Анотація до роботи:
Тітаренко А.В. Політична лояльність як детермінанта забезпечення політичного порядку та стабільності держави. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Одеська національна юридична академія. Одеса, 2007. В дослідженні дається бачення можливості використання в політичній науці терміну лояльність на основі аналізу його природи та змісту. В даному випадку слід використовувати термін «політична лояльність», під яким розуміється певний тип політичної поведінки, який формується в процесі здійснення владою (державною або політичною) своїх функцій. Обґрунтовано, що політична лояльність є складним та динамічним явищем, яке формується в процесі соціалізації особистості, відповідно до пануючого в суспільстві світогляду, менталітету, визначених норм політичної поведінки, освіти, культури та традицій. Запропоновано для вивчення лояльної (неагоністичної) політичної поведінки використовувати підходи та методи етології та біополітики, а саме розглядати лояльні відносини як біосоціальну систему взаємодії між організмами. Виявлено залежність між рівнем політичної лояльності та рівнем стабільності політичного порядку в державі, на основі чого доведено, що лояльність є якісним показником легітимності державної влади (політичного лідера), тому в сучасному розумінні політична лояльність є невід’ємною характеристикою політичного режиму, влади, устрою, форми правління. | 