| В дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і подане нове політологічне бачення наукової проблеми міжцивілізаційних процесів на прикладі регіону Центральної Азії. Дослідження дозволило сформулювати висновки теоретичного та практичного спрямування. Тривалий час соціально-політичний простір Центральної Азії формувався на стику різних цивілізацій. Історія центрально-азійського регіону до мусульманського завоювання являє собою у значній мірі, історію співпраці та конкуренції ірансько-зороастрійської, китайської, індійської цивілізацій та кочових тюркських народів. Cвоєрідною внутрішньою прикордонною зоною в середині Центральної Азії – є історичний Маверанахр. Фактично ця транзитна територія була стрижневим елементом, знаходячись на перехресті транспортних комунікацій з Європи до Азії. Головною транспортною артерією тут виступав, до часу Великих географічних відкриттів, ВШШ. Починаючи з ХІХ ст., географічне тлумачення “зона історичного Маверанахру” як географічний термін поступово було замінено на термін “Ферганська долина”, який використовується в сучасній політичній науці для характеристики соціально-культурної та етнічної специфіки ЦА. 3. Робота показала, що сотні років панування на території Центральної Азії різних народів та культур, а також вплив індійської, близькосхідної та китайської цивілізацій внаслідок караванної торгівлі по Великому шовковому шляху, потім російське та радянське панування, здійснили свій унікальний вплив на формування своєрідних політичних моделей державного устрою Центральної Азії, її сучасних незалежних держав. Відбулося накладання різних типів цивілізацій, що і обумовлює складність у виборі пріоритетів внутрішньо-політичного розвитку в країнах регіону. 4. Аналіз внутрішньо-регіональних процесів, які мають місце в ЦАР, дає підстави вважати, що інтеграція між державами, політичні системи яких знаходяться в стадії становлення ускладнюється низкою факторів. До них можна віднести: наявність кланів, які здійснюють безпосередній вплив на прийняття політичних рішень в державах ЦА; зовнішньополітичну невизначеність; корупційність політичних систем країн регіону; швидку змінюваність внутрішнього законодавства; відсутність легалізованої опозиції, захищеної законом; вплив різних зовнішніх цивілізаційних сил (дуалізм релігійних та соціокультурних ірано-тюркських впливів); проблема наркоторгівлі через територію регіону; невизначеність кордонів, особливо на території Ферганської долини; проблема водних (питних) ресурсів; обмеженість зовнішньоекономічної торгівельної кон’юнктури. 5. Дослідженням встановлено, що існуючий в Центральній Азії культурно- цивілізаційний базис, ускладнений ірано-тюркським дуалізмом, до цього часу не дозволяє стверджувати про повне становлення політичних систем в країнах регіону. Всі без виключення країни Центральної Азії поки що не відбулись як самостійні держави і знаходяться в процесі пошуку оптимальної політико-економічної моделі розвитку, який входить у протиріччя з інтересами кланово-політичних еліт, та відповідно, гальмується. 6. В межах процесів, які мають місце в центральній Азії важливе місце займає “афганський геополітичний фактор”. Боротьба США, їх союзників з одного боку та ісламських рухів з іншого боку, які під час афганської кампанії “незламна свобода” трансформувалися в опір проти окупаційного режиму додає напруги в регіоні. “Афганський фактор” є постійно діючою серйозною загрозою безпеці та стабільності в Центральній Азії. Він негативно впливає на участь як великих держав Заходу, так і регіональних гравців, що просувають свої економічні інтереси в нових незалежних республіках регіону. “Афганський фактор” – робить своїм заручником всі країни Центральної Азії. Шляхом участі великих держав в усуненні “афганського фактору” проявляється опосередкована участь регіону ЦА у світових цивілізаційних процесах. Це означає, що у майбутні роки, з просуванням економічної та політичної глобалізації а також за умов усуненням негативної дії “афганського фактору”, регіон Центральної Азії може тісніше інтегруватись з країнами Близького та Середнього Сходу спорідненими з ним за цивілізаційними ознаками. При неможливості усунення “афганського фактору” Центральна Азія шукатиме інші інтеграційні шляхи у напрямку Російської Федерації або Східної Азії. В результаті дослідження можна окреслити контури майбутнього геополітичного устрою Центральної Азії, яка в силу свого географічного розташування слугуватиме центром “перехрещуваних”, тобто міжцивілізаційних взаємодій по кількох напрямках: північ-південь (Росія – Близький Схід та Індія, Пакистан, країни Південно-східної Азії); захід-схід (ЄС та країни Східної Європи – Китай, Далекий Схід). Важливість вивчення міжцивілізаційних процесів в Центральній Азії для України полягає не лише в теоретичній значимості цієї тематики, а й у необхідності конкретизації власної зовнішньополітичної доктрини співробітництва з новими незалежними країнами регіону. Потреба в активізації діяльності України в таких міжнародних організаціях як ГУУАМ, ЄврАзЕС, проектах ТРАСЕКА та по лінії чорноморсько-каспійського та балто-чорноморсько-каспійського співробітництва відповідає національним інтересам нашої держави з кількох причин: забезпечує використання геополітичного та геоекономічного потенціалу України; утверджує Україну як регіонального лідера серед країн Центральної та Східної Європи; забезпечує енергетичну незалежність української держави; збалансовує вплив Російської Федерації в центральноазійському регіоні; сприяє пожвавленню українсько-американського стратегічного партнерства. Публікації на тему дисертації: Ткаченко І.В. Порівняльний аналіз цивілізаційних моделей розвитку в роботах А.Тойнбі та С. Хантінгтона// Зб. наук. пр. “Дослідження світової політики”. Вип.21 / Відп. ред. Є.Є. Камінський – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2002.– С. 219-230 Ткаченко І.В. Сучасні проблеми політичної модернізації в регіоні Центральної Азії// Зб. наук. пр. “Дослідження світової політики”. Вип.24 / Відп. ред. Є.Є. Камінський – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2003.– С. 158-167 Ткаченко І.В. Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав// Політичний менеджмент. – 2004. – № 1 (6). – С. 114-122. Ткаченко І.В. Деякі аспекти міжнародної політики в Центральній Азії за умов глобалізації // Зб. наук. пр. “Дослідження світової політики”. Вип.30 / Відп. ред. Є.Є. Камінський – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2005.– С. 103-114. | 