В.Поліморфізм гена ангіотензиперетворюючого ферменту, добовий профіль артеріального тиску та ефективність бета-адреноблокаторів у хворих із МСХ. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.11 – кардіологія. - Запорізький державний медичний університет МОЗ України, Запоріжжя, 2003.

Дисертація присвячена вивченню клініко-гемодинамічних, генетичних і гуморальних аспектів метаболічного синдрому Х (МСХ) та оцінці ефективності бета-адреноблокаторів у хворих із метаболічними порушеннями.

Встановлено, що в осіб із МСХ спостерігається вірогідне підвищення артеріального тиску (АТ) в нічні години, підвищення варіабельності нічного систолічного АТ та діастолічного порівняно з пацієнтами з артеріальною гіпертензією та ожирінням. У пацієнтів із МСХ та D-алелем гена ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) спостерігався більш тяжкий перебіг захворювання порівняно з пацієнтами з ІІ генотипом.

Активність АПФ виявилася підвищеною в усіх підгрупах хворих на МСХ порівняно з контролем і знижувалася на фоні терапії атенололом і бетаксололом. Доведені значні зміни агрегації тромбоцитів в осіб із МСХ є доказом позитивного впливу бетаксололу на агрегаційні властивості тромбоцитів. У хворих на МСХ вивчені особливості добового профілю АТ й обміну ліпідів та вуглеводів, пов’язаних численними кореляційними зв’язками. В результаті проведеного дослідження доведені ефективність терапії бета-адреноблокаторами з переважанням гіпотензивної дії атенололу та бетаксололу і відсутність негативного впливу досліджуваних препаратів на показники ліпідного та вуглеводного обмінів.

1. Розроблені диференційні підходи до лікування АГ у хворих із метаболічними порушеннями на підставі вивчення патогенетичних механізмів метаболічного синдрому Х за допомогою клініко-інструментального, біохімічного та генетичного обстеження хворих у динаміці терапії -адреноблокаторами, що є рішенням актуального завдання кардіології.

2. Для хворих із метаболічним синдромом Х характерною є частіша, ніж у популяції, зустрічальність D-алеля гена ангіотензинперетворюючого ферменту. У хворих із метаболічним синдромом Х і D-алелем гена ангіотензинперетворюючого ферменту спостерігається більш тяжкий клінічний перебіг захворювання порівняно з пацієнтами з ІІ генотипом, про що свідчать результати ДМАТ(вірогідне збільшення ДАТ, ІЧ ДАТ, ІП ДАТ, варіабельності САТ і ДАТ, ПАТ, ЧСС, зниження ДІ САТ, ДІ ДАТ), показники агрегації тромбоцитів (вірогідне зростання ступеня АДФ-агрегації тромбоцитів, зниження ступеня адреналін – індукованої агрегації тромбоцитів) та показники ліпідного обміну (вірогідне зростання рівня тригліцеридів).

3. Розвиток метаболічного синдрому Х супроводжується вираженою активністю ренін-ангіотинзинової системи з підвищенням активності ангіотензинперетворюючого ферменту у цій групі хворих (38,2±2,4 мкмоль х хв^-1л^-1) порівняно з групою осіб з АГ та ожирінням (20,5±1,9 мкмоль х хв^-1л^-1). Значний вплив на активність ангіотензинперетворюючого ферменту справляють тривалість захворювання, ступінь ожиріння, вираженість порушень вуглеводного обміну, стадія гіпертонічної хвороби, а також наявність супутньої ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності. Ступінь підвищення активності ангіотензин перетворюючого ферменту корелює з віком пацієнтів, тривалістю перебігу захворювання, ДАТ, показниками глікемії, загального холестерину сироватки крові, тригліцеридамі, ТЗСЛШ, ММЛШ та ступенем АДФ-агрегації тромбоцитів.

4. У хворих із метаболічнім синдромом Х відзначено порушення тромбоцитарного гемостазу з підвищенням ступеня АДФ-агрегації тромбоцитів (47%±3,4) і зниженням ступеня адреналін – індукованої агрегації тромбоцитів (52%±3,0), порівняно з практично здоровими особами. Значний вплив на дані показники справляють вік пацієнтів, ступінь ожиріння й вираженість порушень вуглеводного обміну, стадія гіпертонічної хвороби, а також наявність супутньої ішемічної хвороби серця.

5. Характерними ознаками АГ у пацієнтів із метаболічнім синдромом Х є переважне підвищення АТ (особливо ДАТ) в нічні години з більш високими показниками індексів часу й площі в цей час доби, а також підвищеною варіабельністю САТ нічного та ДАТ. Встановлено зв’язок між вираженістю порушень ліпідного та вуглеводного обмінів, тромбоцитарного гемостазу, а також активністю РАС, що стверджується наявністю кореляційних зв’язків між окремими показниками ліпідного та вуглеводного обмінів, активністю ангіотензинперетворюючого ферменту, ступенем АДФ – та адреналін – індукованої агрегації тромбоцитів і показниками ДМАТ.

6. Порівняльна оцінка ефективності досліджуваних -адреноблокаторів (бетаксололу, целіпрололу, атенололу) у хворих із метаболічнім синдромом Х свідчить про переваги бетаксололу. Препарат справляє вираженішу антигіпертензивну дію за результатами ДМАТ ( вірогідне найбільше зниження САТ на 10%, ДАТ - на 11,6%, варіабельності САТ нічного на 15%, ДАТ нічного – на 10,3%).

7. У динаміці терапії бетаксололом виявлено нові ефекти препарату: позитивний вплив на АДФ- індуковану агрегацію тромбоцитів та активність ангіотензинперетворюючого ферменту.

Публікації автора:

1. Целуйко В.Й., Ляшенко А.В. Эффективность бетаксолола при лечении метаболического синдрома Х.// Укр. кардіологічний журнал.- 2002.- №5.- С.24-27.

2. Целуйко В.Й., Кравченко Н.А., Львова А.Б., Ляшенко А.В. Полиморфизм гена ангиотензинпревращающего фермента при сердечно-сосудистой патологии.// Цитология и генетика.- 2002.- №5.- С.30-33.

3. Целуйко В.Й., Прихода И.В., Ляшенко А.В. Эффективность

антигипертензивной терапии у больных с метаболическим синдромом Х.// Укр. терапевтичний журнал.- 2002.- №1.- С.23-26.

4. Ляшенко А.В. Агрегация тромбоцитов у лиц с метаболическим синдромом Х.// Проблеми медичної науки та освіти.- 2003.- №2.- С.74-76.

5. Ляшенко А.В. Агрегационные свойства тромбоцитов у лиц с метаболическим синдромом Х.// Матеріали Української науково-практичної конференції “Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми”.- Київ.- 2002.- С.73-74.

6. Ляшенко А.В. Эффективность бетаксолола при лечении артериальной гипертензии у лиц с метаболическим синдромом Х.// Матеріали наукових праць Української науково-практичної конференції з міжнародною участю “Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень”.- Харків.- 2002.- С.158-159.

7. Ляшенко А.В. Ефективність антигіпертензивної терапії в осіб із метаболічним синдромом Х.// Матеріали підсумкової наукової конференції молодих вчених ХМАПО.- Харків.- 2002.- С.38-39.

8. Целуйко В.Й., Львова А.Б., Ляшенко А.В., Кравченко Н.А. Полиморфизм гена ангиотензинпревращающего фермента и показатели центральной гемодинамики у больных с артериальной гипертензией.// Матеріали об’єднаного пленуму правлінь Українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнародною участю “Серцева недостатність – сучасний стан проблеми”.- Київ.- 2002.- С.124.

9. Ляшенко А.В. Эффективность целипролола при лечении артериальной гипертензии у лиц с метаболическим синдромом Х.//Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування”.-Галицький лікарський вісник.-2003.-С.43.